Розділ «5.4. Поняття про сугестивні технології»

Інформаційна безпека

У практиці масової комунікації досить часто використовується навіювання як вид психологічного впливу. При цьому під навіюванням розуміють такий психічний вплив, вербальний чи образний, який викликає некритичне сприйняття та засвоєння певної інформації.

Ю. Шерковін вважає, що навіювання - основний спосіб організації громадської думки та маніпулювання свідомістю, пряме вторгнення в психічне життя людей. При цьому інформаційний вплив організовується так, щоб думка, уявлення, образ безпосередньо входили у сферу свідомості та закріплювалися в ній як дані, безперечні й уже доведені. Це стає можливим під час підміни активного ставлення психіки до предмета комунікації, навмисно створеної пасивністю сприйняття, що так властиво релігійним виданням, через розсіювання уваги великою кількістю інформації, активну форму її подання, штучне перебільшення престижу джерел.

Навіюваність (сугестія) визначається як схильність підкорятися та змінювати поведінку не на підставі розумних, логічних доводів чи мотивів, а лише на вимогу чи пропозицію, які виходять від іншої особи, причому сам об'єкт, підданий гіпносугестивному впливу, не усвідомлює своєї покірливості, продовжуючи вважати свої дії наслідком власної ініціативи чи самостійного вибору.

Прагнення навчитися впливати на людину напряму, через її підсвідомість виражається в розробці найрізноманітніших методів, що виникали протягом всієї історії людства, починаючи від шаманства й закінчуючи сучасними витонченими інформаційними технологіями. Серед останніх особливе місце займають інформаційно-психологічні впливи прихованого типу. Вони реалізуються із застосуванням прихованих психотехнологій, коли об'єкт впливу не усвідомлює ні мети, ні навіть факту самого впливу. Це досягається або попереднім введенням об'єкта впливу в стан зміненої свідомості, або впровадженням маніпулятивної інформації на фоні відволікаючих повідомлень прямо в підсвідомість, оминувши етап критичного сприйняття її свідомістю людини.

Наприклад, гіпнотизер під час введення людини в гіпнотичний стан здатний закласти в її підсвідомість певну інформацію. В потрібний час ця інформація за умовним сигналом (паролем) з рівня підсвідомості перетікає у свідомість і сприймається людиною як власні думки та переконання. Відповідно до закладеної програми людина (об'єкт впливу) організовує свою поведінку, схвалює рішення. В кінцевому варіанті ця людина перетворюється в зомбі, що беззаперечно виконує волю свого повелителя.

Подібної поведінки людини можна добитися не тільки шляхом гіпнозу, а також за допомогою інформаційних сигналів малої енергетики, які тісно корелюють з підпороговим сприйняттям - з суб'єктивно не усвідомлюваними, але такими, що впливають на поведінку людини, процесами сприйняття, які протікають ніби "під порогом" свідомості. В роботах як зарубіжних, так і вітчизняних фізіологів експериментально доведено існування в людини субсенсорного рівня чутливості, коли відбувається вироблення умовних рефлексів на неусвідомлювані подразники, що лежать нижче порогу відчуттів. Тут вплив на свідомість людини здійснюється в присутності логіки, тобто у звичайному стані свідомості (при "повному розумі"). Сугестивний вплив відбувається приховано шляхом нав'язування об'єктові впливу "потрібної інформації" на фоні потоку інших повідомлень (аудіо-та відеосугестія).

Так, найбільш відпрацьованим прийомом акустичної сугестії є надання стимулів нижче порогу чутливості на фоні більш гучної маскуючої інформації. Серед найперспективніших методів аудіосугестії називаються спектральне маскування та використання музичної інформації як носія потрібної інформації. Відомим методом візуальної сугестії є "вклеювання" 25-го кадру сугестії в потік зорової інформації. Суть методу полягає в тому, що під час демонстрації фільмів людське око сприймає лише 24 кадри за секунду, а зображення 25-го кадру сприймається на рівні підсвідомості. Розробляються складніші методи, основані на "диспарантному" поданні, коли кожний кадр відеоінформації містить тільки частину образу сугестії, яка не може бути розкритою технічними прийомами. Складання всіх частин відеозображення сугестії відбувається на підсвідомому рівні суб'єкта впливу.

