Особливе значення має дослідно-пізнавальний потенціал культури для вивчення людини і суспільства. Культурологічний підхід інтегрує дослідний потенціал, накопичений різними науками, які вивчають культуру (філософією культури, теорією культури, мистецтвознавством, психологією культури, соціологією культури, історією культури та ін.), і реалізує прагнення до аналізу предмета дослідження як культурного феномену. У межах культурологічного підходу культура розглядається як система, що складається й функціонує у взаємодії об'єктивної (будь-які культурні об'єкти) та суб'єктивної ("зліпок" культури і свідомості) форм; раціонального й емоційно-чуттєвого її складників; культурно-іноваційних механізмів проникнення культури в усі галузі та сфери людської діяльності; процесів виробництва, розповсюдження (трансляцій) і "присвоєння" культурних цінностей тощо. Дослідний потенціал культурологічного підходу полягає в такому:
• обрання для досягнення мети і завдань дослідження найбільш адекватного визначення культури;
• розгляд процесів та явищ як феноменів культури;
• використання найсуттєвіших ознак культури, її субстанціональних елементів, аксіологічних, функціональних, інструментальних та інших можливостей;
• знання й використання теоретичних досягнень культурології.
Аксіологічний підхід базується на понятті цінності і дає можливість з'ясувати якості та властивості предметів, явищ, процесів, здатних задовольнити потреби окремої особистості і певного суспільства, а також ідеї й спонукання у вигляді норми та ідеалу. Цінності - це перевага певних смислів і побудованих на підставі цього способів поведінки.
Слід підкреслити, що для аналізу формування знання необхідне вивчення практичної й теоретичної діяльності людини у співвідношенні з її соціальним аспектом. У центрі досліджуваних проблем знаходиться людина як член соціуму, представник етносу, психологічний суб'єкт, мовна особистість, комунікант.
Пізнавальний принцип у методології не має чітко окреслених меж, можливості його використання визначаються специфікою галузі.
Для вивчення внутрішніх і зовнішніх зв'язків об'єкта дослідження суттєве значення має метод моделювання. За його допомогою вивчаються ті процеси і явища, які не можна вивчити безпосередньо. Метод моделювання став ефективним засобом виявлення суттєвих ознак явищ і процесів.
Моделювання і модель - два пов'язаних між собою поняття. Модель розуміють як уявну або матеріальну систему, яка, відображаючи або відтворюючи об'єкт дослідження, може замінити його настільки, що її вивчення дає нову інформацію про цей об'єкт. Моделювання - це дослідження об'єктів пізнання на їх моделях, побудова й вивчення моделей реально існуючих об'єктів: метод опосередкованого вивчення різноманітних об'єктів, процесів та явищ. Предметом моделювання можуть бути як конкретні, так і абстрактні об'єкти; як реально існуючи системи, так і системи, які лише підлягають конструюванню за допомогою концептуальних, вербальних, математичних, графічних, фізичних моделей. Метод моделювання має таку структуру: постановка завдання; визначення аналога; створення або вибір моделі; розробка конструкту; дослідження моделі; переведення знань з моделі на оригінал.
Конкретно-наукова методологія - це сукупність ідей або специфічних методів певної науки, які є базою для розв'язання конкретної дослідної проблеми. Це наукові концепції, на які опирається дослідник. Конкретно-наукова методологія потребує звернення до загальновизнаних концепцій провідних учених у певній галузі науки.
На основі методологічних засад наукових досліджень необхідно чітко здійснювати дослідження за такими напрямами:
• вивчення наукових праць учених за обраною тематикою конкретної галузі науки;
• узагальнення ідей науковців, які безпосередньо вивчали цю проблему;
• проведення досліджень вже існуючих специфічних підходів до вирішення наукової проблеми;
• аналіз концепцій у певній сфері наукової і практичної діяльності як українських, так і зарубіжних учених і практиків.
Зазначене й становить наукову концепцію дослідження. Загальновідомо, що концепція - це система поглядів, система опису певного предмета або явища стосовно його побудови, функціонування, що сприяє його розумінню, тлумаченню, вивченню головних ідей. Концепція має надзвичайне значення, оскільки є єдиним визначальним задумом, головною ідеєю наукового дослідження.
Конкретно-наукова методологія виконує синтетичну функцію всередині конкретних наук, за умовами взаємодії цих наук.
Підсумовуючи зазначене вище, методологія науки виконує такі функції:
• визначає способи здобуття наукових знань, які відображають динамічні процеси та явища;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і методика професійної освіти» автора Курлянд З.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 5. Специфіка науково-педагогічного дослідження у професійній школі“ на сторінці 3. Приємного читання.
