Методи математичної і статистичної обробки педагогічних досліджень

Теорія і методика професійної освіти

Згідно з таблицею для критерію Фішера, знаходимо (рі і ф2 - співвідношення до процентів згідно з визначеними класами. Так, для 63,6 % - фі - 1,846, а для 37 % - ф2 - 1,308. Далі, використовуючи формулу фвмп, одержуємо такі результати:

таблиці критерію Фішера, знаходимо рівень значущості відповідно До фвіга - 1,84 (1,84 дорівнює 0,03 + 0,003 = 0,033). За алгоритмом рішення, відповідно для 5 % фкр = 1,62 та для 1 % фкр - 2,22.

Рівні значущості за критерієм Фішера

Рис. 5.1. Рівні значущості за критерієм Фішера

Оскільки ми перебуваємо в межах невизначеності (рис. 5.1), то в термінах статистичних гіпотез у цьому прикладі приймаємо гіпотезу Н1 на рівні значущості на 5 %, тобто можемо стверджувати про різницю між успішністю у вирішенні завдань учнями в порівняльних класах, а на рівні 1 % - це твердження не можливе.

У дисперсійному аналізі можливі два принципові шляхи розподілу всіх досліджуваних змінних на незалежні змінні (фактори) і залежні змінні (результативні ознаки).

Фактор - внутрішня передумова для "саморозвитку", "саморуху" явища; причина, рушійна сила будь-якого процесу або явища, що визначає його характер чи окремі його риси; момент, суттєва обставина в будь-якому процесі, явищі. Фактори й умови тісно пов'язані одне з одним. Коли вони збігаються за змістом і формою, починається процес розвитку явищ. Тому під час формулювання правил, тенденцій, законів необхідно розкривати взаємодію зовнішніх і внутрішніх передумов розвитку явища, тобто сутність умов і факторів, що взаємодіють одне з одним.

Відомо, що в будь-якій науці головне - це процес одержання об'єктивних наукових фактів. Факт (від лат. factum - зроблене, здійснене) - істина, подія, результат; висловлювання, що фіксує емпіричне знання; знання, достовірність якого доведено.

Поняття "науковий факт" треба відрізняти від поняття "емпіричний факт". Емпіричний факт - це опис предмета чи явища з максимальною точністю й повнотою, доступною для дослідника. Емпіричні факти - це матеріал для наукових фактів. Науковий педагогічний факт відрізняється від емпіричного - звичайного прикладу, опису того чи іншого випадку, події. Науковий факт дає опис певної педагогічної ситуації, але за конкретними параметрами, виявляючи рушійні сили, причини, умови, суттєві зв'язки, діалектику педагогічних відносин. В емпіричному факті все конкретно і неповторно. У науковому педагогічному факті конкретність зникає, увага акцентується на подібності причин та умов, явища відбуваються по-різному лише через специфіку особистостей суб'єктів, включених у навчально-виховний процес, неможливістю повторення педагогічної ситуації.

Експериментальні дані, що подаються за градаціями фактора, називають дисперсійним комплексом, дані, що належать до окремих градацій - комірками комплексу.

Дисперсійний однофакторний аналіз розглядається як аналіз для непов'язаних та пов'язаних вибірок. Перший метод використовується, якщо досліджуються зміни результативної ознаки під впливом змін умов або градацій фактора (за Н. Крускала-Волліса). Другий метод застосовується, якщо досліджується вплив різних градацій фактора або різних умов на одну й ту саму вибірку досліджуваних (критерій Фрі д мана).

Двофакторний дисперсійний аналіз дає змогу оцінювати не тільки вплив кожного фактора частково, а й їх взаємодію. Двофакторний дисперсійний аналіз для непов'язаних вибірок застосовується, коли досліджується одночасно дія двох факторів на різні вибірки респондентів, тобто коли різні вибірки респондентів перебувають під впливом різних синтезів двох факторів. Двофакторний дисперсійний аналіз для пов'язаних вибірок застосовується, коли досліджується дія двох факторів на одну вибірку респондентів. Критерій Л. Пейджа для аналізу тенденцій зміни ознаки і критерій Фрідмана не використовуються для математичних підрахунків. Це дозволяє здійснювати тільки дисперсійний аналіз.

Регресивним аналізом називають встановлення форми залежності між змінними, оцінювання функції регресії, невідомих значень (прогноз значень) залежної змінної.

Кореляційний аналіз (від лат. - співвідношення, зв'язок) використовується для перевірки гіпотези про статистичну залежність значень двох або більше змінних у тому випадку, якщо дослідник може їх регіструвати (змінювати), але не контролювати (змінювати). Необхідно пам'ятати, що наявність кореляцій не є показником вираженості і спрямованості причинно-дослідних відносин. Якщо підвищення однієї змінної супроводжується підвищенням рівня другої, то доцільно стверджувати, що кореляція позитивна. Негативна кореляція виникає тоді, коли зростання однієї змінної відбувається при зниженні рівня іншої. За відсутності зв'язків змінних ми маємо справу з нульовою кореляцією.

