Розділ 10. Ринок праці та заробітна плата

Економічна теорія. Політекономія

- стимулююча — розмір заробітної плати має встановлюватися в залежності від досягнутих кожним результатів праці з тим, щоб заохочувати працівника до трудової активності, до максимальної віддачі, підвищення ефективності праці;

- регулююча — зміна ставок заробітної плати балансує попит і пропозицію робочої сили, урівноважує інтереси працівників і роботодавців.

Отож, зауважимо, значення ринку праці об'єктивно визначено самою роллю праці в житті суспільства, коли праця є найважливішим виробничим ресурсом, джерелом доходу та добробуту сімей. Значення ринку праці конкретизують його функції.

Основні функції ринку праці:

- розподіляє трудові ресурси між виробниками товарів і послуг;

- стимулює ефективне використання робочої сили роботодавцями та сумлінне ставлення найманих працівників до праці, зацікавлює їх у підвищенні кваліфікації, зміні професії;

- реалізує економічну свободу людини, відкриває можливості забезпечення нормального для неї рівня доходів та добробуту.

Ринок праці історично й логічно появився разом із ринковою системою економічних відносин як такою, адже він є одним із трьох її базових елементів (підсистем), поряд із ринком товарів і капіталів. Система найму існувала ще в древніх цивілізаціях. Але значного поширення вона набула лише тоді, коли виробництво й обмін товарів стали панівною формою організації суспільного господарства.

Історичні умови виникнення ринку праці:

• звільнення людей від особистої залежності (рабства й кріпацтва), тобто надання їм реального права розпоряджатися власною робочою силою;

• позбавлення людей можливостей ведення самостійного господарства та джерел доходу (шляхом обезземелення селянства та розорення дрібних товаровиробників під натиском зароджуваної промисловості), що змусило їх перетворитися у найманих робітників;

• здійснюване в цей же час стрімке нагромадження капіталу (грошового й виробничого), що супроводжувалося істотним розширенням попиту на працю як виробничий ресурс.

Такі системні трансформації суспільства, спричинені розвитком ринкових відносин, нестримною енергією приватного збагачення, вписані в історію теперішніх демократичних країн під назвою так званого первісного нагромадження капіталу. Цей період прийшовся у Західній Європі на кінець XV — початок XIX ст. Його описав, зокрема, видатний англійський гуманіст Томас Мор, який на початку XVI ст. з обуренням писав: "Вівці з'їдають людей!", бо саме заради вовни й пасовищ для овець селян зганяли з обжитих ними земель. Класик політичної економії А. Сміт у XVIII ст. першим назвав ті суспільні процеси первісним нагромадженням капіталу й передісторією ринкової економіки. Творець пролетарської політичної економії К Маркс також відобразив їх як передісторію капіталістичного суспільства, з якої виросли основні його класи — капіталісти та наймані робітники. На прикладі Франції первісне нагромадження капіталу художньо змалював О. Бальзак, творчість якого характеризує його ще й як шанувальника економічної теорії.

У цьому зв'язку, варто ще раз наголосити на тому, що ринок праці, або система найму, — явище цілком об'єктивне, яке знаменує собою не лише рівень розвитку виробництва, домінування фірм, що потребують залучення найманої праці. Це явище, як запевняють психологи й соціологи, цілком відповідає природі більшості людей, їх психологічному складу, так само як і схильністю до підприємницької діяльності володіє зовсім незначна частка людей. Понад те, за сучасних умов виробництва й конкуренції, коли вирішального значення набувають інформаційні технології й нові знання, висококваліфікована праця цінується ринком як своєрідний людський капітал, вартість якого нерідко перевищує дохід власника фірми та президента держави.


10.2. Економічна природа заробітної плати


Пізнання економічної природи заробітної плати та факторів, що визначають її рівень, тривалий час викликало дискусії науковців. І це зрозуміло, адже, як ми вже з'ясували, йдеться про ціну надзвичайно специфічного економічного ресурсу — людської робочої сили, невіддільної від її носія, особистості. Робоча сила — це, власне кажучи, особлива властивість людини. Тому розбіжність у поглядах економістів-теоретиків з цього питання зумовлена не тільки їхніми різними ідейними платформами, але й тим, що, на відмінну від інших ринкових цін, по-перше, рівень заробітної плати реально залежить не лише від співвідношення попиту та пропозиції робочої сили і, по-друге, не лише заробітна плата як ціна сама по собі регулює виробництво (відтворення) цього специфічного товару.

