Педагогічний процес у професійній школі

Теорія і методика професійної освіти

Педагогічному процесу притаманна певна логіка, згідно з якою забезпечується виховання учнів, а також засвоєння знань, умінь, навичок; розвиток пізнавальних, інтелектуальних та інших здібностей. У логіці педагогічного процесу відображено специфіку діяльності як студента, так і педагога. Для студентів це процес навчального пізнання, що найбільш повно реалізується в цілях учіння, які кожен студент з різним ступенем повноти й усвідомлення висуває на занятті. Це може бути навчання професійним діям, виконання тієї чи іншої дії/операції краще за інших, швидке виконання завдання викладача, застосування матеріалу на практиці, самоконтроль і само-корекція власних дій. Цілі студентів можуть збігатися з цілями викладачів, але можуть бути й діаметрально протилежними. Так, цілями викладання є засвоєння загальної культури суспільства загалом і навчального предмета зокрема, розвиток пізнавальних здібностей учнів, формування їхнього світогляду, потреби у знаннях і досягнення студентами такого ступеня оволодіння знаннями, який би забезпечував їх свідоме застосування на практиці, тощо. Слід зазначити, що логіка навчання може змінюватися залежно від того, на що спрямований цілісний педагогічний процес. Наприклад, якщо він налаштований на особистість, її розвиток, а не просто на засвоєння певних знань та правил поведінки, то його логіка й етапи суттєво відрізняються від традиційних.

Виховний процес у закладах професійної освіти також має свою специфіку, яка визначається необхідністю формування у студентів ставлення до професійної діяльності у процесі професійно-етичного, професійно-естетичного, професійно-економічного, професійно-екологічного і професійно-правового виховання.

Універсальна характеристика педагогічного процесу - педагогічна взаємодія. В умовах особистісно орієнтованої професійної освіти ця взаємодія ґрунтується на засадах гуманізму, демократії та співпраці. Саме завдяки цій взаємодії стає можливим ураховувати потреби, мотиви, цілі, здібності, активність та інші індивідуально-психологічні особливості тих, хто навчається, а студент/учень та викладач стають суб'єктами навчально-виховного процесу. Особистісно орієнтована взаємодія супроводжується педагогічною фасилітацією через довірчі стосунки й особливі якості педагога, такі як установка на розвиток здібностей молоді, творчість, емпатія, мотивація на успіх. Завдяки цьому підсилюється продуктивність професійної освіти і відбувається взаємний розвиток суб'єктів професійно-освітнього процесу.

Виробничий процес у професійному закладі освіти також має свою специфіку. У професійно-технічних закладах він включає професійно-теоретичну і професійно-практичну підготовку. Професійно-теоретична підготовка передбачає оволодіння сукупністю знань, що мають стати частиною досвіду професійно-трудової та наукової діяльності. їх засвоєння забезпечить ефективність виконання робітничих функцій.

Професійно-теоретична підготовка не тільки забезпечує отримання нових знань, а й формує ставлення до професії та виробництва, а також до елементів творчої діяльності. Разом це забезпечує отримання певної кваліфікації. Професійно-теоретичне навчання не тільки продовжує загальну шкільну освіту, якщо йдеться про ПТУ, але й створює наукове підґрунтя для професійної практичної діяльності, є основою для подальшого набуття середньої та вищої професійної освіти, наукових досліджень і т. ін. Зміст професійно-технічної підготовки майбутніх фахівців визначається конкретною професією, фахом. Теоретичне навчання в закладах професійно-технічної освіти охоплює природничо-математичну, гуманітарну, загальнотехнічну і професійно-теоретичну підготовку та реалізується шляхом проведення різних типів уроків та лекцій, а також індивідуальних занять. Особлива увага приділяється фізичній підготовці, яка проводиться у спеціальних приміщеннях у формі уроку фізичного виховання та в позаурочний час.

Професійно-практична підготовка є складником виробничого процесу, оскільки проводиться в навчальних майстернях, на полігонах, у навчально-виробничих підрозділах, навчальних господарствах, а також на робочих місцях на виробництві чи у сфері послуг1. Професійно-практична підготовка має за мету набуття частини професійно-трудового досвіду, що втілюється у практичних діях - сутності професії/спеціальності. Відтак, професійно-практична підготовка сприяє формуванню в майбутніх фахівців професійних умінь і навичок. Перехід від професійних навичок та вмінь діяти у стандартних обставинах до уміння виконувати професійні дії в непередбачуваних умовах, творчо використовувати набуті знання сприяє формуванню професійної майстерності. Для цього студентів слід учити як репродуктивним, так і творчим способам досягнення результатів. Майбутні фахівці засвоюють такі види діяльності, які відповідають рівню розвитку сучасної економіки та культурі виробництва, завдяки чому в подальшому відбувається формування цілісної професійної діяльності. Як вид навчально-виховного процесу сучасне виробництво в ПТУ будується на засадах особистісно орієнтованого підходу як до студентів, так і до самого педагогічного процесу.

Навчально-виховний процес у вищій школі має свою специфіку, пов'язану з вимогами суспільства до спеціалістів вищої кваліфікації.

Педагогічний процес у вищій школі відповідає таким закономірностям:

• єдність історичного та логічного, що вимагає єдності генетичних і структурних зв'язків у розвитку теорії науки; єдність історії та теорії науки і практики; єдність історичної та теоретичної форм наукового пізнання; єдність історичного, теоретичного й логічного в системі вищої освіти; єдність історичних і сучасних методів наукового дослідження. Згідно з цією закономірністю вивчають історію науки, історію вищого навчального закладу, історію педагогіки вищої школи та їх зв'язок із сучасністю;

• застосування емпіричних та теоретичних методів пізнання у процесі вивчення об'єктів дослідження. Згідно з цією закономірністю у структурі науки та розділах, що вивчаються студентами, емпіричну інформацію поєднують з її теоретичними узагальненнями;

• взаємозв'язки у реальному житті, що поєднує навчально-виховний процес та життєдіяльність вищого навчального закладу, а саме: взаємозумовленість усього цілісного педагогічного процесу (єдність комплексу навчально-освітньої та матеріально-господарської діяльності); соціального стану суспільства з процесом підготовки фахівців; професійно-педагогічної, викладацької діяльності педагогів з навчальною та науково-пошуковою діяльністю студентів; мети, змісту, методів і форм педагогічного процесу з мотивацією обов'язку, інтересу та престижності вищої освіти студентів; процесу підготовки професіоналів та виховання любові до своєї професії; якості викладання у вищих закладах з рівнем психолого-педагогічної підготовки кожного члена педагогічного колективу, а також із підвищенням кваліфікації кожного викладача.

Центром педагогічного процесу у вищих закладах освіти є інтелектуальна та емоційна взаємодія між викладачами і студентами, яка відрізняється від характеру взаємодії вчителя та учнів у школі, її характер та форма вияву відрізняються залежно від умов. Натомість за будь-яких умов педагогічний процес стає ефективним, коли діяльність викладача, його вплив на студентів відповідає їхнім пізнавальним можливостям і характеру діяльності.

Цей необхідний, постійний зв'язок, що розкриває сутність педагогічного процесу вищої школи, є однією з основних закономірностей навчання у вищих навчальних закладах (процес навчання роз гл я дається як складова педагогічного процесу). Він відображає спрямованість зусиль викладачів, студентів і характер їхньої спільної діяльності. Викладачі та студенти при цьому є рівноправними учасниками педагогічного процесу, між якими встановлюються суб'єкт-суб'єктні відносини, що мають особистісно орієнтований характер.

Характер взаємовідносин викладача і студентів визначається також загальними цілями діяльності викладача (як "двигуна" педагогічного процесу) у вищих закладах освіти, а саме:

• 1) організацією та керівництвом процесом оволодіння студентами професійними знаннями, уміннями і навичками певної спеціальності;

• 2) забезпеченням студентів інформацією, необхідною для досягнення певної мети;

• 3) проведення навчального процесу таким способом, щоб він сприяв максимально можливому розвитку загальних психічних здібностей, зокрема інтелектуальних;

• 4) вихованням кожного студента як високоморальної, творчої, активної та соціально зрілої особистості шляхом спрямування організацією, керівництвом і проведенням навчального процесу у відповідний напрям.

Отже, характер взаємовідносин є взаємодію, спрямованою на ефективне здійснення зазначених вище цілей.

