РОЗДІЛ 8. СИСТЕМА ДЕРЖАВНИХ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ВДОСКОНАЛЕННЯ

Інформаційна безпека будь-якої держави забезпечується проведенням єдиної державної політики національної безпеки в інформаційній сфері відповідно до прийнятих в установленому порядку доктрин, концепцій, стратегій і програм, системою заходів політичного, економічного, соціального, військового характеру, які є адекватними існуючим та потенційним загрозам і викликам національним інтересам особи, суспільства та держави в інформаційній сфері, а також наявним можливостям держави здійснювати управління ними. Інструментом реалізації такої державної політики інформаційної безпеки є система забезпечення інформаційної безпеки, яка є похідною і детермінованою напрямами державної інформаційної політики.

Існуючі на сучасному етапі українського державотворення загрози національним інтересам і національній безпеці України, визначені уст. 7 Закону України "Про основи національної безпеки України", та чинники негативного впливу на стан їх забезпечення, зазначені у Стратегії національної безпеки України, затвердженій Указом Президента України від 12 лютого 2007 р. № 105/2007, потребують вжиття відповідних заходів реагування компетентними державними органами та установами, визначеними законодавцем у ст. 4 Закону України "Про основи національної безпеки України".

Відповідно під час формування державної системи забезпечення інформаційної безпеки мають бути враховані національні інтереси в інформаційному середовищі, внутрішні та зовнішні загрози цим інтересам і передбачена система засобів виявлення та нейтралізації загроз. Вона обов'язково має включати механізм двостороннього зв'язку між суспільством, засобами масової інформації й державою

З огляду на викладене забезпечення інформаційної безпеки повинно здійснюватись передусім, шляхом проведення уповноваженими на це суб'єктами виваженої і збалансованої політики держави в інформаційній сфері, яка має три основні напрями:

1) захист інформаційних прав і свобод людини;

2) захист інтересів держави та суспільства в інформаційній сфері;

3) захист національного інформаційного ринку, економічних інтересів держави в інформаційній сфері, національних виробників інформаційної продукції.

Отже, структура системи забезпечення інформаційної безпеки України (зокрема і структура системи суб'єктів, які його здійснюють) є похідною від тих пріоритетів та завдань, які ставить перед собою держава в інформаційній сфері. Тому саме державна інформаційна політика є визначальною для формування системи забезпечення інформаційної безпеки, а остання є похідною від неї.

Система забезпечення інформаційної безпеки України (СЗІБ) створюється і розвивається відповідно до Конституції України та інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини в інформаційній сфері. Основу цієї системи складають органи та сили забезпечення інформаційної безпеки, які вживають систему адміністративно-правових, інформаційно-аналітичних, організаційно-управлінських та інших заходів, спрямованих на забезпечення стійкого функціонування системи державного управління.

Мета функціонування такої системи полягає в організації управління системою інформаційної безпеки через ефективне функціонування системи її забезпечення. Загалом така мета полягає у створенні правових і організаційних механізмів формування, розвитку і забезпечення ефективного використання національних інформаційних ресурсів в усіх сферах життєдіяльності громадянина, суспільства й держави, а також необхідних економічних і соціокультурних умов для цього. Відповідно ефективність системи державного управління національними інформаційними ресурсами та їхнім захистом значною мірою визначає загальний рівень національної безпеки в інформаційній сфері, а будь-які недоліки у структурі й функціонуванні системи державного управління цими процесами призводять до негативних наслідків для суспільства й держави.

Зазначена вище мета функціонування системи забезпечення інформаційної безпеки досягається шляхом реалізації нею низки завдань, до яких відносять:

- створення умов для забезпечення інформаційного суверенітету України;

- участь у вдосконаленні державного регулювання розвитку вітчизняної інформаційної сфери шляхом створення нормативно-правових та економічних передумов для розвитку національної інформаційної інфраструктури та ресурсів, впровадження новітніх технологій у цій сфері, наповнення внутрішнього та світового інформаційного простору достовірною інформацією про Україну; "

- створення умов для активного залучення засобів масової інформації та інших інститутів громадянського суспільства до протидії корупції, зловживанням службовим становищем, іншими явищами, які загрожують національній безпеці України;

- забезпечення неухильного дотримання конституційного прав громадян на свободу слова, доступ до інформації, недопущення неправомірного втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у діяльність засобів масової інформації, дискримінації в інформаційній сфері й переслідування журналістів за їх політичні позиції;

- вжиття комплексних заходів щодо захисту національного інформаційного простору та протидії монополізації інформаційної сфери України;

- забезпечення інформаційної безпеки усіх складових елементів системи державного управління;

- забезпечення високого інформаційно-аналітичного потенціалу країни;

- реалізація державної політики інформаційної безпеки;