Базовий та варіативний компоненти у змісті професійної освіти

Теорія і методика професійної освіти

• шляхом зміни режимів роботи та експлуатації;

• за допомогою збільшення дрібності або цілісності об'єкта тощо.

Натомість зміст творчості як культури діяльності, взятий у цілому, недостатній, щоб визначити зміст навчання. Потрібно в межах творчості знайти більш прийнятне джерело для конструювання змісту навчання. Сучасна дидактика базується на принципі більш цілісного відображення науки у змісті навчання: як системи знань, як діяльності, в єдності теорії й методу і як системи її відносин з іншими формами суспільної свідомості та практики (В.В. Краєвський, І.Я. Лернер, М.М. Скаткін).

Наука - це результат пізнання і діяльність з метою здобуття нових знань. Якщо взяти в цілому весь ланцюг, який зв'язує педагогічну науку і педагогічну практику, виявиться, що вона відповідає тим самим структурним ланкам, які пов'язують в одне ціле науку й виробництво.

Визначимо ці ланки:

• 1) методологічні дослідження;

• 2) фундаментальні дослідження;

• 3) прикладні дослідження;

• 4) дослідно-конструкторські розробки;

• 5) винахідницька і раціоналізаторська діяльність;

• 6) власне виробнича діяльність - кінцева ланка, яка поєднує науку й виробництво.

У технічних дисциплінах наявні всі перераховані вище дослідження. Дослідна робота надає пізнавальній (у процесі навчальних занять) і практичній (у процесі виробничої практики) діяльності студентів пошукового творчого характеру.

Згідно з В.В. Давидовим і А.К. Марковою, навчальна діяльність

- це квазідослідження, де відбувається вироблення нових способів діяльності, формується творча особистість.

Дослідна діяльність

- це дуже важливе джерело формування змісту і структури навчального предмета, а сама структура навчального предмета є одним з об'єктивних факторів різноманіття її видів та функцій. Всі ці види діяльності мають відобразитися у змісті навчання. Кожен елемент інформаційної структури навчального предмета, як свідчать попередні дослідження проблеми3, можуть стати об'єктивною основою дослідної діяльності у змісті навчання. У свою чергу, відображаючи наукові завдання - удосконалення практики засобами науки, - дослідна діяльність є фактором побудови змістової структури навчального предмета, визначаючи його творчу спрямованість.

Нескладно помітити, що перераховані види діяльності зазвичай поєднуються в різних способах діяльності. Тому слід мати на увазі конкретні предметні галузі, у яких категорія "дослідна діяльність" адекватно відображає педагогічні реалії. У процесі відбору змісту навчання, враховуючи види дослідної діяльності, нами виокремлено три предметні галузі педагогічної діяльності: навчально-виховний процес, науково-дослідна діяльність і виробнича практика.

Розмежовуючи зазначені галузі, необхідно водночас підкреслити органічно властиві їм взаємозв'язок і взаємозумовленість.

Діалектичний зв'язок досягається паралельною організацією лекційних, семінарських занять і науково-дослідної діяльності (курсові й дипломні роботи). Ознайомлення студентів зі шляхами і прийомами розв'язання технічних задач викликає в них підвищений інтерес, якщо керівник спирається на яскраві і досить наочні приклади з раціоналізаторської та винахідницької практики, широко використовує ілюстрації в галузі професійної роботи. У подібну ілюстративну діяльність охоче включаються й самі студенти. За завданням викладача вони готують тематичні доповіді, повідомлення, добирають необхідний матеріал для написання курсових і дипломних проектів. Наступною проблемою є визначення частини змісту навчання, що диференціюється, на рівні навчального предмета. Тут насамперед виникає таке запитання: формування професійного інтересу варто здійснювати шляхом побудови спеціального курсу навчання чи проводити його в межах спеціальних дисциплін? Ми дотримуємося погляду тих авторів, які вважають, що навчання творчості, формування мотиваційних її основ можна здійснювати тільки другим шляхом. При цьому звертають увагу на те, що творчі вміння формуються на конкретному предметному змісті й набувають своєї надпредметності тільки в сенсі можливостей перенесення в різні конкретні умови.