Значний внесок у розробку статистичного апарату кореляційних досліджень належить англійському математику і біологу К. Пірсону.

Якщо застосування лінійного коефіцієнта кореляції стає неправомірним, то доречно використовувати коефіцієнти рангової кореляції. Серед коефіцієнтів рангової кореляції найчастіше використовують запропонований Ч. Спірменом. Формула обчислення має такий вигляд:

Отже, будь-яке наукове дослідження, як і наука загалом, ґрунтується на теорії, фактах і методах досліджень. Цим зумовлюється роль використання математичних моделей і методів, спрямованих на формулювання складних процесів та взаємозв'язків, надання їм кількісного вираження за допомогою відповідних параметрів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і методика професійної освіти» автора Курлянд З.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методи математичної і статистичної обробки педагогічних досліджень“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Концепція розвитку професійно-технічної (професійної) освіти в Україні та шляхи вдосконалення навчально-виховного процесу у професійній школі

  • Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту) та шляхи його впровадження у практику

  • Організаційно-педагогічні засади ступеневої освіти в Україні

  • Неперервна освіта як світова тенденція

  • Цільова комплексна програма "Вчитель" та шляхи її реалізації в сучасних умовах

  • Розділ 2. Загальні засади професійної освіти

  • Мета, завдання і принципи професійної освіти

  • Педагогічний процес у професійній школі

  • Політехнічні основи професійно-технічної освіти

  • Структура закладів професійної освіти

  • Взаємозв'язок професійно-технічної та загальноосвітньої підготовки в закладах професійно-технічної освіти як педагогічна проблема

  • Формування професійної компетентності й особистості майбутнього фахівця у професійних навчально-виховних закладах

  • Виховний процес у закладах професійної освіти

  • Особливості професійної освіти в різних країнах

  • Розділ 3. Дидактика професійної освіти

  • Реалізація діяльнісного підходу в навчанні

  • Блочно-модульний підхід до навчання у професійній школі

  • Нові інформаційні технології у вивченні загальнотехнічних і спеціальних предметів. Методика використання комп'ютерів на уроках

  • Базовий та варіативний компоненти у змісті професійної освіти

  • Методи теоретичного професійного навчання та рекомендації щодо їх застосування

  • Словесні методи навчання

  • Наочні методи навчання

  • Індуктивні та дедуктивні методи навчання

  • Репродуктивні та проблемно-пошукові методи навчання

  • Методи стимулювання навчальної діяльності

  • Методи контролю і самоконтролю в навчанні

  • Методика підготовки та проведення інтегрованих теоретичних і практичних занять

  • Сучасні тенденції розвитку практичних занять

  • Проблеми формування мотивації учіння і праці у студентів професійних закладів освіти

  • Форми організації навчального процесу у професійному навчальному закладі

  • Семінарське заняття

  • Консультація

  • Організація навчальної діяльності студентів з використанням методів проблемного навчання

  • Організація самостійної роботи студентів

  • Використання гри у навчально-виховному процесі професійних закладів освіти

  • Рольова гра "Прес-конференція"

  • Ділова гра "Цех"

  • Виробниче навчання, його зв'язок з теоретичними заняттями. Навчання в майстернях навчальних закладів і на виробництві

  • Форми організації виробничого навчання

  • Урок виробничого навчання в умовах полігона

  • Дидактичні проблеми організації та змісту практики студентів

  • Особливості дистанційного навчання

  • Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю студентів

  • Принципи і типи контролю

  • Форми контролю

  • Організація і методика виконання письмової екзаменаційної (курсової, дипломної, магістерської) роботи: загальна характеристика

  • Послідовність виконання письмових екзаменаційної, курсової, дипломної робіт

  • Робота над текстом екзаменаційної (курсової, дипломної) роботи

  • Підготовка до захисту та захист письмової екзаменаційної (курсової, дипломної) роботи

  • Магістерська робота як кваліфікаційне дослідження

  • Розділ 4. Особистість викладача в системі професійної освіти

  • Професійна компетентність, професіоналізм

  • Педагогічна техніка (мистецтво, майстерність, уміння)

  • Педагогічне наставництво студентської групи у вищій професійній школі

  • Педагогічна взаємодія викладача із сім'ями учнів і студентів

  • Функції професійної діяльності тьютора в системі дистанційної освіти

  • Професійна мобільність викладача професійної школи

  • Професійна усталеність викладача професійної школи

  • Мотиваційний компонент

  • Особистісний компонент

  • Професійно-педагогічний компонент

  • Розділ 5. Специфіка науково-педагогічного дослідження у професійній школі

  • Застосування логічних законів і правил у педагогіці

  • Критика демонстрації

  • Методи дослідження та їх застосування у педагогічній діяльності

  • Методи теоретичних досліджень

  • Методи математичної і статистичної обробки педагогічних досліджень
  • Організація і проведення педагогічних досліджень

  • Аналіз та інтерпретація одержаних даних