Найскладнішою формою сугестії є нейролінгвістичне програмування (НЛП), що досягається шляхом довгого та копіткого підбору "ключа" до підсвідомості людини. Таким "ключем" є спеціально підібраний нейросемантичний гіпертекст, що містить найбільш значущіші слова та фрази для сугестованої особи чи групи осіб. У технології НЛП широко застосовується найвище досягнення комп'ютерних технологій на сьогодні - віртуальна реальність. Це якісно новий крок у технології сугестії.

НЛП використовує "карти світу" та мета-програми.

У кожної людини є свій власний спосіб створення "карти реальності": у картинках, звуках чи відчуттях. Комплексне подання сенсорної інформації через зорову, слухову й тактильну модальність дозволяє проникати в глибинні пласти людської психіки, змінювати в потрібному напрямі окремі елементи самого образу та зрештою ефективно маніпулювати свідомістю віртуального користувача.

Деякі рекламні агентства у своїх рекламних кампаніях з успіхом використовують звичні стратегії мислення покупців. У термінах НЛП ці звичні стратегії звуться "мета-програмами". За своєю суттю мета-програми - це не що інше, як звичні цензори, які люди застосовують до всього того, що бачать, чують або відчувають у навколишньому світі. Однією з мета-програм є програма прагнення "до" чогось і "від" чогось. Прагнення "до" чогось - це мотивація досягнення успіху, прагнення "від" чогось - мотивація уникнення невдачі. Ті, що прагнуть "до", найкраще сприймають переваги, які вони набувають, купуючи той чи інший товар або послугу. А ті, що прагнуть "від", перш за все оцінюють, яких проблем їм вдасться уникнути, чого з ними не трапиться, коли вони стануть власниками цього товару.

Як окремий випадок використання сугестивних методик можна вважати мовне маніпулювання, яке будується на особливостях мови і принципах її вживання.

Мовне маніпулювання - це використання особливостей мови і принципів її вживання з метою прихованого впливу на адресата в потрібному для маніпулятора напрямі: прихованого - значить, неусвідомлюваного адресатом. Маніпулятивні можливості мови надзвичайно багаті. Це і мовна метафора, і помилкова аналогія, і багатозначність, і непрямі мовні акти, і пересупозиції та багато ін.

Основною психофізичною небезпекою під час сугестивного впливу є зміна рис характеру, поведінки особи, зниження інтелекту і творчих можливостей, придушення і в результаті - заміна особистості. Внаслідок цього можуть з'явитися соціальні групи, керовані на підсвідомому рівні, готові виконувати будь-які команди. Найбільш небезпечний такий вплив на вище державне та військове керівництво, управлінські структури та інші відповідальні особи, оскільки своїми діями вони можуть віддати країну у владу злочинного світу, авантюристів тощо.

Ефект впливу суттєво зростає під час комбінованого використання різних типів сугестії. Найвідомішим і найпростішим прикладом такої кооперації та впливу є комплексне використання аудіо - і відео-сугестії. У цьому випадку неусвідомлювана аудіосугестія, що супроводжує зорову усвідомлену інформацію, може змінювати ставлення об'єкта до останньої.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційна безпека» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „5.4. Поняття про сугестивні технології“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЧАСТИНА 1. НЕБЕЗПЕКИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ ДЛЯ ЛЮДИНИ

  • 1.3. Інформаційно-психологічний вплив

  • РОЗДІЛ 2 ПОНЯТТЯ ТА СУТНІСТЬ ФЕНОМЕНА "МАНІПУЛЯЦІЯ"

  • РОЗДІЛ 3. ТЕХНОЛОГІЇ МАНІПУЛЮВАННЯ СВІДОМІСТЮ ЛЮДИНИ

  • 3.2. Технології масового маніпулювання

  • РОЗДІЛ 4. МЕХАНІЗМИ МАСОВОГО МАНІПУЛЯТИВНОГО ВПЛИВУ

  • 4.2. Узагальнення моделі психологічного маніпулювання

  • РОЗДІЛ 5. РЕАЛІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЙ МАНІПУЛЮВАННЯ СВІДОМІСТЮ

