РОЗДІЛ 6. ОЗНАКИ ВИЯВЛЕННЯ МАНІПУЛЯТИВНОГО ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ

Сприймаючи інформацію в будь-який спосіб, особа дає їй оцінку на основі лише їй відомих та часто не усвідомлених критеріїв. Аналітична оцінка інформації передбачає певний рівень професійних знань. Аналіз інформації з метою виявлення ознак інформаційних впливів, які можуть бути складовою спеціальної інформаційної операції, передбачає потребу охоплення величезних масивів інформації та, найчастіше, оброблення не їх тематичного змістового навантаження (економіка, культура, освіта), але контекстів, відтінків та прихованого і непомітного неозброєним оком змісту.

Здійснення зазначеного аналізу, незалежно від його зовнішніх форм (програмними засобами чи фахівцями), передбачає володіння теоретично та емпірично обґрунтованими критеріями оцінки інформації. Критерії повинні бути універсальними, не прив'язаними до конкретної події, особи тощо.

Першочерговою метою аналізу, дещо спрощено (але чітко і зрозуміло), на думку автора, е виявлення недостовірної або спеціально підібраної інформації, яка викривляє факти. Окремо підкреслимо важливість пошуку яскраво емоційних текстів, які внаслідок апеляції до емоцій, а не розуму людини, також володіють значним маніпулятивним потенціалом.

Підкреслимо, що в умовах демократії та свободи слова поширення інформації (нехай навіть компрометуючої), яка відповідає дійсності, не е протиправним фактом, але реалізацією права особи на інформацію. З погляду політичного діяча підтверджена фактами інформація про його корупційність, нетрадиційну сексуальну орієнтацію та належність до сатанинського релігійного культу є компроматом, з точки зору суспільства - однією із переваг свободи слова: суспільство не зацікавлене в тому, щоб владні повноваження отримали корупціонери, "голубі" і сатаністи.

Виявлення маніпулятивної інформації є "сигналом" для подальшого пошуку логічних зв'язків, джерел та каналів поширення інформації, визначення авторства тощо. Можемо стверджувати, що поєднання ознак маніпулятивності з системністю та організованістю інформаційного впливу (тобто інформації, поєднаної спільним предметом) з великим ступенем достовірності свідчить про проведення спрямованого інформаційного впливу.

Маніпулятивність текстової інформації виступає своєрідним сигналом для подальшої перевірки інформації. Для фіксації маніпулятивності інформації варто застосовувати узагальнені ознаки маніпулятивності та системності й організованості, які доцільно постійно удосконалювати у процесі щоденної роботи.

На глибоке переконання автора, системний моніторинг відкритих інформаційних потоків можна здійснювати в інтересах держави загалом, її гілок влади, для захисту національних інтересів в економічній чи зовнішньополітичній сфері. Моніторинг може організовуватись і в інтересах окремих фінансово-промислових чи політичних груп. Після усвідомлення мети та завдань зазначеного процесу ключовим питанням стає часовий, людський та фінансовий ресурс, який слід виділити на вирішення поставлених завдань. Досвід свідчить, що врешті-решт мова йде про конкретну грошову суму в бюджеті органу, організації тощо.

Проведення об'єктивного аналізу з метою попередження негативних наслідків маніпулятивних інформаційних впливів ускладнюється "геаl-time" режимом роботи аналітичних служб. Це означає, що найчастіше інформації для об'єктивного порівняння фактів немає: звучить заява про зв'язки високопосадовця з резидентом зарубіжної розвідки, додається картинка (фото-, відео-) потискання рук можновладця з невідомою особою..., робляться відповідні висновки. Але ж достеменно ніхто не знає, чи є ця особа іноземним агентом (мені особисто невідомі факти поширення списків негласного апарату) чи студентом 5-го курсу театрального інституту. Або набуває розголосу матеріал про корупційність особи. Як доказ наводяться фотографії шикарного автомобіля. Але ми не знаємо, чий це автомобіль, а на перевірку зазначених фактів у організації (тим більше у простих смертних) не завжди вистачає часу, сил та засобів. Рішення необхідно було приймати "ще вчора".

Завданням аналітиків за таких умов стає розпізнавання інформаційних загроз "на льоту" за непомітними, другорядними ознаками в умовах обмеженості інформації та часу.

Найбільшої уваги заслуговують інформаційні випуски новин, оскільки саме вони формулюють актуальні на сьогодні теми для громадського обговорення. Так, із величезної кількості катастроф у засобах масової інформації будуть відображені лише ті, які, образно кажучи, вдало потрапили в об'єктив телекамер: ідеальний варіант - ефектне падіння пасажирського потягу в морську безодню на тлі багряного заходу сонця. Звідси інша закономірність: боротьба ведеться за саме право потрапити в інформаційні випуски. Отже, сам порядок денний новин (так звана " agenda ") підлягає першочерговому аналізу.

Приклад з далекого 2004 року: 1. Чому Нестор Шуфрич - суперзірка телеканалів "1+1" та "Інтер"? Варіанти відповідей: а) завдяки своєму героїчному минулому; б) він найрозумніша та найфотогенічніша постать вітчизняного політикуму; в) він член СДПУ(о).

2. Яка політична сила впливала на редакційну політику каналів "1+1" та "Інтер" у 2004 році? Варіантів відповіді немає.

3. Про що свідчить чергова поява Н. Шуфрича на телеекрані?

Для визначення мети ІПВ важливо ідентифікувати цільову аудиторію впливу. В інтересах нашого виду аналізу доцільно класифікувати споживачів інформації за такими ознаками:

1. За соціальним статусом: пролетаріат, селянство, середній клас, еліта.

2. За релігійною належністю: християни (православні - католики), мусульмани (шиїти - суніти), іудеї, атеїсти.

3. За національною ознакою: українці, росіяни, татари, євреї тощо.

4. За мовною ознакою: для України важливим є поділ на російськомовне та україномовне середовище.

5. За віком: діти, студентство (молодь), працююче населення, пенсіонери і т. д.