Первісне трактування суті заробітної плати, як прийнято вважати, належить фундатору класичної економічної науки В. Петті (XVII ст.), на думку якого заробітна плата є ціною праці, що визначається вартістю мінімального обсягу засобів існування найманого робітника та його сім'ї. Основоположник цієї науки А. Сміт вважав "звичайною" нормою заробітної плати ту суму, яка тяжіє до прожиткового (мінімального) рівня, тобто достатня для того, щоб робітник міг "працювати". Інші класики Т. Мальтус і Д. Рікардо також схилялися до тієї думки, що зарплата на рівні прожиткового мінімуму є "природною" ціною праці. При цьому, крім природної, вони вирізняли ще і ринкову ціну праці. Остання, вважали вони, коливається навколо природної ціни під демографічним тиском (природним приростом населення). Щодо фізичного обсягу прожиткового мінімуму, то він, на думку всіх англійських класиків, у кожній країні різний і визначається її історичними, культурними та національними особливостями.

Спираючись на класиків економічної науки, їхнє пояснення сутності заробітної плати вартістю прожиткового мінімуму робітників та їх сімей, німецький філософ і політик Ф. Лассаль у середині XIX ст. сформулював "залізний закон" заробітної плати. Згідно з ним, величина середньої заробітної плати постійно коливається навколо звичного для даної країни мінімуму життєвих засобів, тобто її рівень автоматично регулюється (самопідтримується) ринком. Так, підвищення заробітків призводить до зростання числа шлюбів і народжуваності дітей, потім до збільшення чисельності продавців робочої сили, внаслідок чого пропозиція на ринку праці перевищує попит, а відтак заробітки починають знижуватися. Падіння платні нижче мінімуму життєвих засобів, у свою чергу, зумовлює зниження добробуту робітничих сімей, скорочення народжуваності, збільшення смертності, а тому наступає час, коли пропозиція праці на ринку зменшується і не покриває попиту, що спричиняє підвищення заробітної плати.

Таке замкнуте коло коливань заробітної плати навколо своєї природної норми дійсно існувало в історії індустріально розвинених країн, принаймні до середини XIX ст., що, певна річ, і спонукало класиків таким чином трактувати суть цього поняття. Аналогії такої економіки зустрічаються і сьогодні — наприклад, у слаборозвинених країнах, де високий природний приріст населення чинить тиск на ринок праці.

Критикуючи трактування заробітної плати як ціни праці, К. Маркс висунув свою теорію заробітної плати, згідно з якою заробітна плата уявляється як перетворена, або замаскована, форма вартості і ціни саме робочої сили (а не праці) як товару. За його твердженням, праця робітників аж ніяк не може продаватися, оскільки вона є процесом використання (споживання) робочої сили і тому сама по собі вартості (ціни) не має. Робітник, каже він, насправді продає свою робочу силу, вартість якої визначається вартістю засобів його існування ("необхідного продукту"), інакше кажучи, його платня визначена ще до того, як він почне працювати за наймом. Сама капіталістична система виробництва влаштована так, що, аби отримати заробітну плату, робітник мусить працювати довше, ніж потрібно для створення вартості, еквівалентної вартості його робочої сили, тобто він повинен ще й створювати додаткову вартість на користь капіталіста. Цей факт експлуатації найманої праці, за Марксом, маскується а) добровільним укладанням трудових угод, б) виплатою платні після виконання роботи, в) застосуванням різних форм і систем оплати праці. У цій теорії, безумовно, проявився класовий, або ідеологічно упереджений, підхід її автора.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна теорія. Політекономія» автора Сірка А.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 10. Ринок праці та заробітна плата“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Економічна теорія як наука

  • Частина перша. Загальні основи економічного розвитку суспільства

  • Розділ 3. Суспільні відносини власності та економічні системи

  • Розділ 4. Суспільний поділ праці та обмін

  • Розділ 5. Гроші та грошовий обіг

  • Частина друга. Ринкова економіка та її суб'єкти

  • Розділ 7. Ринковий механізм функціонування економіки

  • Розділ. 8. Підприємництво та види підприємств

  • Розділ. 9. Капітал, витрати та прибуток підприємства

  • Розділ 10. Ринок праці та заробітна плата
  • Розділ. 11. Ринок капіталу

  • Розділ. 12. Ринок землі та специфіка аграрного виробництва

  • Частина третя. Національна економіка та роль держави

  • Розділ 14. Економічне зростання та цикли ділової активності

  • Розділ. 15. Безробіття та інфляція

  • Розділ. 16. Роль держави в ринковій економіці

  • Розділ 17. Фінансова система, податки та державний борг

  • Розділ. 18. Кредитно-банківська система

  • Розділ. 19. Розподіл доходів серед населення

  • Частина четверта. Світове господарство

  • Розділ. 21. Міжнародні валютні розрахунки

  • Розділ 22. Економічні аспекти глобальних проблем людства

  • Післямова

  • Словник економічних термінів

  • Рекомендована література

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи