Важливим моментом вважається індивідуальна робота представника дирекції, керівника методоб'єднання та ін. із кожним учителем для визначення з ним спільно змісту, форм роботи над своїм науково- методичним рівнем (з урахуванням заявлених педагогом труднощів у роботі, інтересів до тієї чи іншої проблеми та ін.). Така робота допомагає визначити джерела допомоги вчителеві, в іншому випадку – форми й напрями роботи з ним. Особливо це важливо для молодих учителів, оскільки самостійно виконати цю роботу над собою вони ще не можуть. Тому в цьому випадку спільно визначається допомога з боку досвідчених колег, участь у загальношкільних методичних заходах, засіданнях методоб'єднань та ін. Наприклад, із проблеми уроку передбачається відвідування й аналіз уроків у досвідчених колег, консультації в них, самоосвіта.
Із кращого досвіду визначаються такі форми його використання, як консультування колег, спільне конструювання занять з учнями, відкриті заняття з певної методичної проблеми, доповіді, керівництво школою передового досвіду, школою молодого педагога, участь у творчих групах, семінарах, методоб'єднаннях та ін.
За підсумками індивідуальної методичної роботи бажано передбачати уроки-звіти, підготовку доповідей і повідомлень, дидактичні розробки самого вчителя, публікації в педагогічних виданнях, звіти на засіданні методоб'єднання, перед дирекцією школи, на засіданнях методичної ради та ін.
Така попередня робота – основа для визначення діяльності, передусім, методоб'єднань, план роботи яких у наступному навчальному році ніби "зшивається" з цих окремих фрагментів. При цьому створюється можливість питання методичної роботи розв'язувати більш цілеспрямовано й диференційовано. Наприклад, система відкритих занять членів методоб'єднання залежно від мети може бути такою:
• 1. Педагог показує високий науково-методичний рівень у ході реалізації всіх елементів уроку;
• 2. На уроці вчителем демонструється лише один з його елементів, який викликає труднощі в членів методоб'єднання;
• 3. Урок-звіт, у ході якого можна бачити професійний ріст цього педагога, та ін.
Поширеним прийомом методичної роботи є "робота в парі" (досвідчений учитель передає свій досвід і знання молодому колезі).
Усі ці та інші моменти й лягають в основу планів методичної роботи в навчальному закладі на наступний навчальний рік.
Що забезпечує їх реалізацію? Передусім, неформальне виконання наміченого. Як досягти цього, які моменти при цьому бажано виділяти найперше?
Як засвідчує досвід, уся система методичної роботи в навчальному закладі повинна бути спрямована на задоволення реальних потреб учителів, на максимальне використання нагромадженого в ньому свого педагогічного досвіду. Водночас плани цієї роботи не можна розглядати як догму. Вони повинні постійно корегуватися з урахуванням нових освітніх завдань, проблем, які виникають у процесі діяльності педколективу.
Дирекція значну увагу повинна приділяти кращому досвіду роботи окремих учителів, що виявився в ході діагностування й наступного аналізу одержаної інформації. При цьому потрібно відповісти на запитання: а) чи цей досвід є насправді кращим із проблеми? б) цей досвід є об'єктом уваги членів методоб'єднання чи ні? в) у якій формі доцільно його узагальнити, ознайомити з ним педколектив та ін.?
Отже, останнє вимагає індивідуального розв'язання, оскільки не будь-який досвід можна показати й не кожен учитель уміє розкрити "технологію" роботи з проблеми. Природно, що найчастіше в таких випадках використовується метод показу як найбільш наочний та інформативний. Дирекція повинна вчити таких учителів уміння демонструвати свій досвід: попереднє визначення з педагогом елементів, які він покаже та яким способом, тобто проведення спочатку "апробації" показу, певної психологічної підготовки вчителя до цієї роботи.
У міру вдосконалення механізму показу, передачі досвіду дирекція навчального закладу, керівники методоб'єднань більше уваги повинні приділяти тим, кому цей досвід адресований. Особливо важливо на цьому етапі допомогти вчителеві сформувати навички самоаналізу своєї діяльності, особливо з питань уроку. При цьому абсолютно виключається елемент авторитарності, категоричності з боку представників дирекції. На першому місці в таких випадках повинно бути рівноправне партнерство, спільне розв'язання проблем, які хвилюють обидві сторони. Маючи це на увазі, академік Ю. К. Ба- банський, наприклад, зазначав: "Умілий аналіз уроку повинен носити характер творчої співбесіди з учителем при терпеливому вислуховуванні його аргументів. Така морально-психологічна атмосфера сприяє тому, що вчителі охоче вислуховують побажання для покращення своєї діяльності, радяться з керівником школи щодо труднощів, що виникають у них у роботі, і способах їх усунення у майбутньому" [1, с. 183].
Такий аналіз не можна провести за 5-10 хвилин. Аналіз, самоаналіз повинні проходити в спокійній комфортній обстановці. При цьому важливий момент: коли низка уроків учителя вже була спільно докладно проаналізованою і досягнуто якихось спільних точок зору й оцінок, які в цей момент визначають удосконалення рівня підготовленості педагога. У таких випадках спільні бесіди-аналізи стають менш тривалими, коротшими.
Так здійснюється перехід до другої стадії аналітичної діяльності дирекції школи з учителями, які потребують допомоги. Цей підхід характеризується цілеспрямованістю й технологічною визначеністю, оскільки аналізуються та формулюються оптимальні варіанти ліквідації поки що "западаючих" ділянок у їхній діяльності.
Важливий елемент методичної роботи з педколективом на цьому етапі – організація цілеспрямованого взаємовідвідування занять учителів. У кожному конкретному випадку керівник методоб'єднання повинен відповідати на запитання, хто й у кого повинен побувати та що саме побачити й усвідомити в ході цього відвідування. Із другого боку, педагог, який проводить заняття, повинен чітко знати, що він має продемонструвати своїм колегам.
На цьому етапі регулярно заслуховуються звіти заступників директора, керівників методоб'єднань, керівників інших форм методичної роботи, окремих учителів, аналізується ступінь ефективності запланованих і проведених заходів, при потребі – вносяться корективи в цю роботу.
Підсумковий етап (виявлення результатів проведеної роботи, їх аналіз і підготовка на цій основі до наступного діагностування педколективу, строки проведення – червень-вересень).
При цьому важливо, передусім, установити проміжні й кінцеві результати проведеної методичної роботи з педколективом у минулому навчальному році.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогічна майстерність» автора Барабаш Ю.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основи технології науково-методичної роботи з педколективом“ на сторінці 6. Приємного читання.
