Розділ «ЧАСТИНА 1. НЕБЕЗПЕКИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ ДЛЯ ЛЮДИНИ»

РОЗДІЛ 1. ОСНОВНІ ЗАГРОЗИ ДЛЯ ОСОБИСТІСНОЇ БЕЗПЕКИ ВІД ДЕСТРУКТИВНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ВПЛИВІВ

1.1. Інформаційно-психологічна безпека особи

1.2. Вплив на людину деяких фізичних факторів інформаційного середовища

Цифрові і комп'ютерні технології в телерадіомовленні уможливлюють і роблять легкодосяжним створення і широке застосування різноманітних відео- і аудіо ефектів. Вже сьогодні можна стверджувати, що запровадження нових інформаційних технологій і засобів комунікацій має потужні можливості як для ненавмисного, так і для цілеспрямованого впливу на поведінку величезних мас людей, на їхнє психічне і фізичне здоров'я.

Сучасні можливості застосування фізичних ефектів під час формування інформаційного середовища дуже різноманітні. Вони включають спеціальні візуальні і звукові впливи. Зокрема, вплив на людську психіку і здоров'я можуть здійснювати найпростіші світлові та звукові сигнали, що мають різний, зокрема і підпороговий рівень.

1.2.1. Звукові феномени

1.2.2. Світлові феномени

Сучасна людина не мислить вже свого існування без телебачення. Воно перетворилося в засіб, що ефективно захопив розум мільярдів людей на Землі. Світло підвищеної інтенсивності впливає на центри циркадних ритмів людини, усуває депсіхронізацію біоритмів людини, а також знижену центральну норадренергічну нейромедіаторну активність, змінює порушення секреції мелатоніну, викликає гормональні зсуви, має симпатикотонічну, а за рахунок теплового ефекту і парасимпатикотонічу дію.

Як засвідчили численні дослідження, на організм людини діють такі психофізіологічні фактори світлового походження: мерехтіння яскравих і колірних плям на екрані, часта зміна зображень тощо.

Мерехтіння яскравих і колірних плям впливає на зоровий апарат загалом, на функціонування серця і мозку, тому що частоти мерехтінь (чи точніше - деякі складові просторово-часового спектра цих коливань) діють за рахунок того, що вони можуть збігаються з частотами електричних коливань різних структур організму людини. Особливо сильний ефект виявляється, коли настає резонанс цих коливань. Але, як і кожен сильнодіючий засіб, телебачення залежно від дози і правильності прийому може викликати і позитивні, і негативні ефекти.

Відомо також, що на людину сильно впливає просторовий спектр зображення, яке нею спостерігається (усяке зображення можна скласти із сукупності горизонтальних і вертикальних "решіток", побудованих з "паличок" різної товщини, сукупність яких і являє собою просторовий спектр). Ілюстрацією негативного впливу визначених просторових спектрів, що пригнічують психіку людини, є спостереження одноманітних, побудованих з числа "решіток", зображень будинків сучасної "прямокутної" архітектури. І, навпаки, будинки з великою кількістю оздоблювальних елементів, як правило, створюють у спостерігача комфортний стан.

Телевізійні зображення, що формують різні спектри просторових частот, можуть створювати певні психологічні ефекти, зокрема підвищувати настрій та імунітет навіть незалежно від змісту зображення.

Усім відомо, що під час створення телевізійних програм досить часто використовуються різноманітні світлові спалахи. Вони застосовуються не випадково. їхній вплив має певну психофізіологічну природу. Справа в тім, що світло, чи суб'єктивна яскравість плями світла, що спостерігається людиною, визначається не тільки її фізичною яскравістю. Істотне значення для рівня сприйняття яскравості сигналу має цілий ряд його параметрів, а саме: площа, тривалість, спектральний склад, місце його проекції на сітківці, відстань до інших стимулів, що знаходяться в полі зору. Крім того, велику роль відіграють його яскравість, спрямованість уваги спостерігача на тестуючий стимул чи інший об'єкт, що знаходиться в полі зору, рівень світлової адаптації ока тощо.

Під час дії надпорогових світлових стимулів тривалістю 30-150 мс спостерігається цікаве явище - значне нелінійне зростання, а потім досить сильне зниження яскравості діючого сигналу, що відчувається людиною. У результаті цього дуже короткий спалах світла може суб'єктивно здаватися більш яскравим, ніж більш тривалий спалах, що має ті ж самі фізичні параметри світлового сигналу. Іншими словами, під час впливу світлової енергії значно меншої потужності можна отримати ефект збільшення відчуття яскравості сигналу. Таке явище перевищення яскравості визначається як ефект Брока-Зульцера (за прізвищами авторів, які в 1902 році описали цей ефект, - Broca та Sulzer).

Це відкриття використовується вже давно і має важливе прикладне значення для оптимізації тривалості спалахів морського чи річкового маяка, світлових комунікаційних сигналів, що мерехтять, навігаційних і дорожніх знаків тощо. Наприклад, точкове джерело світла тривалістю 75 мс здається яскравішим, ніж тривалістю 400 мс і може дати значну економію енергії за рахунок зниження її витрати на бакенах берегової охорони.

Специфічний нейрофізіологічний базис ефекту Брока-Зульцера поки що не до кінця зрозумілий. Для його задовільного пояснення допускають можливість взаємодії декількох фізіологічних процесів: локальних фотохімічних явищ у рецепторах сітківки, нелінійної відповіді нейронних ансамблів зорової системи, зворотного маскування, розвитку латерального гальмування тощо. Цей ефект виникає тільки як продукт узагальненої оцінки характеристик яскравості усієї сукупності стимулів. Гіпотези, що пояснюють природу цього ефекту, можуть бути розділені на дві основні групи. В одних постулюється велика інтенсивність збуджувальних процесів при відносно коротших тривалостях стимулу, а в інших - втручання гальмівних процесів при більш тривалих стимулах.

Феномен збільшення яскравості коротких стимулів, імовірно, є досить універсальним у функціонуванні нервової системи. Зокрема, багато авторів відзначають підвищення гучності за різних умов звукової стимуляції. Пояснення слухового ефекту, коли гучність серії коротких звукових стимулів е суб'єктивно сильнішою, ніж гучність постійного тону тієї ж самої амплітуди, базується на наявності складних енергетичних взаємин між центральними і граничними компонентами звукового стимулу. З огляду на викладене стає зрозумілим більш істотний ефект, здійснюваний на слухача короткими звуками, трансльованими в телевізійній чи радіопередачі.

Існує також просторовий аналог описуваного ефекту. Він полягає в тім, що при збільшенні розміру стимулу його надпорогова яскравість спочатку зростає, а потім знижується. Іншими словами, стимул меншого розміру може сприйматися суб'єктивно як більш яскравий, ніж стимул більшої площі за умови рівності амплітуди їх сигналу. Спостерігаються також ефекти перевищення змоги приймати рішення при збільшенні тривалості тестуючого стимулу, перевищення часу реакції за певної тривалості тестуючих стимулів тощо.

Таким чином, регулюючи параметри світлового і звукового сигналу, можна домогтися певного психофізіологічного ефекту, а отже, цілеспрямовано формувати спеціальні інформаційні впливи.