РОЗДІЛ 7. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Інформаційна безпека

Відповідно до ст. 54 Закону захист інтересів держави щодо питань міжнародної координації використання радіочастотного ресурсу здійснюється ЦОВЗ. Міжнародна координація з іншими країнами доступ до телекомунікаційних послуг; безпеку телекомунікаційних послуг тощо) та їх обов'язки (використовувати кінцеве обладнання, що має документ про підтвердження відповідності; не допускати використання кінцевого обладнання для вчинення протиправних дій; періодично здійснювати метрологічну перевірку лічильників як засобів вимірювальної техніки та інші).

Зокрема, ст. 34 цього Закону передбачено захист Інформації про споживача. Встановлено, що оператори, провайдери телекомунікацій повинні забезпечувати і нести відповідальність за збереження відомостей щодо споживача, отриманих під час укладення договору, наданих телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо. Інформація про споживача та про телекомунікаційні послуги, що він отримав, може поширюватися лише за наявності письмової згоди споживача та надаватись у випадках і в порядку, визначених законом.

Відповідно до ст. 38 зазначеного Закону оператори, провайдери телекомунікацій мають право:

- скорочувати перелік або припиняти надання телекомунікаційних послуг споживачам, які порушують правила надання і отримання телекомунікаційних послуг, або на відключати кінцеве обладнання споживача, якщо воно не має виданого в установленому законодавством порядку документа про підтвердження відповідності вимогам нормативних документів у сфері телекомунікацій, у порядку, визначеному правилами;

- відключати на підставі рішення суду кінцеве обладнання, якщо воно використовується абонентом для вчинення протиправних дій або дій, що загрожують інтересам державної безпеки.

Водночас Законом передбачено першочерговий порядок надання телекомунікаційних послуг підрозділам МО України, СБУ, МВС України, МИС України, ДПС України та особливий, встановлений Кабінетом Міністрів України, порядок відключення кінцевого обладнання, належного цим державним органам, а також з'єднувальних ліній служб екстреного виклику.

Відповідно до ст. 39 Закону оператори, провайдери телекомунікацій зобов'язані:

- надавати щорічно до ЦОВЗ (Центральний орган виконавчої влади в галузі зв'язку) інформацію про свої телекомунікаційні мережі для відпрацювання мобілізаційних планів у межах, визначених Кабінетом Міністрів України;

- вести облікову та іншу, визначену законодавством, документацію щодо своїх телекомунікаційних мереж та взаємоз'єднання з іншими телекомунікаційними мережами; своєчасно надавати ЦОВЗ і НКРЗ (Національна комісія з питань регулювання зв'язку) звіти та інформацію відповідно до закону;

- оприлюднювати тарифи на телекомунікаційні послуги, що встановлюються самим оператором, не пізніше ніж за сім календарних днів до їх введення; забезпечувати використання наданого номерного ресурсу в терміни, визначені НКРЗ;

- попереджувати споживачів про можливе скорочення переліку телекомунікаційних послуг чи відключення їх кінцевого обладнання у випадках і порядку, передбачених правилами надання і отримання цих послуг;

- вживати заходів для недопущення несанкціонованого доступу до телекомунікаційних мереж та інформації, що передається цими мережами;

- виконувати інші обов'язки відповідно до законодавства України.

У зазначеному Законі також передбачено, що оператори та провайдери телекомунікацій зобов'язані зупинити свою діяльність у сфері телекомунікацій відповідно до Закону і в порядку встановленому ЦОВЗ та узгодженому з НКРЗ, а також здійснювати інші законні викоти уповноважених державних органів.

Окрім того, відповідно до п. 10 ст. 39 та ст. 65 Закону оператори, провайдери телекомунікацій зобов'язані забезпечувати готовність своїх телекомунікаційних мереж до роботи в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану, в тому числі можливість оповіщення своїх споживачів у цих умовах.

Проведений аналіз норм Закону України "Про телекомунікації" ж нам можливість дійти висновку про те, що у ньому міститься низка положень, спрямованих на забезпечення сприятливих умов для діяльності контролюючих та правоохоронних органів у сфері телекомунікацій в контексті реалізації положень Конвенції Ради Європи про кіберзлочинність 2001 року.

Зокрема, ст. 34 цього Закону передбачено можливість надання інформації про споживача та про телекомунікаційні послуги, що він отримав, на вимогу державних контролюючих та правоохоронних органів у випадках і в порядку, визначених законом.

