Розділ «2.3. Інформаційно-психологічне протиборство у роки Другої світової війни (1939-1945)»

Британські фахівці психологічної війни головну увагу зосереджували на прямому психологічному впливі на поведінку населення і особового складу військ противника. Так, наприклад, з метою безпосереднього впливу на бойову потужність гітлерівських ВПС німецька служба Бі-Бі-Сі повідомляла про випадки дезертирства німецьких льотчиків на своїх же літаках до Англії, при цьому згадувались прізвища льотчиків, збитих під час повітряних нальотів. Офіцери англійської пропаганди розраховували, що ці повідомлення не залишаться поза увагою командування гітлерівських ВПС, яке одержувало щоденні зведення радіоповідомлень англійського радіо. Ця пропагандистська акція проводилась не з метою спонукати німецьких льотчиків до дезертирства, а спровокувати командування до проведення спільно з гестапо чисток серед особового складу, посіяти недовіру між льотчиками, вплинувши таким чином на моральний дух і боєздатність гітлерівських авіаз'єднань.

Розповсюджувати листівки Англія почала майже одразу: через 12 год після оголошення війни Німеччині перші 6 млн англійських листівок були скинуті з літаків над німецькими містами.

Листівки, призначені для розповсюдження в Німеччині, на території Англії були закритою продукцією і мали гриф "таємно". Навіть слово "листівка", у тому числі й серед льотчиків, було заборонене і не вживалося. Замість нього використовувалося кодове слово "іЧтіске1>, а польоти літаків для розповсюдження листівок називалися розвідувальними. Пропаганда на противника завжди розглядалася країнами, які її вели, як державна таємниця.

Пропагандистський вплив на противника був найдешевшим засобом впливу. Так, за період Другої світової війни з території Англії над Західною Європою було поширено 6,5 млрд листівок на 29 мовах. Загальна чисельність населення країн Західної Європи складала на той час близько 200 млн осіб, тобто в середньому по 32,5 листівки на людину. Вартість видання однієї листівки в перерахунку на німецькі рейхсмарки становила в середньому 0,0025 КМ.

Поглибленого вивчення і узагальнення потребує організація та здійснення інформаційно-психологічного впливу Японією.

До арсеналу ІПВ Японії слід віднести комплекс заходів щодо формування як серед військовослужбовців, так і серед всього японського народу культу "камікадзе", Не маючи військової переваги над американцями, відтягуючи неминучу поразку, японці намагалися залякати противника атаками смертників.

Найбільшої уваги японці приділяли питанням консолідуючої пропаганди, називаючи її "політичною війною", яку, за їхньою оцінкою, "не можна доводити до того, щоб уряд окупованої країни погодився зі своєю долею, а промисловість давала задовільні результати".

Японці повністю контролювали економіку окупованих країн, друкували гроші без найменшого покриття, здійснювали конфіскаційну політику стосовно неяпонських економічних структур, доводячи їх до банкрутства, а потім викуповували засоби виробництва за безцінь. Японські окупанти обмежували комунікації, застосовували терор, підвищували ціни на продукти, зачиняли шпиталі та школи, та все-таки мали підтримку і лояльне ставлення місцевого населення. Незважаючи на те, що мільйони бірманців за часи панування британців були економічно заможнішими, більше значення для населення Бірми мали дозвіл на затвердження власного прапора, можливість міжнародного визнання уряду, свобода маневру "військово-морських сил Бірми" - катера, озброєного однією гарматою. Усі захоплені японцями радіостанції працювали, газети виходили максимальними тиражами і саме на японців працювали полонені американці, британці, австралійці, росіяни, корейці, китайці. Фіаско у психологічній війні японці потерпіли тільки внаслідок воєнної перемоги їх противника.

У такому контексті ядерне бомбардування Хіросіми та Нагасакі 6 і 8 серпня 1945 р. було психологічною атакою американців на стратегічному рівні - боротьбою за місце у світовій політиці повоєнного періоду, початком періоду демонстрації сили у "холодній війні". Історичні аналогії подібних дій для досягнення моральної переваги існували раніше і відомі як "дипломатія канонерок".

Отже, аналіз ведення пропаганди США, Англією та Японією в роки Другої світової війни свідчить про те, що різні протиборчі сторони по-різному вирішували завдання психологічного впливу. Якщо США І Англія під час організації ІПВ свої основні зусилля зосереджували на вдосконаленні форм і способів пропаганди на війська та населення противника, то Японія формувала, головним чином, серед військовослужбовців своїх збройних силах стійкого захисника своєї держави, образ камікадзе.

Найбільших успіхів в організації та веденні ІПВ на війська та населення противника досягли англійці. Саме вони перші серед антигітлерівської коаліції піднесли цей вид діяльності в ранг державної політики, скоординували її за метою, об'єктами і технологіями.

Основними формами ІПП були друкована і радіопропаганда.