Згідно з таблицею для критерію Фішера, знаходимо (рі і ф2 - співвідношення до процентів згідно з визначеними класами. Так, для 63,6 % - фі - 1,846, а для 37 % - ф2 - 1,308. Далі, використовуючи формулу фвмп, одержуємо такі результати:
таблиці критерію Фішера, знаходимо рівень значущості відповідно До фвіга - 1,84 (1,84 дорівнює 0,03 + 0,003 = 0,033). За алгоритмом рішення, відповідно для 5 % фкр = 1,62 та для 1 % фкр - 2,22.
Рис. 5.1. Рівні значущості за критерієм Фішера
Оскільки ми перебуваємо в межах невизначеності (рис. 5.1), то в термінах статистичних гіпотез у цьому прикладі приймаємо гіпотезу Н1 на рівні значущості на 5 %, тобто можемо стверджувати про різницю між успішністю у вирішенні завдань учнями в порівняльних класах, а на рівні 1 % - це твердження не можливе.
У дисперсійному аналізі можливі два принципові шляхи розподілу всіх досліджуваних змінних на незалежні змінні (фактори) і залежні змінні (результативні ознаки).
Фактор - внутрішня передумова для "саморозвитку", "саморуху" явища; причина, рушійна сила будь-якого процесу або явища, що визначає його характер чи окремі його риси; момент, суттєва обставина в будь-якому процесі, явищі. Фактори й умови тісно пов'язані одне з одним. Коли вони збігаються за змістом і формою, починається процес розвитку явищ. Тому під час формулювання правил, тенденцій, законів необхідно розкривати взаємодію зовнішніх і внутрішніх передумов розвитку явища, тобто сутність умов і факторів, що взаємодіють одне з одним.
Відомо, що в будь-якій науці головне - це процес одержання об'єктивних наукових фактів. Факт (від лат. factum - зроблене, здійснене) - істина, подія, результат; висловлювання, що фіксує емпіричне знання; знання, достовірність якого доведено.
Поняття "науковий факт" треба відрізняти від поняття "емпіричний факт". Емпіричний факт - це опис предмета чи явища з максимальною точністю й повнотою, доступною для дослідника. Емпіричні факти - це матеріал для наукових фактів. Науковий педагогічний факт відрізняється від емпіричного - звичайного прикладу, опису того чи іншого випадку, події. Науковий факт дає опис певної педагогічної ситуації, але за конкретними параметрами, виявляючи рушійні сили, причини, умови, суттєві зв'язки, діалектику педагогічних відносин. В емпіричному факті все конкретно і неповторно. У науковому педагогічному факті конкретність зникає, увага акцентується на подібності причин та умов, явища відбуваються по-різному лише через специфіку особистостей суб'єктів, включених у навчально-виховний процес, неможливістю повторення педагогічної ситуації.
Експериментальні дані, що подаються за градаціями фактора, називають дисперсійним комплексом, дані, що належать до окремих градацій - комірками комплексу.
Дисперсійний однофакторний аналіз розглядається як аналіз для непов'язаних та пов'язаних вибірок. Перший метод використовується, якщо досліджуються зміни результативної ознаки під впливом змін умов або градацій фактора (за Н. Крускала-Волліса). Другий метод застосовується, якщо досліджується вплив різних градацій фактора або різних умов на одну й ту саму вибірку досліджуваних (критерій Фрі д мана).
Двофакторний дисперсійний аналіз дає змогу оцінювати не тільки вплив кожного фактора частково, а й їх взаємодію. Двофакторний дисперсійний аналіз для непов'язаних вибірок застосовується, коли досліджується одночасно дія двох факторів на різні вибірки респондентів, тобто коли різні вибірки респондентів перебувають під впливом різних синтезів двох факторів. Двофакторний дисперсійний аналіз для пов'язаних вибірок застосовується, коли досліджується дія двох факторів на одну вибірку респондентів. Критерій Л. Пейджа для аналізу тенденцій зміни ознаки і критерій Фрідмана не використовуються для математичних підрахунків. Це дозволяє здійснювати тільки дисперсійний аналіз.
Регресивним аналізом називають встановлення форми залежності між змінними, оцінювання функції регресії, невідомих значень (прогноз значень) залежної змінної.
Кореляційний аналіз (від лат. - співвідношення, зв'язок) використовується для перевірки гіпотези про статистичну залежність значень двох або більше змінних у тому випадку, якщо дослідник може їх регіструвати (змінювати), але не контролювати (змінювати). Необхідно пам'ятати, що наявність кореляцій не є показником вираженості і спрямованості причинно-дослідних відносин. Якщо підвищення однієї змінної супроводжується підвищенням рівня другої, то доцільно стверджувати, що кореляція позитивна. Негативна кореляція виникає тоді, коли зростання однієї змінної відбувається при зниженні рівня іншої. За відсутності зв'язків змінних ми маємо справу з нульовою кореляцією.
Значний внесок у розробку статистичного апарату кореляційних досліджень належить англійському математику і біологу К. Пірсону.
Якщо застосування лінійного коефіцієнта кореляції стає неправомірним, то доречно використовувати коефіцієнти рангової кореляції. Серед коефіцієнтів рангової кореляції найчастіше використовують запропонований Ч. Спірменом. Формула обчислення має такий вигляд:
Отже, будь-яке наукове дослідження, як і наука загалом, ґрунтується на теорії, фактах і методах досліджень. Цим зумовлюється роль використання математичних моделей і методів, спрямованих на формулювання складних процесів та взаємозв'язків, надання їм кількісного вираження за допомогою відповідних параметрів.
Організація і проведення педагогічних досліджень
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і методика професійної освіти» автора Курлянд З.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методи математичної і статистичної обробки педагогічних досліджень“ на сторінці 2. Приємного читання.
