– підготовку завдань для оволодіння системою знань за допомогою розгляду теорій, законів, закономірностей, моделей, категорій, понять, процесів, фактів, ознак тощо;
– підготовку завдань для оволодіння системою цінностей за допомогою розробки ідей, переконань, оцінок, ціннісних орієнтацій, світоглядних програм, настанов, вірувань тощо;
– підготовку завдань для оволодіння системою норм за допомогою розробки цілей, планів, проектів, програм, рекомендацій, методів, методик, технологій, підходів, правил тощо;
– урахування складності завдань по вертикалі з обґрунтуванням рівнів інтелектуальної активності і по горизонталі з урахуванням кількості виконаних навчальних елементів або операцій,
• 2. Управління процесом поточного і підсумкового контролю передбачає:
– здійснення поточного контролю в режимі "тренування", внаслідок якого студент/учень одержує відомості про кількість засвоєних навчальних елементів, виконаних і невиконаних завдань та висновок про свою готовність до іспиту;
– здійснення поточного контролю в ході засвоєння навчальних елементів або виконання завдань за допомогою розроблених критеріїв оцінювання якості;
– здійснення підсумкового контролю в режимі "екзамен", унаслідок якого оцінка того, хто екзаменується, залежить від попередніх оцінок виконаних завдань, від складності виконаних задач;
– здійснення підсумкового контролю засвоєння навчальних елементів та виконаних завдань за допомогою розроблених критеріїв оцінювання якості;
– вибір виду управління відповідно до функціонального призначення, тобто розімкнене або замкнене, залежно від етапу навчально-пізнавальної діяльності;
– вибір виду управління залежно від інформаційного процесу, тобто розсіяне багатоканальне або спрямоване одноканальне.
• 3. Управління навчально-пізнавальним процесом передбачає:
– вибір алгоритмів управління залежно від етапів навчально-пізнавальної діяльності;
– регулювання динамікою засвоєння навчального матеріалу, вибір способів і прийомів організації навчально-пізнавальної діяльності та способів корекції процесу засвоєння;
– виявлення рівня засвоєння навчального матеріалу;
– формування висновків про засвоєння навчального матеріалу і проблем, що виникли в ході цього процесу;
– створення рекомендацій, спрямованих на стратегію подальшого навчання.
Отже, навчання трактується як взаємодія двох процесів - викладання й учіння. Викладання розуміється як процес управління педагогом навчально-пізнавальною діяльністю студентів їх вихованням і розвитком. Учіння - як процес пізнавальної діяльності тих, хто навчається, в ході якого відбувається оволодіння системою основ наук, норм і цінностей.
Пізнавальна діяльність характеризується виявленням фонду знань, умінь, навичок, формуванням творчих процедур і творчої діяльності за конкретними евристиками, аналізом здобутого досвіду як репродуктивної, так і творчої діяльності.
Навчально-пізнавальним процесом називається процес, який включає творчий шлях засвоєння знань, що передбачає сприйняття соціальних знань і способів діяльності в ході спостережень, спілкування та праці; цілеутворення в умовах співробітництва; перетворювальну предметну діяльність студента; запам'ятовування, усвідомлення у процесі діяльності; творче відтворення засвоєних знань; досвід творчого і репродуктивного застосування засвоєного (за М.Д. Ка-сьяненком).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і методика професійної освіти» автора Курлянд З.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 3. Дидактика професійної освіти“ на сторінці 2. Приємного читання.