В умовах вищого навчального закладу якості, необхідні студентам для їхньої майбутньої професійної діяльності, найбільш ефективно формуються тоді, коли весь зміст навчально-виховного процесу максимально наближений до умов практичної діяльності майбутніх фахівців. Отже, педагогічний процес у вищих навчальних закладах підпорядковується закону моделювання, згідно з яким усі заходи мають бути насичені професійним змістом і відбуватися в ситуаціях, максимально наближених до дійсності, тобто до тих умов, у які випускник може потрапити на реальному виробництві.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і методика професійної освіти» автора Курлянд З.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Педагогічний процес у професійній школі“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Концепція розвитку професійно-технічної (професійної) освіти в Україні та шляхи вдосконалення навчально-виховного процесу у професійній школі

  • Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту) та шляхи його впровадження у практику

  • Організаційно-педагогічні засади ступеневої освіти в Україні

  • Неперервна освіта як світова тенденція

  • Цільова комплексна програма "Вчитель" та шляхи її реалізації в сучасних умовах

  • Розділ 2. Загальні засади професійної освіти

  • Мета, завдання і принципи професійної освіти

  • Педагогічний процес у професійній школі
  • Політехнічні основи професійно-технічної освіти

  • Структура закладів професійної освіти

  • Взаємозв'язок професійно-технічної та загальноосвітньої підготовки в закладах професійно-технічної освіти як педагогічна проблема

  • Формування професійної компетентності й особистості майбутнього фахівця у професійних навчально-виховних закладах

  • Виховний процес у закладах професійної освіти

  • Особливості професійної освіти в різних країнах

  • Розділ 3. Дидактика професійної освіти

  • Реалізація діяльнісного підходу в навчанні

  • Блочно-модульний підхід до навчання у професійній школі

  • Нові інформаційні технології у вивченні загальнотехнічних і спеціальних предметів. Методика використання комп'ютерів на уроках

  • Базовий та варіативний компоненти у змісті професійної освіти

  • Методи теоретичного професійного навчання та рекомендації щодо їх застосування

  • Словесні методи навчання

  • Наочні методи навчання

  • Індуктивні та дедуктивні методи навчання

  • Репродуктивні та проблемно-пошукові методи навчання

  • Методи стимулювання навчальної діяльності

  • Методи контролю і самоконтролю в навчанні

  • Методика підготовки та проведення інтегрованих теоретичних і практичних занять

  • Сучасні тенденції розвитку практичних занять

  • Проблеми формування мотивації учіння і праці у студентів професійних закладів освіти

  • Форми організації навчального процесу у професійному навчальному закладі

  • Семінарське заняття

  • Консультація

  • Організація навчальної діяльності студентів з використанням методів проблемного навчання

  • Організація самостійної роботи студентів

  • Використання гри у навчально-виховному процесі професійних закладів освіти

  • Рольова гра "Прес-конференція"

  • Ділова гра "Цех"

  • Виробниче навчання, його зв'язок з теоретичними заняттями. Навчання в майстернях навчальних закладів і на виробництві

  • Форми організації виробничого навчання

  • Урок виробничого навчання в умовах полігона

  • Дидактичні проблеми організації та змісту практики студентів

  • Особливості дистанційного навчання

  • Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю студентів

  • Принципи і типи контролю

  • Форми контролю

  • Організація і методика виконання письмової екзаменаційної (курсової, дипломної, магістерської) роботи: загальна характеристика

  • Послідовність виконання письмових екзаменаційної, курсової, дипломної робіт

  • Робота над текстом екзаменаційної (курсової, дипломної) роботи

  • Підготовка до захисту та захист письмової екзаменаційної (курсової, дипломної) роботи

  • Магістерська робота як кваліфікаційне дослідження

  • Розділ 4. Особистість викладача в системі професійної освіти

  • Професійна компетентність, професіоналізм

  • Педагогічна техніка (мистецтво, майстерність, уміння)

  • Педагогічне наставництво студентської групи у вищій професійній школі

  • Педагогічна взаємодія викладача із сім'ями учнів і студентів

  • Функції професійної діяльності тьютора в системі дистанційної освіти

  • Професійна мобільність викладача професійної школи

  • Професійна усталеність викладача професійної школи

  • Мотиваційний компонент

  • Особистісний компонент

  • Професійно-педагогічний компонент

  • Розділ 5. Специфіка науково-педагогічного дослідження у професійній школі

  • Застосування логічних законів і правил у педагогіці

  • Критика демонстрації

  • Методи дослідження та їх застосування у педагогічній діяльності

  • Методи теоретичних досліджень

  • Методи математичної і статистичної обробки педагогічних досліджень

  • Організація і проведення педагогічних досліджень

  • Аналіз та інтерпретація одержаних даних