Розділ «8.5. Інформаційні війни у структурі сучасних цивілізацій»

Політолог А. Мігранян серед чотирьох основних елементів, що становлять основи державності, називає систему цінностей, прийняту більшістю населення.*226 Однак у сучасній Росії наявна суттєва розбіжність з цього питання: кризову ситуацію нема чим "скріплювати". Тут роль ЗМІ є очевидною, А. Мігранян вважає, що на виборах Єльцина перемогу забезпечили не ЗМІ, а адміністративні структури. Але влада вирішила, що перемогу здобуто саме завдяки ЗМІ і спробувала заручитися їхньою підтримкою на майбутнє. "Самі хазяї ЗМІ і телебачення максимально використовували можливості, що відкрилися, тому що влада готова була визнати за ними головну роль у перемозі Єльцина на виборах. НТВ одержало цілий канал. Березовський цілком підкорив собі ГРТ і пішов на відкритий штурм політичного Олімпу. В обмін на все отримане хазяї ЗМІ обіцяли за допомогою телебачення створити віртуальний світ для народу і вирішити його проблеми в цьому віртуальному світі"*227. Як бачимо, світ політики став надзвичайно залежним від світу інформаційного.

*226: { Young P., Jesser P. The media and the military. From the Crimea to Desert Strike. – Houndmils etc., 1997. – P. 86.}

*227: { Независимая газета. – 1998. – 23 июля.}

Інформаційна складова стала важливим компонентом майбутніх військових дій. США витрачають на розробки в цій сфері до двох мільярдів доларів у рік, тримаючи в секреті навіть самі дослідницькі завдання, а не тільки їх вирішення. Польовий статут армії США із психологічних операцій дуже чітко формулює завдання, розкладаючи їх на ланцюжки складових. Читаючи його, досить чітко можна визначити ті механізми, за допомогою яких "розкручувалася", наприклад, перебудова, оскільки поміж цілей можна знайти і таку, як "підтримка контреліт". Обидві держави – колишній СРСР і США – можуть похвалитися проведенням цікавих операцій один проти одного. Так, СРСР у свій час пов'язав СПІД і лабораторії Пентагону, США роздмухував ситуацію з космічними війнами, штовхаючи Радянський Союз на руйнівне для нього вкладення грошей у цю сферу.

Психологічні операції враховують те, що змінити норми суспільства не можна шляхом зміни норм окремої людини. Це можна зробити іншим шляхом – за допомогою введення групи з іншими нормами, під які потім можна перебудувати всю країну. Саме так в історії людства проваджувалося християнство. Саме тому Захід підтримував дисидентський рух у колишньому СРСР. Саме за цією моделлю відбувалася перебудова. До речі, пропаганда колишнього СРСР не враховувала того, що відбулася зміна лідера громадської думки. Якщо раніше таким лідером був лідер світу виробництва, то потім ним став лідер світу споживання (актор, режисер, письменник тощо).

Пропагандисти показували в програмі "Час", наприклад, знатного токаря або колгоспника, що розповідав про свої успіхи, але який потрапляв у невигідне для себе комунікативне середовище, оскільки не вмів виступати перед аудиторією. Лідери світу споживання, природно, і виглядають, і говорять краще, притягаючи нашу увагу до себе. Саме тому нас більше цікавив режисер Марк Захаров, що розривав свій партквиток, аніж Єгор Лигачов, що залишив свій.

Країни СНД не мають рівних можливостей протистояти цим технологіям. Потрібна інша концентрація зусиль, жорсткий добір власних завдань, на виконанні яких слід зосередити всі наявні ресурси. Так, наприклад, для України одними з перших завдань, на нашу думку, мають стати такі, як "створення національної ідентичності" і "подолання високого рівня песимізму в населення", оскільки без вирішення їх Україна не зможе залишитися незалежною державою. А ці завдання можуть вирішуватися саме за допомогою механізмів інформаційної сфери.

При цьому можуть виникати й інші додаткові завдання. Як приклад можна згадати ситуацію з публікаціями знімків Б. Єльцина в липні 1995 р.: коли він потрапив у лікарню, у пресі опублікували фотографію, яка нібито була зроблена в лікарні, але насправді, – чотири місяці тому під час відпочинку в Кисловодську. Особистий фотограф Б. Єльцина Д.Соколов згадує: "Тепер уже можна все розповісти. Липень 95-го. Президент щойно потрапив у Центральну клінічну лікарню. Дзвонить Коржаков: "Знаєш, я зараз говорив із Ігнатенком, їм терміново потрібна весняна фотографія з Кисловодська. Вони хочуть опублікувати". Справа в тому, що навесні я знімав Єльцина в Кисловодську, і ті картки нікуди не пішли. Однак разом зі мною працював і особистий телеоператор президента Кузнецов. Причому знімав те саме. Зрозуміло, плівки мали зберігатися в телевізійних архівах. Я чесно попередив шефа: "Журналісти, напевно, розкопають усе, звірять. Буде скандал". "Ну, Ігнатенко гарантує". Треба – то треба. Моя справа маленька. Я віддав фото. Почався скандал. Газети, у тому числі і "Московский комсомолец", опублікувати весняний знімок і стоп-кадр, знятий із монітора"*228.

*228: { Московський комсомолець. – 1998. – 25 июня – 2 июля.}

Ті або інші інформаційні механізми стали складовою сучасної політики. Вони цікаві й важливі ще й тому, що в цій галузі матеріальні ресурси не є визначальними. На перше місце виходить інтелектуальний ресурс, що дуже важливо для країн із перехідним типом економіки, до яких належать країни СНД.

М. Джоветт і О'Доннелл підкреслюють як характерні для пропагандистського впливу приховані цілі і приховані джерела повідомлення*229. Тобто стандартна схема комунікації зазнає істотних змін у випадку пропаганди. Дж. Браун також акцентує увагу на тому, що завжди є щось, що приховується пропагандистом*230.

*229: { Jovett G.S., O'Donnell V. Propaganda and persuasion. – Newbury Park etc., 1992.}

*230: { Brown JJLC. Techniques of persuasion. From propaganda to brainwashing. – Harmons worth, 1963. – P. 20.}

Розв'язувані в рамках психологічних операцій завдання ми можемо представити, як різні варіанти відхилень від стандартної моделі комунікації:

У такому випадку нові завдання, що виникають у рамках психологічних операцій, можуть розглядатися як свідоме відхилення від стандартної схеми.

Варіанти рішень можуть бути такі.

1) Зміна джерела. Відбувається підміна джерела іншим, наприклад, радянське джерело друкує в індійській газеті викриття зв'язку ЦРУ зі СНІДом. У результаті радянські газети передруковують цей матеріал як індійський.

2) Зміна каналу. Перехід з офіційних каналів на неофіційні наприклад, породження чуток для поширення потрібних повідомлень.

3) Зміна одержувача. Просочування інформації, коли споживач одержує інформацію, яка нібито йому не була направлена.

4) Зміна повідомлення. Тут метою може бути як зміна пріоритетів тієї або іншої події в моделі світу, так і зміна статусу тієї або іншої події.