Розділ «2.6. Стратегічні виклики Україні»

Інформаційна політика

б) ця ситуація буде позитивною для України.

Прикладами таких драйверів можуть слугувати:

– позитивне економічне зростання буде продовжено;

– Україна буде мати сильних союзників;

– Росія прийме Україну як незалежну державу;

– Україна розв'яже можливі конфлікти з країнами-сусідами;

– Україна зможе контролювати міграційні процеси.

Маючи власний набір подібних позитивних/негативних для нас детермінантів, ми можемо планувати свої подальші дії.

6. Глобалізація викликає також суттєві наслідки в інформаційному просторі. Можемо сформулювати п'ять наслідків, які суттєво змінюють багато інших характеристик:

– зникнення варіантів фільтрів інформаційних потоків (етнічних, моральних, політичних, державних, міждержавних), які раніше суттєво формували будь-який інформаційний простір (згадаймо, скільки колишній Радянський Союз витрачав на "глушіння" зарубіжних голосів);

– виникнення важливих інформаційних, політичних, економічних взаємовпливів між державами, корпораціями, недержавними організаціями. В цій новій системі, зрозуміло, краще себе почувають сильніші гравці, наприклад, США чи Росія щодо України;

– як наслідок цих впливів відбувається поширення норм культури і поведінки, які є чужими для споживача інформації, при цьому виграють не ті, хто дотримується старих норм, а ті, хто скоріше приймає нові;

– виникають нові політичні й інформаційні гравці, прикладом чого може слугувати "Аль-Каїда" як варіант мережевої організації, яка змогла виступити проти наймогутнішої держави світу;

– саме завдяки інформаційному взаємовпливу малі події мають великі наслідки. Наприклад, у Мексиці загін повстанців під керівництвом коменданте Маркоса міг привернути до себе всесвітню увагу, що вдалося зробити завдяки активному використанню Інтернету.

Інформаційний простір став багатовимірним і діалогічним, тому виникає потреба в нових варіантах його аналізу.

7. Теорія хаосу допоможе зрозуміти майбутні ситуації. Адже епоха, в яку ми живемо, наповнена ситуаціями, що суперечать одна одній. Керований хаос став однією з тем, що цікава як політикам, так і вченим. Ми маємо якомога раніше зрозуміти нову ситуацію, в яку потрапили. Вона є принципово іншою. Американський вчений Дж. Розенау акцентує увагу на зміні держави, ерозії поняття державного суверенітету. Російський вчений О. Неклесса, наприклад, підкреслює появу феномену деформалізації влади, зменшення ролі публічної політики і представницьких органів, розширення зони неформальних процедур прийняття рішень.

Взагалі досить серйозні наукові дослідження присвячуються сьогодні темам, які можна розглядати, як введення країни в хаос, щоб досягти переходу на якийсь інший рівень. Б. Луттвак, який вважається "батьком" геоекономіки, написав в свій час дослідження з питань теорії перевороту. Дж. Шарп багато розробляв проблеми ненасильницького спротиву, і його інструментарій застосовувався в Польщі, Прибалтиці, Югославії.

СРСР і США активно вивчали революційні ситуації, які теж є варіантами переходу до нового стану системи. Саме нелінійність цих переходів становить інтерес і сьогодні. До речі, нам слід також зайнятися Україною як системою, щоб зрозуміти, які характеристики спільні, а які відмінні маємо у випадку України-1910, України-1960 та України-2010.

Геополітика реалізується сьогодні в геоекономіці та геокультурі. Ті самі активні/агресивні імпульси входять в нові типи просторів, формуючи їх за заданими стандартами. І Україна має бути готовою до таких нових ситуацій.

Сьогодні також реалізується те, що може бути названо геоінформаційними силами – це інформаційні потужності того чи іншого регіону, які мають вплив на інші країни. Ірландія, наприклад, працює в режимі повного покриття своєї території Великою Британією. Україна зазнає потужного впливу інформаційних потоків з Росії. США є найсильнішою державою щодо створення в інших країнах власної картини світу, що робиться як за рахунок журналістики, так і масової культури. В цьому випадку відсутність власних захисних фільтрів заважає виробленню власної картини світу, породженню варіанта своєї ідентичності, а це є обов'язковим елементом кожної нації.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційна політика» автора Поченцов Г.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „2.6. Стратегічні виклики Україні“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА: ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ

  • Розділ 2. ІНФОРМАЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ

  • 2.2. Інформаційні стратегії в різних сферах життєдіяльності

  • 2.3. Основні прояви стратегій

  • 2.4. Стратегія як нетактика

  • 2.5. Стратегія як методологія роботи з невідомим

  • 2.6. Стратегічні виклики Україні
  • 2.7. Стратегічні наслідки розвитку інформаційних технологій для військової справи

  • Література

  • Розділ 3. ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

  • 3.3. Американський досвід розвитку національної інформаційної інфраструктури

  • 3.4. Канадський досвід побудови інформаційної магістралі

  • 3.5. Інформаційна політика Європейського Союзу щодо побудови інформаційного суспільства

  • Література

  • Розділ 4. ДЕРЖАВНА ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ

  • 4.2. Державна інформаційна політика України та шляхи її вдосконалення

  • 4.3. Центральні органи державної влади України в галузі інформації

  • 4.4. Концепції державної інформаційної політики

  • Література

  • Розділ 5. ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СФЕРИ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

  • 5.4. Законодавство про дифамацію

  • 5.5. Основні проблеми правового регулювання мережі Інтернет

  • Література

  • Розділ 6. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СФЕРИ В УКРАЇНІ

  • Розділ 7. ЕЛЕКТРОННИЙ УРЯД: ПРОБЛЕМИ ТА ПРІОРИТЕТИ

  • 7.2. Досвід створення електронного уряду в США

  • 7.3. Е-уряд як складова програми "е-Європа"

  • 7.4. Електронний уряд Великої Британії

  • 7.5. Перешкоди на шляху до електронного уряду (проблеми цифрової нерівності)

  • 7.6. Російський проект електронного уряду

  • 7.7. Основні аспекти формування електронного уряду України

  • Література

  • Розділ 8. ІНФОРМАЦІЙНІ ВІЙНИ

  • 8.3. Пропагандистські дії в XX столітті

  • 8.4. Комунікативні складові психологічної/ інформаційної операції

  • 8.5. Інформаційні війни у структурі сучасних цивілізацій

  • 8.6. Інформаційна асиметрія у формуванні інформаційного простору

  • Література

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи