Зазначені закономірності не вичерпують усіх зв'язків, які діють у педагогічному процесі. Процес пізнання цих зв'язків - завдання сучасної педагогічної науки.
Педагогічний процес циклічний. Послідовність його розвитку відображається в етапах, головними з яких є підготовчий, основний, заключний.
Підготовчий етап - на цьому етапі необхідно створити умови, найбільш сприятливі для перебігу педагогічного процесу. їх організація потребує розв'язання низки завдань: цілепокладання, діагностування умов, прогнозування досягнень, проектування та планування розвитку процесу.
Сутність цілепокладання полягає у трансформації загальної педагогічної мети, яка стоїть перед системою освіти, в конкретні завдання для кожної освітньої установи, кожного навчального колективу.
Педагогічна діагностика - це дослідження, спрямоване на з'ясування умов, у яких має відбуватися педагогічний процес, їх потенційних можливостей для сприяння або утруднення перебігу цього процесу.
Сутність прогнозування полягає в оцінюванні результативності конкретного педагогічного процесу в заданих умовах ще до його початку. Завдяки прогнозуванню можна задавати вихідні дані процесу, активно втручатися в його перебіг та проектування.
Завершується цей етап проектом організації процесу, який після заключної доробки перетворюється у план, у якому точно визначається що, як і коли потрібно робити в конкретному педагогічному процесі того чи іншого навчально-виховного закладу.
Основний етап - етап здійснення педагогічного процесу, що містить такі елементи: постановку і роз'яснення цілей та завдань майбутньої діяльності, взаємодію педагогів та учнів; використання методів, засобів і форм педагогічного процесу, передбачених заздалегідь; створення сприятливих умов; здійснення різноманітних заходів стимулювання діяльності школярів; забезпечення зв'язку педагогічного процесу з іншими. Важливу роль на цьому етапі відіграє зворотний зв'язок, завдяки якому можна знайти оптимальну відповідність між педагогічним керівництвом і самоврядуванням вихованців. Саме цей зв'язок робить педагогічний процес саморегулюючою системою, здатною до корекції і самовдосконалення. При цьому оперативний контроль лише стимулює процес.
Заключний етап передбачає аналіз одержаних результатів, виявлення помилок аналіз причин, що призвели до цих помилок, і проектування заходів для подальшого їх запобігання або усунення.
Оскільки головна мета професійної освіти полягає в загальному та професійному розвитку особистості, становленні її професійної культури, то педагогічний процес повинен здійснювати три головні взаємопов'язані функції: освітню, виховну і розвивальну.
Освітня функція педагогічного процесу полягає у формуванні в студентів системи наукових, технічних, спеціальних, технологічних, виробничих, безпосередньо професійних знань; умінь застосовувати знання для розв'язання навчальних і виробничих завдань як репродуктивного, так і творчого характеру; загальнонаукових, політехнічних і суто професійних умінь, навичок виконання своїх професійних дій як у звичайних, так і нестандартних ситуаціях.
Виховна функція педагогічного процесу полягає у формуванні гуманістичного й демократичного світогляду, високих моральних якостей, національної свідомості, особистісних рис громадянина України, незалежно від національності. Особливе місце в системі професійної школи посідають завдання професійного виховання: виховання поваги до обраної професії, до праці, гідності фахівця - професіонала високого ґатунку, розвитку творчого потенціалу тощо.
Велика увага повинна приділятися підготовці молоді до сімейного життя, виховання дітей, виконання функцій господаря і трудівника, керівника і виконавця, захисника Батьківщини, патріота своєї країни, активної особистості, що поважає право, закон, Конституцію, має сформовані усталені, моральні, екологічні, естетичні погляди, установку на здоровий спосіб життя тощо.
Виховання в системі професійної освіти багато в чому залежить від особистості вихователя: викладача, майстра виробничого навчання, куратора і т. ін. та від того, яку позицію займають вихователь і вихованці у процесі виховання, від характеру взаємовідносин, від урахування особистісних рис вихованця, від наявності колективу вихователів і колективу вихованців, від можливості співпраці між ними і т. ін.
Розвивальна функція педагогічного процесу в закладах професійної освіти реалізується шляхом розвитку у студентів творчого, продуктивного мислення, зокрема активізації розумових операцій аналізу, синтезу, зіставлення, узагальнення, класифікацій тощо; розвитку пізнавальної активності та самостійності, формуванні потреби в пізнанні, творчому пошуку, самовдосконаленні та самоосвіті; розвитку різноманітних психологічних і фізичних якостей студентів; формуванні культури праці, навчання, відпочинку тощо.
Усі зазначені функції педагогічного процесу діалектично пов'язані, взаємозалежні, взаємозумовлені, але не тотожні.
Специфіка педагогічного процесу у професійній школі полягає в тому, що він поєднує два складники: навчально-виховний і виробничий процеси. Адже педагогічний процес у закладах професійної освіти відбувається в умовах орієнтації студентів/учнів на оволодіння певною професією, спеціальністю.
Навчально-виховний процес у професійній школі визначається насамперед рівнем професійної освіти. Зазначимо, що залежно від рівня освіти це поняття змінюється. Так, професійно-технічна освіта згідно із Законом України "Про професійно-технічну освіту" є комплексом педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння знаннями, уміннями і навичками в обраній галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури. Вища освіта - це комплекс фундаментальної наукової, загальнокультурної, практичної підготовки фахівців, який має визначити темпи і рівень науково-технічного, економічного та соціально-культурного прогресу і формувати інтелектуальний потенціал нації.
Навчально-виховний процес у професійних закладах освіти забезпечує інтелектуальну, емоційну та практичну взаємодію викладача і студентів. Характер цієї взаємодії впливає на ефективність цілісного педагогічного процесу. З погляду людиноцентристської парадигми навчально-виховний процес набуває особистісно орієнтованої спрямованості, яка характеризується пріоритетом індивідуальності, самоцінності студента, що є суб'єктом навчального процесу; співвідношенням технології професійного навчання на всіх ступенях професійної освіти із закономірностями професійного становлення особистості; визначенням змісту професійної освіти з урахуванням рівня розвитку сучасних соціальних, інформаційних, виробничих технологій і майбутньою професійною діяльністю; встановленням дієвості професійно-освітнього процесу шляхом організації навчального педагогічно доцільного середовища.
Важливим компонентом навчально-виховного процесу є зміст освіти, в якому втілюються соціальні цілі, що ставляться перед системою професійної освіти щодо підготовки робітничих кадрів та спеціалістів вищої кваліфікації. У свою чергу мета освіти визначає принципи, методи і форми навчання та виховання.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і методика професійної освіти» автора Курлянд З.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Педагогічний процес у професійній школі“ на сторінці 2. Приємного читання.
