РОЗДІЛ 7. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

прав у зв'язку з допуском та доступом до державної таємниці (ст. 29), а також положення щодо належної їм компенсації у зв'язку з виконанням робіт, які передбачають доступ до державної таємниці (ст. ЗО).

Закон України "Про державну таємницю" також містить низку важливих положень щодо встановлення обмежень на оприлюднення секретної інформації (ст. 31), щодо передачі державної таємниці іноземній державі чи міжнародній організації (ст. 32), а також обмежень, пов'язаних з державною таємницею, щодо перебування і діяльності в Україні іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб, а також розташування та переміщення об'єктів і технічних засобів, що їм належать (ст. 33).

Технічний та криптографічний захисти секретної інформації здійснюються в порядку, встановленому нормативними актами Президента України.

Оперативно-розшукові заходи щодо охорони державної таємниці здійснюються Службою безпеки України відповідно до Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність".

Положення щодо контролю за забезпеченням охорони державної таємниці та нагляду за додержанням законодавства про державну таємницю виділено в Законі в окремому Розділі V.

Відповідно до ст. 37 Закону керівники органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій зобов'язані здійснювати постійний контроль за забезпеченням охорони державної таємниці.

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, що розміщують замовлення у підрядників, зобов'язані контролювати стан охорони державної таємниці, яка була передана підрядникам у зв'язку з виконанням замовлення.

Органи державної влади, яким рішенням державного експерта з питань таємниць було надано право вирішувати питання про доступ органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій до конкретної секретної інформації, зобов'язані контролювати стан охорони державної таємниці в усіх органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, які виконують роботи, пов'язані з відповідною державною таємницею, або зберігають матеріальні носії зазначеної секретної інформації.

Служба безпеки України має право контролювати стан охорони державної таємниці в усіх органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, а також у зв'язку з виконанням цих повноважень одержувати безоплатно від них інформацію з питань забезпечення охорони державної таємниці. Висновки Служби безпеки України, викладені в актах офіційних перевірок за результатами контролю стану охорони державної таємниці, є обов'язковими для виконання посадовими особами підприємств, установ та організацій незалежно від їх форм власності.

Окрім висвітлених вище положень, в Законі України "Про державну таємницю" також розкриваються загальні положення про відповідальність за порушення законодавства про державну таємницю (Розділ VI), зміст яких конкретизовано у відповідних статтях Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вагомим кроком для забезпечення інформаційної безпеки України на шляху впровадження та використання новітніх інформаційних технологій в усі сфери діяльності держави та суспільного життя стало прийняття законів України "Про Національну програму інформатизації" від 4 лютого 1998 р. № 74/98-ВР та "Про Концепцію Національної програми інформатизації" від 4 лютого 1998 р. № 75/98.

Базовим законом у сфері інформатизації на сучасному етапі е Закон України "Про Національну програму інформатизації" від 4 лютого 1998 р. № 74/98-ВР (далі - Закон), однією із двох головних цілей якої проголошене забезпечення інформаційної безпеки держави.

Врегульована цим Законом Національна програма інформатизації визначає стратегію розв'язання проблеми забезпечення інформаційних потреб та інформаційної підтримки соціально-економічної, екологічної, науково-технічної, оборонної, національно-культурної та іншої діяльності у сферах загальнодержавного значення.

Національна програма інформатизації спрямована на створення умов, необхідних для забезпечення громадян, суспільства та держави своєчасною, достовірною та повною інформацією шляхом широкого використання новітніх інформаційних технологій, забезпечення інформаційної безпеки держави.

Національна програма інформатизації включає положення про:

- Концепцію Національної програми інформатизації;

- сукупність державних програм з інформатизації;

- галузеві програми та проекти інформатизації;

- регіональні програми та проекти інформатизації;

- програми та проекти інформатизації органів місцевого самоврядування.