Перед системою управління персоналом на підприємстві постає низка завдань: вироблення стратегії формування кваліфікованих кадрів; визначення потреби у навчанні кадрів за окремими видами роботи; правильний вибір форм та методів підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації; вибір програмно-методичного та матеріально-технічного забезпечення процесу навчання як важливої умови якісного навчання; виділення коштів для фінансування всіх видів навчання в необхідній кількості та з необхідною якістю. Порівняння завдань підготовки нових фахівців та підвищення кваліфікації робітників наведено у табл. 3.5.
Виробниче навчання базується на таких принципах:
- навчання на рівні потреб передової техніки виробництва, який передбачає ґрунтовне знання наукових основ виробництва; використання у процесі навчання найсучасніших машин і механізмів, передових технологічних процесів та засобів праці;
Таблиця 3.5. Завдання виробничого навчання
| Навчання професійних навичок студентів | Удосконалення професійних навичок |
| Вивчення найраціональніших прийомів праці на основі досвіду передових підприємств | Засвоєння нових, більш складних робіт та навичок |
| Засвоєння норм виробітку, досягнення якісних показників | Засвоєння нової техніки і технологій, вивчення передової організації виробництва |
| Засвоєння правил техніки безпеки | Засвоєння нових засобів і методів праці та її організація |
• навчання на основі виробничої праці, що реалізується шляхом суворого дотримання програм виробничого навчання; виконання виробничих суспільнокорисних робіт у процесі навчання; поєднання навчання у навчальних майстернях з участю у виробництві;
• наочність навчання, що здійснюється шляхом проведення екскурсій, показу технологічних, трудових процесів та їх елементів, демонстрування фільмів тощо; постійного поповнення навчальних аудиторій наочними посібниками й удосконалення методів їх використання;
• систематичність та послідовність у навчанні, що досягається шляхом суворого дотримання системи навчання за програмою; постійного переходу від відомого до невідомого матеріалу, від простих до складних робіт; правильного відбору вправ та навчально-виробничих програм і завдань;
• доступність і посильність навчання, урахування вікових та індивідуальних особливостей студентів/учнів, що передбачає виважене дозування навчального матеріалу; використання різноманітних методів навчання залежно від характеру навчального матеріалу та своєчасне надання допомоги студентам/учням; встановлення норм часу для студентів/учнів залежно від періодів навчання;
• високий рівень засвоєння знань і навичок, яке відбувається шляхом яскравого пояснення та показу; систематичного повторення й ускладнення матеріалу, що вивчається, викладання його в різних поєднаннях; максимальної активності та самостійності студентів/ учнів під час виконання ними завдань.
Сьогодні виробниче навчання здійснюються за такою схемою: навчальні заклади та професійні установи є незалежними організаціями, між якими можуть (чи не можуть) бути встановлені прямі зв'язки, що мають допомагати роботі як навчального закладу, так і професійної установи (у формах проходження виробничої практики, цільової підготовки робітників навчального закладу на виробництві, підвищення кваліфікації робітників у навчальному закладі тощо). Позитивними рисами зазначеної схеми для підготовки та перепідготовки спеціалістів е фіксованість місць практики (в межах поновлення договорів з базовими підприємствами та установами); відповідність форм та змісту виробничого навчання стандартизованим навчальним планам (навчальних закладів і відділів підготовки професійних установ); наявність в обох сторін докладного методичного забезпечення.
У такому разі немає та й не може бути непередбачуваних проблем у процесі підготовки спеціалістів (у цьому випадку - виробничого навчання). Але за однієї умови - стабільності та безперервності співпраці навчального закладу та професійної установи.
Але статистика свідчить, що більшість виробництв не функціонує у зв'язку з кризами виробництва і, відповідно, скороченням фінансування навчальних програм, витрат на підготовку та перепідготовку кадрів. Інакше кажучи, сьогодні зв'язки навчального закладу й професійної установи деформуються, що призводить до руйнування виробничого навчання у вигляді традиційної виробничої практики. Виробниче навчання сьогодні має бути побудоване з урахування ситуації, що змінилася. Спеціалісту-випускнику необхідна програма професійного зростання та розвитку, що сприяє його професійній мобільності і конкурентоспроможності на ринку праці.
Отже, виробниче навчання має враховувати складні умови сьогодення, певний стан науки, техніки, технології, можливість навчання протягом усього життя, надання системи знань, яка може швидко адаптуватися до будь-яких змін виробництва, допомагати студентам/учням конкретизувати отримані знання та використовувати їх у ході виконання різних видів виробничих робіт, підготувати студентів/учнів до самостійного трудового життя та конкурування на ринку праці, що швидко змінюється.
Форми організації виробничого навчання
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і методика професійної освіти» автора Курлянд З.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Виробниче навчання, його зв'язок з теоретичними заняттями. Навчання в майстернях навчальних закладів і на виробництві“ на сторінці 3. Приємного читання.
