Розділ 6. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СФЕРИ В УКРАЇНІ

Цим законом також встановлюються антимонопольні обмеження. Так, одна телерадіоорганізація, а також її структурні підрозділи з правами юридичної особи не мають права вести мовлення більш як на двох каналах по телебаченню і трьох каналах – по радіо на територію всієї країни, області, міста або іншого регіону, зазначеного в ліцензії, крім кабельних (проводових) мереж та мовлення на зарубіжні країни. Юридична або фізична особа не має права бути засновником (співзасновником) телерадіоорганізацій, які ведуть мовлення більш як на двох каналах мовлення по телебаченню і трьох каналах мовлення – по радіо на територію всієї країни, області, міста або іншого регіону. Телерадіоорганізаціям, що ведуть мовлення по загальнонаціональних каналах, не може надаватись у користування одночасно більше половини каналів мовлення на територію всієї країни, області, міста або іншого регіону. Організації та підприємства зв'язку, які експлуатують мережі мовлення, не можуть бути засновниками або співвласниками телерадіоорганізацій .

З метою захисту інтересів національного телерадіовиробництва і спрямування інвестицій на розвиток національної бази телебачення та радіомовлення не менше 50 відсотків від загального обсягу мовлення кожної телерадіоорганізації мають становити передачі (фільми), виготовлені безпосередньо даною телерадіоорганізацією або іншими юридичними особами, які діють в Україні. Не допускається трансляція в ефірних мережах України рекламної продукції, за розповсюдження якої не сплачено телерадіоорганізації, що має ліцензію Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на право користування каналами мовлення.

В Україні забороняється створення телерадіоорганізацій іноземними юридичними і фізичними особами та особами без громадянства. Забороняється створення і діяльність телерадіоорганізацій з іноземними інвестиціями, у статутному фонді яких більш як 30 відсотків іноземних інвестицій. Іноземне інвестування телерадіоорганізацій України здійснюється під контролем та за згодою Національної ради. Телерадіоорганізація зобов'язана надавати громадянам чи представникам організацій, інтересам яких заподіяно шкоди розповсюдженою інформацією, можливість відповіді, спростування чи власного тлумачення обставин справи. В разі розповсюдження в телерадіопередачі відомостей, що принижують честь і гідність громадян або не відповідають дійсності, вони повинні бути на прохання зацікавлених осіб в місячний строк спростовані телерадіоорганізацією, яка розповсюдила ці відомості. Зміст і час спростування визначаються за угодою зацікавлених сторін. Спори про реалізацію вказаних прав розглядаються судом.

Закон України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" відповідно до Конституції України, Закону України "Про телебачення і радіомовлення" та інших законодавчих актів України визначає правові засади діяльності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, її статус, компетенцію, повноваження, функції та порядок їх здійснення.

Національна рада у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України "Про телебачення і радіомовлення", цим Законом, іншими актами законодавства. Національна рада відповідно до чинного законодавства України в межах своїх повноважень приймає рішення, розробляє положення, правила та інструкції, організовує та контролює їх виконання, видає рекомендації. Національна рада узагальнює практику застосування законодавства з питань, що входять до її компетенції, розробляє пропозиції щодо його вдосконалення, бере участь у розробці та вносить у встановленому порядку пропозиції до проектів актів законодавства, що регулюють питання телерадіоінформаційних відносин. Національна рада в межах своїх компетенції та повноважень приймає рішення, що регламентують організацію її внутрішньої роботи відповідно до чинного законодавства України. Національна рада може разом з органами державної виконавчої влади видавати спільні акти. Рішення Національної ради, прийняті в межах її повноважень, є обов'язковими для органів місцевої влади та самоврядування, підприємств, установ, організацій та громадян.

Закон України "Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України"*104 визначає, що з метою всебічного задоволення потреб суспільства в оперативній інформації, забезпечення плюралістичного характеру мовлення, зважаючи на національні традиції, морально-етичні принципи Українського народу, створюється система Суспільного телебачення і радіомовлення України, яка діє на основі Конституції України, Закону України "Про інформацію", Закону України "Про телебачення і радіомовлення", інших законів, що регламентують діяльність телерадіоорганізацій як суб'єктів інформаційної і господарської діяльності, та цього Закону.

*104: { Цей закон був прийнятий ще у 1997 році, але на жаль поки що не діє.}

Суспільне телерадіомовлення – це телерадіоорганізацій зі статусом єдиної загальнонаціональної неподільної і неприбуткової системи масової комунікації, яка є об'єктом права власності Українського народу і діє згідно з єдиною програмною концепцією.

Суспільне телерадіомовлення ґрунтується на широкому представництві різних верств суспільства, які через своїх представників у Громадській раді забезпечують реалізацію програмної концепції та здійснюють контроль за фінансово-господарською діяльністю телерадіоорганізації. Програмна концепція діяльності Суспільного телерадіомовлення періодично переглядається з урахуванням тенденцій суспільного розвитку і задоволення права громадян вільно одержувати, використовувати та поширювати інформацію.

Нагляд за діяльністю Суспільного телерадіомовлення здійснює Громадська рада – колегіальний позавідомчий орган, що координує розвиток і забезпечує реалізацію програмної концепції суспільного мовлення, визначає засади кадрової політики та структуру управління, контролює використання каналів мовлення та фінансово-господарську діяльність телерадіоорганізації, затверджує кандидатури на посади голови та членів Адміністративної ради, розглядає та затверджує звіти Адміністративної ради Суспільного телерадіомовлення.

Державне замовлення на програми Суспільного телерадіомовлення не може перевищувати 20 відсотків загального обсягу мовлення. Державне замовлення для Суспільного телерадіомовлення узгоджується з Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення.

Рекламна діяльність на каналах Суспільного телерадіомовлення забороняється, за винятком спеціально зазначених у програмі комерційних презентацій, час трансляції яких не повинен перевищувати трьох відсотків мовлення на добу. Суспільне телерадіомовлення має пріоритет в одержанні ліцензії на право користування каналами мовлення. У період створення та в перший рік функціонування Суспільне телерадіомовлення фінансується з державного бюджету.

Закон України "Про радіочастотний ресурс" визначає умови використання радіочастотного ресурсу, запроваджує єдиний цивільний орган управління радіочастотним ресурсом, а також створює умови для демілітаризації цієї сфери, для відкритості та прозорості системи користування радіочастотним ресурсом.

Метою цього Закону є створення правових засад ефективного використання радіочастотного ресурсу України для забезпечення її економічного, соціального, інформаційного і культурного розвитку, державної безпеки, обороноздатності, виконання міжнародних зобов'язань. Адміністрація зв'язку та радіочастот України (АЗРЧ) – центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, на який згідно із законодавством покладаються функції Адміністрації зв'язку України і який забезпечує проведення державної політики у сфері розподілу і використання радіочастотного ресурсу України.

Основними засадами управління у сфері радіочастотного ресурсу України є:

· забезпечення і захист інтересів, прав і свобод громадян в процесі використання радіочастотного ресурсу;

· забезпечення і захист інтересів та безпеки держави;

· законодавче і нормативно-правове регулювання суспільних відносин в процесі використання радіочастотного ресурсу;

· регулювання використання радіочастотного ресурсу, яке здійснюється шляхом розподілу, виділення, ліцензування і присвоєння радіочастот;

· використання радіочастотного ресурсу на дозвільній та платній основі;