3. Резерви часу під час перевірки учнівських зошитів (учителі біології, хімії, історії, географії, мови на це витрачають щодня 10-20 хв, а вчителі початкових класів – 2–3 години.
Головний прийом при цьому – взаємоперевірка зошитів самими учнями. Але школярів потрібно навчати вмінь самоконтролю й взаємоконтролю.
• 4. Резерви часу в навчальному процесі. Предметом пошуку можуть бути опитування та перевірка знань учнів, процес вивчення нового матеріалу, його закріплення й повторення, домашні завдання та ін. Недостатньо вивченою залишається сама організація навчально-виховного процесу. Саме в ній приховано найбільш суттєві резерви часу.
• 5. Резерви часу у виховній роботі з учнями. Предмет особливої уваги – позаурочний час, який є відносно самостійним напрямом діяльності педагога. При недостатній професійній підготовці класного керівника багато часу витрачається на підготовку виховних заходів. Саме тут – значні резерви часу. Зокрема, бажано давати максимальну можливість самим учням готувати виховні заходи.
• 6. Резерви в позаурочному часі та домашній роботі педагога. Предметом пошуку можуть бути підготовка до занять, організація домашньої праці, побуту, виховання дітей, харчування, сну, відпочинку.
У наведеному вище прикладі на цей час протягом тижня припадає приблизно 23 %, тобто резерви для необхідного пошуку в цьому випадку досить значні.
Які при цьому головні правила економії часу? [18, с. 22-23]:
• чітко формулювати мету, братися за її виконання, коли є розуміння її користі;
• завжди шукати раціональні методи й прийоми її реалізації, робота з невідповідними методами (наприклад метушня);
• вибирати доцільні засоби праці;
• систематично планувати роботу на наступний день і перспективу;
• нормувати, розраховувати роботу за часом, без чого немає творчості, НОП та управління;
• конструювати процес і результати праці, що дає змогу вчасно ліквідовувати помилки, удосконалювати діяльність;
• оптимізувати діяльність і поведінку, що дає змогу знаходити найкраще рішення в цих умовах;
• прогнозувати діяльність і поведінку, навчитися визначати ближню, середню й віддалену перспективи;
• стимулювати свою працю та працю учнів, що є потужним імпульсом для внутрішньої дії;
• підходити до кожної роботи комплексно, будь-яку роботу виконувати, як органічну частину цілісної системи;
• сформувати в себе готовність до будь-якої діяльності;
• завчасно готувати до праці своє робоче місце;
• установити певний порядок роботи, тобто послідовність видів діяльності, чергування праці й відпочинку;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогічна майстерність» автора Барабаш Ю.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Головні елементи наукової організації праці вчителя“ на сторінці 2. Приємного читання.
