Розділ «9.2. Напрями удосконалення системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки в Україні»

9.2.1. Організаційні засади удосконалення безперервної багаторівневої системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

Порівняльний аналіз систем підготовки фахівців ІБ у провідних країнах світу та в Україні визначив деякі спільні проблеми щодо організації і змісту їх навчання. До них можна віднести такі:

- недостатня адаптація змісту підготовки фахівців у ВНЗ до сучасних і перспективних потреб інформаційної безпеки за умов

стрімкого розвитку науково-технічних засад інформаційного суспільства, суттєвого оновлення апаратно-програмних засобів протягом вже навіть не періоду навчання, а навчального року чи окремого семестру. Відповідно проблеми своєчасного оновлення стандартів і освіти, і змісту навчання;

- поєднання в змісті підготовки фахівців на базі визначеного напряму певних елементів змісту освіти деяких інших напрямів і, як наслідок, невідповідності необхідного та наявного бюджету навчального часу для забезпечення ускладнених кваліфікаційних вимог;

- недостатньо узгоджений зміст навчання в системі безперервної підготовки і перепідготовки фахівців ІБ у ВНЗ та на чисельних курсах різної приналежності та форм власності;

- необхідність узгодження змісту підготовки з урахуванням майбутніх спільних об'єктів діяльності, фахівців гуманітарного і технічного профілю, цивільних та військових фахівців;

- нормативно-правове забезпечення професійної діяльності фахівців ІБ і, відповідно, їх практичної підготовки під час навчання та ін.

Відповідно сформулюємо деякі вимоги до організації підготовки фахівців ІБ висококваліфікованими фахівцями з урахуванням певних особливостей цієї сфери, а саме:

- інформаційна безпека - специфічна предметна галузь, що потребує комплексного підходу до процесу підготовки фахівців, тобто викладання різних розділів фундаментальних і прикладних знань як інженерних, так і гуманітарних дисциплін;

- система освіти в галузі ІБ має забезпечувати відповідність рівня підготовки фахівців рівню наукових знань і темпам розвитку інформаційних технологій та міжнародного і національного інформаційного законодавства;

- загальну підготовку з питань інформаційної безпеки повинні мати всі суб'єкти інформаційної діяльності, а особливо керівництво органів державного, військового і корпоративного управління;

- процес підготовки фахівців ІБ різних структур повинен будуватися на єдиній методичній і правовій основі;

- система підготовки (перепідготовки, підвищення кваліфікації) фахівців ІБ потребує проведення обов'язкового моніторингу з боку держави.

Для успішного вирішення зазначених проблем і реалізації вимог, з урахуванням досвіду першого етапу розвитку системи підготовки фахівців ІБ в Україні, в контексті інтеграції вищої освіти у європейський і світовий освітній простір, необхідно розвивати такі основні складові загальнодержавної системи підготовки фахівців ІБ в Україні:

науково-методичні комісії з вищої освіти (за відповідними галузями знань) науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України (НМК МОН України);

визначені вище групи стандартів ССВО (в першу чергу, галузі знань 1701 "Інформаційна безпека") зі своєчасним і повним відпрацюванням усіх їх компонентів (державної, галузевих і компонентів ВНЗ);

ВНЗ різної відомчої приналежності, які забезпечують фахову підготовку цивільних та військових фахівців ІВ з вищою освітою за визначеними галузями знань, напрямами та спеціальностями (за освітньо-кваліфікаційними рівнями "бакалавр" і "магістр"), а також перепідготовку, підвищення кваліфікації, підготовку наукових і науково-педагогічних працівників у галузі ІВ. Профільні науково-дослідні установи, як самостійні, так і інтегровані з відповідними ВНЗ;

підсистему курсової підготовки (підвищення кваліфікації) фахівців ІБ (державний і комерційний компоненти) з відповідними механізмами сертифікації фахівців;