РОЗДІЛ 7. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

У Законі України "Про основи національної безпеки України" від 19 червня 2003 р. № 964-ІУ нормативно закріплено компетенцію та функції усіх визначених законом суб'єктів забезпечення національної безпеки України в усіх сферах, зокрема в інформаційній.

Цей Закон відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 92 Конституції України визначає основні засади державної політики, спрямованої на захист національних інтересів і гарантування в Україні безпеки особи, суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх загроз в усіх сферах життєдіяльності, зокрема в інформаційній сфері.

Відповідно до ст. З Закону об'єктами національної безпеки в інформаційній сфері є: а) людина і громадянин - їхні конституційні права і свободи; б) суспільство - його духовні, морально-етичні, культурні, історичні, інтелектуальні та матеріальні цінності, інформаційне і навколишнє природне середовище і природні ресурси; в) держава - її конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність.

Основними принципами забезпечення національної безпеки в інформаційній сфері е: пріоритет прав і свобод людини і громадянина; верховенство права; пріоритет договірних (мирних) засобів у розв'язанні конфліктів; своєчасність і адекватність заходів захисту національних інтересів реальним і потенційним загрозам; чітке розмежування повноважень та взаємодія органів державної влади у забезпеченні національної безпеки; демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією держави та іншими структурами в системі національної безпеки; використання в інтересах України міждержавних систем та механізмів міжнародної колективної безпеки.

Згідно зі ст. 4 Закону суб'єктами забезпечення національної безпеки в інформаційній сфері є: Президент України; Рада національної безпеки і оборони України; Верховна Рада України; Кабінет Міністрів України; міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;

Збройні сили України, Служба безпеки України та інші військові формування, утворені відповідно до законів України; суди загальної юрисдикції; прокуратура України; місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.

Повноваження суб'єктів забезпечення національної безпеки визначені у ст. 9 Закону України "Про основи національної безпеки України", а також у відповідних профільних законах та положеннях, що предметно регулюють правовий статус кожного з них.

Національна безпека України в інформаційній сфері забезпечується шляхом проведення виваженої державної політики відповідно до прийнятих в установленому порядку доктрин, концепцій, стратегій і програм у політичній, економічній, соціальній, воєнній, екологічній, науково-технологічній, інформаційній та інших сферах.

Вибір конкретних засобів і шляхів забезпечення національної безпеки України в інформаційній сфері обумовлюється необхідністю своєчасного вжиття заходів, адекватних характеру і масштабам загроз національним інтересам.

Основні напрями державної політики в інформаційній сфері, визначені в ст. 8 Закону:

- забезпечення інформаційного суверенітету України;

- вдосконалення державного регулювання розвитку інформаційної сфери шляхом створення нормативно-правових та економічних передумов для розвитку національної інформаційної інфраструктури та ресурсів, впровадження новітніх технологій у цій сфері, наповнення внутрішнього та світового інформаційного простору достовірною інформацією про Україну;

- активне залучення засобів масової інформації до протидії корупції, зловживанням службовим становищем, іншим явищами, які загрожують національній безпеці України;

- забезпечення неухильного дотримання конституційного право громадян на свободу слова, доступу до інформації, недопущення неправомірного втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у діяльність ЗМІ, дискримінації в інформаційній сфері і переслідування журналістів за політичні позиції;

- вжиття комплексних заходів щодо захисту національного інформаційного простору та протидії монополізації інформаційної сфери України.

Відповідно до Закону України "Про основи національної безпеки України" цільові настанови та керівні принципи державного будівництва в інформаційній сфері, а також напрями діяльності органів державної влади в конкретній обстановці визначаються Стратегією національної безпеки України з метою своєчасного виявлення, відвернення і нейтралізації реальних і потенційних загроз національним інтересам України в інформаційній та інших сферах життєдіяльності. Положення Стратегії національної безпеки України, які стосуються забезпечення інформаційної безпеки нашої держави, буде розкрито нами долі у характеристиці нормативно-правових актів Президента України.

7.3. Нормативні акти конституційного напрямку, які закріплюють визначальні положення щодо забезпечення інформаційної безпеки України

З точки зору подальшого розвитку концептуальних засад нормативно-правового регулювання забезпечення інформаційної безпеки України важливим нормативним актом є Закон України "Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки".

Зокрема, у п. 13 "Інформаційна безпека в інформаційному суспільстві" цього Закону визначено, що вирішення проблеми інформаційної безпеки має здійснюватися шляхом:

- створення повнофункціональної інформаційної інфраструктури держави та забезпечення захисту її критичних елементів;