• заключні лекції (за темою, розділом, курсом);
• оглядові (за проблемою);
• лекції-консультації (з метою допомоги).
Заключні й оглядові лекції спрямовані на новий рівень систематизації, узагальнення, поглиблення досліджуваного. У лекціях-консультаціях лектор подає більш-менш систематичне висвітлення низки важливих проблем, відповідаючи на запитання, що попередньо надійшли від студентів.
За місцем у системі навчального процесу вирізняють лекції, що випереджають самостійну роботу (поки що найпоширеніший вид лекцій), і лекції, що завершують визначений етап самостійної роботи студента. У лекціях, що завершують певний етап самостійної роботи, лектор, який звільняється від необхідності викладати весь фактичний матеріал, одержує можливість для більш глибокого і різнобічного аналізу розглянутої проблеми. Методологічна й розвивальна функції на такій лекції можуть здійснюватися набагато повніше. Виходячи зі змісту і способу подання інформації, лекції варто поділяти на інформаційні, проблемні і змішані.
Інформаційні лекції - містять інформаційні елементи і фрагменти в лекціях змішаного типу, які зберігають своє важливе значення, але за наявності різноманітних джерел інформації доцільність цих лекцій та елементів кожного разу повинна бути конкретно обґрунтована (матеріал розкиданий за різними джерелами і студентам важко його зібрати, виклад матеріалу в доступних студенту джерелах видається лектору незадовільним, матеріал новий і ще не встиг увійти до підручників та посібників, матеріал особливо важкий для розуміння й засвоєння тощо). Важливість інформаційних компонентів лекції, зазвичай, визначається відповідно до її місця в системі навчальної роботи та її дидактичного призначення. Вона значно більша в лекціях, що випереджають, і менша в заключних, оглядових і завершальних, де, у свою чергу, значно підсилюються проблемні елементи.
Питання про лекцію проблемного виду заслуговує на особливу увагу. Здібності людини, її погляди й переконання формуються тільки за умови власної активної діяльності, що поступово ускладнюється, причому характер цієї діяльності багато в чому визначає рівень якостей, що формуються. Творчі здібності формуються тільки у процесі пошукової, продуктивної діяльності. У навчальному процесі таку діяльність студентів стимулює проблемне навчання. Повноцінна проблемна лекція - проблемна і за змістом, і за побудовою, тобто в ній піднімаються важливі, ключові проблеми курсу, які розглядаються шляхом розкриття внутрішніх суперечностей об'єктів, виникнення та переборення пізнавальних утруднень.
Лекція повинна бути школою думки для студента, причому не просто стати зразком правильного мислення, глибокого розв'язання поставлених проблем, вона повинна стимулювати й спрямовувати розумову діяльність студентів, робити їх не просто свідками, а співучасниками наукової дискусії й наукового пошуку. Без внесення елементів проблемності як у зміст, так і в побудову лекції здійснити цю вимогу неможливо.
Проблемно побудована лекція - це розгляд лектором у пошуковому плані однієї чи декількох наукових проблем на основі міркування, опису історії відкриттів, розбору й аналізу поглядів та інших способів знаходження наукової істини. Проблемна лекція має стимулювати студента до подальшої творчої роботи, збудити інтерес до досліджуваної науки, дати відчути радість пошуку і відкриття. Проблемний пошук лектор здійснює відкрито, постійно звертаючись до аудиторії, ставлячи перед слухачами питання, які здебільшого не потребують розгорнутих відповідей уголос, але збуджують думку.
Незважаючи на монологічну форму подання матеріалу, на проблемній лекції застосовуються усі чи майже всі ланки проблемного навчання, що повторюють здебільшого основні етапи наукового пошуку, хоча багато з них можуть бути подані у згорнутому вигляді чи замінятися повідомленням вже отриманого результату.
Розглянемо перші логічні ланки проблемної лекції - створення проблемної ситуації, аналіз проблеми, висування гіпотези. Вони мають дуже важливе значення, тому що визначають весь хід лекції, характер діяльності студентів. Головною метою першої ланки - створення проблемної ситуації - є запуск мотиваційного механізму пошукової діяльності слухачів. Це досягається шляхом підбору і протиставлення суперечливих зовні чи за сутністю теоретичних положень та фактів. Нові факти, наприклад, можуть не одержати правильного пояснення в межах відомої слухачам теорії, суперечити їй.
Висунута проблема усвідомлюється слухачами як пізнавальна трудність, пробуджується інтерес, прагнення перебороти складнощі для встановлення істини.
На основі попереднього аналізу ситуації та наведених даних висувається гіпотеза. Якщо можливих шляхів вирішення декілька, то цілком можна, а часто необхідно, сформулювати всю можливі гіпотези для їх подальшої перевірки. Потім здійснюються перевірка висунутої гіпотези (гіпотез), відкидання чи обґрунтування неправильних припущень, аргументація, уточнення і розвиток достовірних положень. Перевірка отриманого рішення на лекції здійснюється найчастіше шляхом урахування суспільно-історичної практики, опису досвіду й експериментів.
Лектор може запросити студентів до спільного міркування, зіставляючи різні концепції, підходи до однієї й тієї самої проблеми. Особливо цікавим є варіант порівняння загальноприйнятого погляду (з яким студенти до лекції ознайомлюються за підручниками і посібниками) і нового, який ще не утвердився.
Розумова діяльність студента на лекції інформаційного типу зазвичай не виходить за межі репродукції, у кращому разі вона спрямована на осмислення того, що викладається. На проблемній лекції лектор прагне залучити студента до продуктивної розумової діяльності, збуджує в нього прагнення поставити запитання, віднайти істину.
Запитання студента є найважливішим показником активності його пізнання, розвитку дуже важливої якості творчої особистості - проблемного бачення. Взагалі, навчальну аудиторію, що слухає лекцію, можна умовно поділити на три групи.
Студенти першої групи записують лекцію переважно механічно, неглибоко осмислюючи її зміст і логіку. У кращому разі вони засвоюють на лекції окремі положення, факти, але зв'язного уявлення про проблему не одержують. У таких студентів виробляться настанова - записати те, що говорить лектор, скласти конспект, щоб було легше підготуватися до іспитів.
Друга група студентів сумлінно осмислює те, що викладається, запам'ятовує головне, записує все основне й, зазвичай, уміє виокремити це в конспекті. Однак студенти цієї групи залишаються в межах репродуктивної діяльності, в них майже не спостерігається прагнення вийти за рамки того, що розглядається на лекції, довідатися більше.
Нарешті, третя група студентів прагне вийти за рамки репродуктивного мислення, продовжити міркування лектора чи заперечити йому, застосувати досліджувані положення до нового матеріалу, з'ясувати можливі наслідки і т. ін. Саме ця категорія студентів звертається найчастіше до лектора з різноманітними запитаннями 1 саме на ній найбільше виявляється розвивальний вплив лекцій.
Зазначені групи студентів спостерігаються на різних за змістом і побудовою лекційних курсах, однак неважко помітити пряму залежність співвідношення груп від способу побудови лекцій. Значна частина студентів, пасивних на лекціях інформаційного типу, досить швидко починали активну розумову діяльність на лекціях проблемного характеру.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і методика професійної освіти» автора Курлянд З.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Форми організації навчального процесу у професійному навчальному закладі“ на сторінці 2. Приємного читання.
