Єдина діагностична карта (форма 2)
| Напрями діяльності вчителів | Позитивний досвід | Труднощі при реалізації цього питання |
Цю інформацію бажано іще більше узагальнити й таким чином одержати вихід на окремі форми й напрями методичної роботи з педколективом (форма 3) (табл. 10.3).
Таблиця 10.3
Форми й напрями методичної роботи
| Уключення їх у плани роботи окремих форм і напрямів методичної роботи і педколективом | |||||
| Заявлена проблема | метод-об'єднання · (якого) | проблемного семінару | творчої групи | школи молодого педагога | методкабінету відділу освіти та ін. |
Наведемо кілька прикладів такого виходу до окремих форм і напрямів методичної роботи з учителями, наприклад, у наступному навчальному році.
• 1. Найбільша кількість учителів (40 %) відзначила труднощі при організації роботи з учнями, які не мають достатнього інтересу до навчання. Отже, це проблема всього педколективу, що визначає проблемну тему для школи "Теорія й методика підвищення пізнавального інтересу в учнів", яка виноситься на засідання проблемного семінару.
• 2. Учителі географії та історії відчувають труднощі у відборі та використанні на заняттях краєзнавчого матеріалу. Це питання буде включено в плани роботи відповідних методичних об'єднань.
• 3. Молоді вчителі недостатньо підготовлені з питань методики використання на заняттях технічних засобів навчання. Ця проблема розглядатиметься на засіданнях школи молодого педагога.
• 4. Багатьом учителям не вистачає знань із питань практичної психології (вікові особливості учнів, психолого-педагогічні основи особистісно зорієнтованого підходу до учня та ін.). Із цією проблемою школа звертається за допомогою до працівників методичного кабінету відділу освіти.
• 5. Анкетування виявило й те нове, творче, що є в роботі кращих учителів школи. Потенціал цієї групи буде використано у двох випадках:
– а) надання цим педагогам можливості ознайомити колектив зі своїми творчими доробками (у школі молодого педагога, через методкабінет школи та ін.);
– б) у складі творчої групи ці вчителі вестимуть розробку навчально-методичних матеріалів загапьношкільного значення та ін.
Ці приклади засвідчують: уся методична робота з педколективом може грунтуватися на конкретних запитах і можливостях педагогів, які підвищують їх прагнення до професійного вдосконалення, дають змогу активізувати їхню діяльність, надавати конкретну допомогу кожному з них, у підсумку – краще використовувати потенціал колективу в навчанні й вихованні учнів.
Цьому сприяє попередня організаційна, аналітико-узагальнююча робота, яка дала можливість:
• виявити педагогів, яких потрібно об'єднувати в групи за труднощами або досягненнями в роботі;
• визначити серед них тих, чий досвід можна використати для допомоги тим членам колективу, у яких це питання поки що "не йде";
• установити проблеми, які можуть бути продуктивно опрацьовані своїми силами за рахунок потенціалу найбільш підготовлених учителів;
• визначити коло питань, реалізація яких не може бути забезпечена своїми силами й таким чином є прерогативою методичного кабінету відділу освіти;
• ця інформація дає змогу визначити реальні для педколективу форми й напрями підвищення його науково-методичного рівня, співвіднести їх із завданнями та проблемами, які він розв'язує.
Робочий етап (закінчення планування методичної роботи, реалізація наміченого, строки – травень-червень, наступний навчальний рік).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогічна майстерність» автора Барабаш Ю.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основи технології науково-методичної роботи з педколективом“ на сторінці 5. Приємного читання.