Окрім того, відповідно до ст. 39 Закону оператори, провайдери телекомунікацій зобов'язані:

- вести достовірний облік телекомунікаційних послуг, що надаються споживачеві (п. 5);

- зберігати записи про надані телекомунікаційні послуги протягом строку позовної давності, визначеного законом, та надавати інформацію про надані телекомунікаційні послуги в порядку, встановленому законом (п. 7);

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційна безпека» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЗДІЛ 7. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ“ на сторінці 9. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЧАСТИНА 1. НЕБЕЗПЕКИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ ДЛЯ ЛЮДИНИ

  • 1.3. Інформаційно-психологічний вплив

  • РОЗДІЛ 2 ПОНЯТТЯ ТА СУТНІСТЬ ФЕНОМЕНА "МАНІПУЛЯЦІЯ"

  • РОЗДІЛ 3. ТЕХНОЛОГІЇ МАНІПУЛЮВАННЯ СВІДОМІСТЮ ЛЮДИНИ

  • 3.2. Технології масового маніпулювання

  • РОЗДІЛ 4. МЕХАНІЗМИ МАСОВОГО МАНІПУЛЯТИВНОГО ВПЛИВУ

  • 4.2. Узагальнення моделі психологічного маніпулювання

  • РОЗДІЛ 5. РЕАЛІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЙ МАНІПУЛЮВАННЯ СВІДОМІСТЮ

  • 5.2. Маніпулювання свідомістю за допомогою реклами

  • 5.3. Соціальні міфи та стереотипи

  • 5.4. Поняття про сугестивні технології

  • 5.5. Поради щодо протидії маніпулюванню

  • РОЗДІЛ 6. ОЗНАКИ ВИЯВЛЕННЯ МАНІПУЛЯТИВНОГО ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ

  • РОЗДІЛ 7. ГЕНДЕРНІ АСПЕКТИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

  • 7.2. Гендерні стереотипи та комунікативні моделі як основа інформаційно-психологічного впливу на особистість та суспільство

  • 7.3. Гендерні особливості інформаційно-комунікативної діяльності в сучасній політиці

  • 7.4. Інтернет-ресурси пострадянського простору" присвячені гендерній проблематиці

  • 7.5. Гендерні особливості технологій інформаційно-психологічного впливу

  • ЧАСТИНА 2. СУТНІСТЬ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • 1.3. Види, методи, сили та засоби проведення спеціальних інформаційних операцій і актів зовнішньої інформаційної агресії

  • 1.4. Загрози національній безпеці держави в інформаційній сфері

  • РОЗДІЛ 2. ІСТОРІЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • 2.2. Формування основ теорії і практики інформаційно-психологічного протиборства в роки Першої світової війни та в міжвоєнний період (1919-1939)

  • 2.3. Інформаційно-психологічне протиборство у роки Другої світової війни (1939-1945)

  • 2.4. Інформаційно-психологічне протиборство у роки "холодної війни" (1946-1991)

  • РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ США ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • 3.2. Організаційно-правові аспекти державної політики США у сфері інформаційно-психологічного протиборства

  • РОЗДІЛ 4. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • 4.2. Теоретико-правові та організаційні принципи, формування у РФ виконавчого механізму для реалізації державної політики інформаційного протиборства

  • 4.3. Особливості функціональних обов'язків органів влади і виконавчих суб'єктів РФ щодо організації та реалізації державної політики інформаційного протиборства

  • РОЗДІЛ 5. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • РОЗДІЛ 6. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНИ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • РОЗДІЛ 7. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ КИТАЙСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • 7.2. Організаційно-правові особливості побудови системи національної безпеки Китаю і функціонування її механізмів

  • ЧАСТИНА 3. ЗАГРОЗИ НАЦІОНАЛЬНІЙ БЕЗПЕЦІ УКРАЇНИ В ІНФОРМАЦІЙНІЙ СФЕРІ. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

  • 1.3. Однобічний характер використання свободи слова у діяльності ЗМІ

  • 1.4. Фактори впливу на діяльність ЗМІ

  • РОЗДІЛ 2. ЧОРНИЙ ТА БІЛИЙ ПІАР, "БРУДНІ" ТЕХНОЛОГІЇ ЯК МЕХАНІЗМИ МАСОВОГО ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ

  • 2.3. Чорний піар і "брудні" виборчі технології

  • РОЗДІЛ 3. ДУХОВНО-РЕЛІГІЙНА СКЛАДОВА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • РОЗДІЛ 4. ТЕХНОЛОГІЇ МАНІПУЛЮВАННЯ СВІДОМІСТЮ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ В НЕОКУЛЬТАХ ТА ДЕСТРУКТИВНИЙ ВПЛИВ ЇХ ПРЕДСТАВНИКІВ

  • РОЗДІЛ 5. ВИКОРИСТАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ТЕРОРИСТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

  • РОЗДІЛ 6. СПЕЦІАЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ОПЕРАЦІЇ В ЕКОНОМІЧНОМУ ПРОТИБОРСТВІ

  • РОЗДІЛ 7. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
  • РОЗДІЛ 8. СИСТЕМА ДЕРЖАВНИХ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ВДОСКОНАЛЕННЯ

  • РОЗДІЛ 9. ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

  • 9.2. Напрями удосконалення системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки в Україні

  • ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи