Робота з друкованими джерелами та іншою інформацією – це володіння вміннями й навичками опрацювання різноманітної інформації (книги, журнали, газети, письмові матеріали та ін.) і її скорочення.
Головні рекомендації з цього приводу:
• попередньо ознайомитися з джерелом інформації, наприклад із книгою (розділи, таблиці, ілюстрації, схеми, контрольні запитання й завдання, понятійний і бібліографічний апарат, висновки та ін.);
• працюючи з ним, не бажано робити на полях умовні позначки, підкреслювати текст. У крайньому випадку слід робити це простим олівцем;
• паралельно користуватися словником-довідником, енциклопедією;
• щоб знайти потрібну книгу, статтю та ін., потрібно володіти навичками роботи з каталогами в бібліотеці;
• позбутися звички читати те, що під рукою;
• скласти для себе й користуватися планом читання, який відповідає інтересам, особливо професійним;
• дотримуватися певного режиму читання: у найбільш зручному та затишному для себе місці в найкращий для себе час, коли вся робота виконана й ніхто та ніщо не турбує;
• науково-популярна література добре формує мислення й уяву, але вона не формує почуття, не сприяє професійному самовдосконаленню, у цьому – її однобічність, тому ознайомлення з такою інформацією бажано зводити до мінімуму;
• деякі видання корисно перечитувати з інтервалом у 3-5 років, щоб бачити розвиток цієї проблеми чи відсутність такого розвитку; з іншого боку, набуваючи досвід і знання, педагог об'єктивно з часом починає інакше сприймати проблему, глибше її усвідомлювати та ін.;
• регулярно переглядати й аналізувати основні фахові видання й у певний час (наприклад перед сном). Якщо таке ознайомлення з професійною інформацією викличе прагнення підготувати статтю чи інший матеріал – обов'язково зробити це.
При цьому бажано користуватися пам'ятками, які стосуються окремих аспектів роботи над собою. Приклад такої пам'ятки "Методика скорочитання":
• 1. Скорочитання – вимога часу, оскільки у світі бурхливо зростає потік інформації, а 90 % її поступає до людини через зір під час читання.
• 2. Динамічне читання потрібне, передусім, для ознайомлення з фаховою інформацією, при пошуках необхідних друкованих матеріалів та ін.
• 3. Починаючи скорочитання, визначити мету такого читання (знайти відповіді на запитання, відшукати певні цитати та ін.). Читаючи взагалі, скорочитання не навчитись.
• 4. Швидко читати заважає фонетичний бар'єр (звичка ще з початкової школи), коли читаючи про себе, внутрішньо прошіптуються слова. Скорочитання потребує переходу на зорове сприймання тексту, яке в багато разів ефективніше від слухового.
• 5. Щоб позбутися внутрішнього шептання (вокалізації), під час читання тримати палець на губах, язик притиснений до губ, читання здійснюється про себе. При читанні за допомогою зору слід намагатися виділяти опорні слова тексту, тобто ті, які найбільш повно виражають зміст тексту. Наприклад: "Страйковий рух – відкрита форма протесту...". Виділені слова є опорними (вузловими) у цьому тексті, вони допомагають домалювати в уяві картину до кінця.
• 6. Слова потрібно не вимовляти, а сприймати як графічний знак, перетворювати їх в образи (малюнки), на цій основі – вловлювати зміст цілої фрази, а потім – цілого абзацу. Після цього переходити до читання синтагмами (група слів, пов'язаних за змістом), а потім – цілими абзацами.
Наприклад: "Колись крокодили часто зустрічались уводоймах гарячої частини всіх материків. Зараз їх менше, оскільки їх посилено винищують заради красивої й міцної шкіри...".
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогічна майстерність» автора Барабаш Ю.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Головні елементи наукової організації праці вчителя“ на сторінці 6. Приємного читання.
