Розділ «2.3. Інформаційно-психологічне протиборство у роки Другої світової війни (1939-1945)»

- створення належної психологічної обстановки для притягнення до відповідальності військових злочинців;

- доведення до японського народу істинного значення поразко і, зобов'язань, які випливають з цього факту, щоб не допустити зустрічних звинувачень і реваншу;

- створення умов для вільної преси;

- припинення безладу, небажаних анархічно-політичних рухів;

- пропаганда проти мілітаризму й агресії;

- повне відновлення системи співробітництва;

- використання і пояснення існуючих демократичних ідей і тенденцій в японській історії і культурі, приведення їх у відповідність з поняттями й ідеями американської демократії;

- поєднання, за можливістю, західних (християнських) і японських етичних принципів або пом'якшення конфліктів, що виникають через їх відмінності;

- підготовка для прийняття Японії в сім'ю народів на рівній соціальній та економічній основі, за умови повного викорінення японських ідей мілітаризму, морської могутності й експансіонізму;

- відмова від існуючої в США концепції про японську расову неповноцінність і дискредитації пропаганди японської ідеї створення "сфери взаємного процвітання".

Таким чином, американці першими, ще за воєнних часів, визначились у розробці форм консолідуючої пропаганди на теоретичному! рівні, хоча надалі багато запозичили з практичного досвіду діяльності окупаційних радянських структур у Німеччині та Австрії.

Особливо інтенсивну діяльність з організації та проведення пропаганди розгорнув уряд Англії.

У кінці 1937 року, тобто за півтора року до початку Другої світової війни, уряд Великобританії приступив до відтворення пропагандистського апарату на війська і населення противника. Спочатку пропагандою на противника як офіційний орган займалося міністерство інформації, з ним тісно співпрацювали ряд секретних відділів і служб. У липні 1940 р. за вказівкою прем'єр-міністра Черчілля всі секретні служби, що займалися питаннями підривної пропаганди, були об'єднанні, й на їх основі був сформований відділ "Спеціальних операцій".

Основу пропагандистських зусиль Великобританії у Другій світовій війні становили принципи, розроблені під час Першої світової війни. Вони зводилися, в основному, до наступного:

1. Перш ніж починати пропагандистську діяльність, необхідно розробити принципи здійснення впливу на особовий склад військ і населення противника.

2. Достовірність джерела інформації і самої інформації є необхідною умовою успіху будь-якої спроби чинити вплив на противника.

3. Необхідність формулювання прийнятної мети війни, яка б не просто констатувала викорінення націонал-соціалізму, а й показувала шляхи досягнення і збереження миру.

4. Чітке розмежування офіційної урядової пропаганди і пропаганди, що ведеться від імені різних організацій, у тому числі тих, що випускають інформаційно-пропагандистські матеріали.

5. Ретельна координація змісту пропагандистських матеріалів та інформації, розрахованої на противника, аби уникнути суперечливих висловлювань.

Основними засобами пропаганди в Англії в цей період були радіо та друковані видання. Особливо високий професійний рівень мали передачі лондонського радіо, трансльовані для зарубіжної аудиторії. Вже у 1939 р. радіостанція Бі-Бі-Сі мала досить широку аудиторію слухачів у Німеччині. Не дивно, що гітлерівська служба безпеки переслідувала, в першу чергу, за прослуховування лондонського радіо, яке вважалося найбільш небезпечним з точки зору підриву націонал - соціалістичного духу.