  • 5.2. Маніпулювання свідомістю за допомогою реклами

  • 5.3. Соціальні міфи та стереотипи

  • 5.4. Поняття про сугестивні технології
  • 5.5. Поради щодо протидії маніпулюванню

  • РОЗДІЛ 6. ОЗНАКИ ВИЯВЛЕННЯ МАНІПУЛЯТИВНОГО ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ

  • РОЗДІЛ 7. ГЕНДЕРНІ АСПЕКТИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

  • 7.2. Гендерні стереотипи та комунікативні моделі як основа інформаційно-психологічного впливу на особистість та суспільство

  • 7.3. Гендерні особливості інформаційно-комунікативної діяльності в сучасній політиці

  • 7.4. Інтернет-ресурси пострадянського простору" присвячені гендерній проблематиці

  • 7.5. Гендерні особливості технологій інформаційно-психологічного впливу

  • ЧАСТИНА 2. СУТНІСТЬ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • 1.3. Види, методи, сили та засоби проведення спеціальних інформаційних операцій і актів зовнішньої інформаційної агресії

  • 1.4. Загрози національній безпеці держави в інформаційній сфері

  • РОЗДІЛ 2. ІСТОРІЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • 2.2. Формування основ теорії і практики інформаційно-психологічного протиборства в роки Першої світової війни та в міжвоєнний період (1919-1939)

  • 2.3. Інформаційно-психологічне протиборство у роки Другої світової війни (1939-1945)

  • 2.4. Інформаційно-психологічне протиборство у роки "холодної війни" (1946-1991)

  • РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ США ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • 3.2. Організаційно-правові аспекти державної політики США у сфері інформаційно-психологічного протиборства

  • РОЗДІЛ 4. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • 4.2. Теоретико-правові та організаційні принципи, формування у РФ виконавчого механізму для реалізації державної політики інформаційного протиборства

  • 4.3. Особливості функціональних обов'язків органів влади і виконавчих суб'єктів РФ щодо організації та реалізації державної політики інформаційного протиборства

  • РОЗДІЛ 5. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • РОЗДІЛ 6. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНИ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • РОЗДІЛ 7. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ КИТАЙСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • 7.2. Організаційно-правові особливості побудови системи національної безпеки Китаю і функціонування її механізмів

  • ЧАСТИНА 3. ЗАГРОЗИ НАЦІОНАЛЬНІЙ БЕЗПЕЦІ УКРАЇНИ В ІНФОРМАЦІЙНІЙ СФЕРІ. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

  • 1.3. Однобічний характер використання свободи слова у діяльності ЗМІ

  • 1.4. Фактори впливу на діяльність ЗМІ

  • РОЗДІЛ 2. ЧОРНИЙ ТА БІЛИЙ ПІАР, "БРУДНІ" ТЕХНОЛОГІЇ ЯК МЕХАНІЗМИ МАСОВОГО ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ

  • 2.3. Чорний піар і "брудні" виборчі технології

  • РОЗДІЛ 3. ДУХОВНО-РЕЛІГІЙНА СКЛАДОВА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • РОЗДІЛ 4. ТЕХНОЛОГІЇ МАНІПУЛЮВАННЯ СВІДОМІСТЮ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ В НЕОКУЛЬТАХ ТА ДЕСТРУКТИВНИЙ ВПЛИВ ЇХ ПРЕДСТАВНИКІВ

  • РОЗДІЛ 5. ВИКОРИСТАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ТЕРОРИСТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

  • РОЗДІЛ 6. СПЕЦІАЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ОПЕРАЦІЇ В ЕКОНОМІЧНОМУ ПРОТИБОРСТВІ

  • РОЗДІЛ 7. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • РОЗДІЛ 8. СИСТЕМА ДЕРЖАВНИХ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ВДОСКОНАЛЕННЯ

  • РОЗДІЛ 9. ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

  • 9.2. Напрями удосконалення системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки в Україні

  • ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи