Педагогічне наставництво студентської групи у вищій професійній школі

Теорія і методика професійної освіти

О.В. Сухомлинська акцентує на тому, що головна місія виховання повинна полягати: 1) в передачі культурних цінностей; 2) підготовці молоді до інтеграції в суспільство; 3) нівелюванні, зменшенні соціальної нерівності. Особливої значущості в цьому контексті набувають міжособистісна комунікація, діалог, створення толерантного комунікативного середовища.

На думку деяких учених (Д.В. Зинов'єв, М.І. Дьяченко, Л.А. Кандибович, А.П. Петровський), періодом найбільш активного розвитку моральних почуттів, періодом, що характеризується підвищеним інтересом до моральних проблем, є час навчання у ВНЗ. Студентство - це мобільна група, основною метою існування якої є організована за певною програмою підготовка до виконання високих професійних і соціальних ролей у матеріальному та духовному виробництві.

Зміна психолого-педагогічної характеристики студентства має дві тенденції, які визначають цей віковий період: підвищений інтерес до власної особистості, самопізнання та самовиховання і прагнення до поширення соціальних зв'язків. З огляду на зазначене, виховання толерантності стає дуже важливим у процесі виховної роботи зі студентською молоддю, адже майбутні спеціалісти як представники найбільш освічених верств країни найчастіше ознайомлюються з культурою інших народів, а багатонаціональний склад населення України сприяє діалогу різноманітних культур.

У процесі навчання у вищому навчальному закладі доцільно застосовувати різноманітні засоби та способи, що сприяють вихованню толерантності через формування полікультурної когнітивної сфери:

• насичення змісту освіти протилежними, суперечливими відомостями про сторони, властивості, залежності в об'єктах, процесах і явищах, що вивчаються;

• приділення уваги типу мислення, зорієнтованому на пошук властивостей і відносин, що забезпечують цілісність, гармонію об'єкта чи процесу, який вивчається;

• представлення об'єкта чи процесу, що вивчається, у контексті різноманітних методів, засобів, які дають цілісне усвідомлення про явище, що вивчається, лише за умов їх комплексного застосування;

• відмова від ієрархічної картини світу: жодна людина не може мати привілеї та переваги перед іншими людьми;

• формування у свідомості особистості стійкої потреби до рівноправного, партнерського співіснування людей різних національностей, рівня освіти, соціальної належності тощо;

• дотримання етичних норм у взаємодії з представниками будь-яких рас, народів, національностей;

• максимальне врахування потреб і прав людей на національну своєрідність і самобутність;

• усвідомлення етнічного, національного "паритету", доцільна лише та діяльність, яка не порушує міжнародну, міжнаціональну рівновагу;

• визнання загального шляху розвитку людської цивілізації, розуміння єдності соціального світу і світу природи, передбачення невідворотності міжнародних і міжнаціональних конфліктів у плані екологічних катастроф.

Ступінь педагогічного впливу викладача на формування особистості студентів та їхню діяльність залежить від адекватності оцінки викладачем своїх реальних і потенційних можливостей. Оскільки неавторитетні викладачі свої актуальні та потенційні можливості переоцінюють, що призводить до зупинки у професійному розвитку і саморозвитку, то не можна очікувати значного педагогічного впливу на результати навчання та професійного виховання студентів. На формування у студентів професійної спрямованості, ставлення до навчання, оволодіння всім тим, що необхідно майбутньому фахівцю, значний вплив авторитетного наставника.

Чим вищий рівень розуміння викладачем-наставником студентів, тим ширший і різноманітніший репертуар педагогічних впливів, і нижча частота їх застосування. У наставників з великим рівнем розуміння особистості студентів домінують якісні прийоми педагогічного впливу. Викладачі з високим рівнем розуміння студентів надають їм ширшу можливості для виявлення ініціативи, самостійності і творчості в навчанні.

До тих факторів, що зумовлюють взаєморозуміння і співпрацю між викладачами-наставниками та студентами у спілкуванні й діяльності слід зарахувати й ті способи або прийоми, за допомогою яких досягається розуміння однією людиною іншої. Основними серед них є механізми ідентифікації, емпатії та рефлексії. Ідентифікація - це спосіб пізнання іншого, за якого припущення про внутрішній стан іншого будується на підставі спроби поставити себе на його місце.

Розвиток особистості значною мірою залежить від індивідуального досвіду, якого вона набуває у процесі взаємодії з природним та соціальним оточенням. При цьому роль активності як фактора розвитку поступово зростає у процесі становлення майбутніх фахівців, підштовхуючи їх до розуміння необхідності постійного саморозвитку та самовиховання. В.П. Зінченко зазначає, що освіта вводить людину в інші світи: у світ знання та незнання, у світ свідомості та самосвідомості, у світ діяльності та самодіяльності, у світ власної особистості.

Організація діяльності педагогічного наставника має ґрунтуватися на принципах активності і творчості, що передбачає організацію творчої діяльності, яка активізує розвиток творчих здібностей особистості майбутніх фахівців, стає гарантом формування потреби в постійному пошуку, накопиченні знань, розумінні їх смислу та значення, самостійному використанні, що необхідно для постійного особистісного і професійного самовдосконалення.

Вищий навчальний заклад відрізняється від школи не лише змістом навчання і виховання, модифікацією їх форм, що само по собі надзвичайно важливо, але й тим, що його основне завдання - формування особистості спеціаліста - зумовлює взаємодію педагогів і студентів. Тому система вузівського педагогічного спілкування в ланці "викладач - студент" якісно відрізняється від взаємин у ході шкільного навчання. У вищому навчальному закладі сам факт прилучення викладача і студента до загальної професії значною мірою сприяє усуненню вікового бар'єра, котрий заважає плідній спільній діяльності.

Найбільш плідний процес виховання і навчання у вищому навчальному закладі забезпечується саме надійно побудованою на вузівському рівні системою взаємин. Основні вимоги до неї: формування у студентів почуття професійної спільності з педагогами вищого навчального закладу; орієнтація системи педагогічного спілкування на дорослу людину з розвиненою самосвідомістю, що допомагає подолати рецидиви авторитарного виховного впливу; використання як фактора управління вихованням і навчанням професійного інтересу студентів і здійснення на його підставі педагогічного спілкування та всієї системи виховної роботи; включення студентів у різноманітні форми початкової науково-дослідної роботи спільно з викладачами; участь з викладачами у наукових конференціях, спільні публікації; реалізація різноманітної системи неофіційних, нерегламентованих контактів викладачів і студентів; участь професорсько-викладацького складу в студентському дозвіллі (огляди, конкурси, вечори, КВК, спортивні заходи тощо).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і методика професійної освіти» автора Курлянд З.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Педагогічне наставництво студентської групи у вищій професійній школі“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Концепція розвитку професійно-технічної (професійної) освіти в Україні та шляхи вдосконалення навчально-виховного процесу у професійній школі

  • Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту) та шляхи його впровадження у практику

  • Організаційно-педагогічні засади ступеневої освіти в Україні

  • Неперервна освіта як світова тенденція

  • Цільова комплексна програма "Вчитель" та шляхи її реалізації в сучасних умовах

  • Розділ 2. Загальні засади професійної освіти

  • Мета, завдання і принципи професійної освіти

  • Педагогічний процес у професійній школі

  • Політехнічні основи професійно-технічної освіти

  • Структура закладів професійної освіти

  • Взаємозв'язок професійно-технічної та загальноосвітньої підготовки в закладах професійно-технічної освіти як педагогічна проблема

  • Формування професійної компетентності й особистості майбутнього фахівця у професійних навчально-виховних закладах

  • Виховний процес у закладах професійної освіти

  • Особливості професійної освіти в різних країнах

  • Розділ 3. Дидактика професійної освіти

  • Реалізація діяльнісного підходу в навчанні

  • Блочно-модульний підхід до навчання у професійній школі

  • Нові інформаційні технології у вивченні загальнотехнічних і спеціальних предметів. Методика використання комп'ютерів на уроках

  • Базовий та варіативний компоненти у змісті професійної освіти

  • Методи теоретичного професійного навчання та рекомендації щодо їх застосування

  • Словесні методи навчання

  • Наочні методи навчання

  • Індуктивні та дедуктивні методи навчання

  • Репродуктивні та проблемно-пошукові методи навчання

  • Методи стимулювання навчальної діяльності

  • Методи контролю і самоконтролю в навчанні

  • Методика підготовки та проведення інтегрованих теоретичних і практичних занять

  • Сучасні тенденції розвитку практичних занять

  • Проблеми формування мотивації учіння і праці у студентів професійних закладів освіти

  • Форми організації навчального процесу у професійному навчальному закладі

  • Семінарське заняття

  • Консультація

  • Організація навчальної діяльності студентів з використанням методів проблемного навчання

  • Організація самостійної роботи студентів

  • Використання гри у навчально-виховному процесі професійних закладів освіти

  • Рольова гра "Прес-конференція"

  • Ділова гра "Цех"

  • Виробниче навчання, його зв'язок з теоретичними заняттями. Навчання в майстернях навчальних закладів і на виробництві

  • Форми організації виробничого навчання

  • Урок виробничого навчання в умовах полігона

  • Дидактичні проблеми організації та змісту практики студентів

  • Особливості дистанційного навчання

  • Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю студентів

  • Принципи і типи контролю

  • Форми контролю

  • Організація і методика виконання письмової екзаменаційної (курсової, дипломної, магістерської) роботи: загальна характеристика

  • Послідовність виконання письмових екзаменаційної, курсової, дипломної робіт

  • Робота над текстом екзаменаційної (курсової, дипломної) роботи

  • Підготовка до захисту та захист письмової екзаменаційної (курсової, дипломної) роботи

  • Магістерська робота як кваліфікаційне дослідження

  • Розділ 4. Особистість викладача в системі професійної освіти

  • Професійна компетентність, професіоналізм

  • Педагогічна техніка (мистецтво, майстерність, уміння)

  • Педагогічне наставництво студентської групи у вищій професійній школі
  • Педагогічна взаємодія викладача із сім'ями учнів і студентів

  • Функції професійної діяльності тьютора в системі дистанційної освіти

  • Професійна мобільність викладача професійної школи

  • Професійна усталеність викладача професійної школи

  • Мотиваційний компонент

  • Особистісний компонент

  • Професійно-педагогічний компонент

  • Розділ 5. Специфіка науково-педагогічного дослідження у професійній школі

  • Застосування логічних законів і правил у педагогіці

  • Критика демонстрації

  • Методи дослідження та їх застосування у педагогічній діяльності

  • Методи теоретичних досліджень

  • Методи математичної і статистичної обробки педагогічних досліджень

  • Організація і проведення педагогічних досліджень

  • Аналіз та інтерпретація одержаних даних