Та частина змісту навчання, що диференціюється на рівні навчального предмета, визначається ступенем завершеності вивчення теми, оскільки одиницею навчального предмета зазвичай вважають тему як цілісний відрізок змісту, що має свої загальні ознаки, відмінні від іншої теми. Ступінь завершеності вивчення теми характеризується повнотою структури навчального процесу, яку реалізуємо. Повна структура містить матеріал, готовий для засвоєння, тобто всі її складники і зв'язки між ними не потребують "добудови", її слід вивчити й за можливості запам'ятати, після чого вона стає змістом пасивних знань. Неповна структура - це проблема недостатності даних: не вистачає будь-яких елементів або зв'язків між ними, а іноді і того, й іншого. Часом у дослідному завданні відсутніх елементів та зв'язків може бути дуже багато, і в цьому разі завданням студента стає такий їх вибір, який би в результаті дав очікуване ціле. Наприклад, тема формується у вигляді дослідної проблеми. Викладач ставить перед студентами завдання: самостійно знайти об'єкт, предмет, визначити мету і завдання у процесі вивчення цієї теми. При цьому він допомагає їм формувати гіпотези розв'язань, перевіряти й уточнювати одержані принципи. Досвід роботи свідчить, що значно збільшується оперативність здобутих у такий спосіб знань, які стають предметом діяльності студента під час розв'язання теоретичних і практичних проблем. При цьому інформація легко набуває нормативного характеру, починає впливати на ставлення до навчання та його зацікавленість діяльністю.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і методика професійної освіти» автора Курлянд З.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Базовий та варіативний компоненти у змісті професійної освіти“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Концепція розвитку професійно-технічної (професійної) освіти в Україні та шляхи вдосконалення навчально-виховного процесу у професійній школі

  • Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту) та шляхи його впровадження у практику

  • Організаційно-педагогічні засади ступеневої освіти в Україні

  • Неперервна освіта як світова тенденція

  • Цільова комплексна програма "Вчитель" та шляхи її реалізації в сучасних умовах

  • Розділ 2. Загальні засади професійної освіти

  • Мета, завдання і принципи професійної освіти

  • Педагогічний процес у професійній школі

  • Політехнічні основи професійно-технічної освіти

  • Структура закладів професійної освіти

  • Взаємозв'язок професійно-технічної та загальноосвітньої підготовки в закладах професійно-технічної освіти як педагогічна проблема

  • Формування професійної компетентності й особистості майбутнього фахівця у професійних навчально-виховних закладах

  • Виховний процес у закладах професійної освіти

  • Особливості професійної освіти в різних країнах

  • Розділ 3. Дидактика професійної освіти

  • Реалізація діяльнісного підходу в навчанні

  • Блочно-модульний підхід до навчання у професійній школі

  • Нові інформаційні технології у вивченні загальнотехнічних і спеціальних предметів. Методика використання комп'ютерів на уроках

  • Базовий та варіативний компоненти у змісті професійної освіти
  • Методи теоретичного професійного навчання та рекомендації щодо їх застосування

  • Словесні методи навчання

  • Наочні методи навчання

  • Індуктивні та дедуктивні методи навчання

  • Репродуктивні та проблемно-пошукові методи навчання

  • Методи стимулювання навчальної діяльності

  • Методи контролю і самоконтролю в навчанні

  • Методика підготовки та проведення інтегрованих теоретичних і практичних занять

  • Сучасні тенденції розвитку практичних занять

  • Проблеми формування мотивації учіння і праці у студентів професійних закладів освіти

  • Форми організації навчального процесу у професійному навчальному закладі

  • Семінарське заняття

  • Консультація

  • Організація навчальної діяльності студентів з використанням методів проблемного навчання

  • Організація самостійної роботи студентів

  • Використання гри у навчально-виховному процесі професійних закладів освіти

  • Рольова гра "Прес-конференція"

  • Ділова гра "Цех"

  • Виробниче навчання, його зв'язок з теоретичними заняттями. Навчання в майстернях навчальних закладів і на виробництві

  • Форми організації виробничого навчання

  • Урок виробничого навчання в умовах полігона

  • Дидактичні проблеми організації та змісту практики студентів

  • Особливості дистанційного навчання

  • Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю студентів

  • Принципи і типи контролю

  • Форми контролю

  • Організація і методика виконання письмової екзаменаційної (курсової, дипломної, магістерської) роботи: загальна характеристика

  • Послідовність виконання письмових екзаменаційної, курсової, дипломної робіт

  • Робота над текстом екзаменаційної (курсової, дипломної) роботи

  • Підготовка до захисту та захист письмової екзаменаційної (курсової, дипломної) роботи

  • Магістерська робота як кваліфікаційне дослідження

  • Розділ 4. Особистість викладача в системі професійної освіти

  • Професійна компетентність, професіоналізм

  • Педагогічна техніка (мистецтво, майстерність, уміння)

  • Педагогічне наставництво студентської групи у вищій професійній школі

  • Педагогічна взаємодія викладача із сім'ями учнів і студентів

  • Функції професійної діяльності тьютора в системі дистанційної освіти

  • Професійна мобільність викладача професійної школи

  • Професійна усталеність викладача професійної школи

  • Мотиваційний компонент

  • Особистісний компонент

  • Професійно-педагогічний компонент

  • Розділ 5. Специфіка науково-педагогічного дослідження у професійній школі

  • Застосування логічних законів і правил у педагогіці

  • Критика демонстрації

  • Методи дослідження та їх застосування у педагогічній діяльності

  • Методи теоретичних досліджень

  • Методи математичної і статистичної обробки педагогічних досліджень

  • Організація і проведення педагогічних досліджень

  • Аналіз та інтерпретація одержаних даних