Головні елементи наукової організації праці вчителя

Педагогічна майстерність

• 1) енергетична цінність раціону повинна відповідати затратам організму;

• 2) хімічний склад їжі має відповідати фізіологічним потребам організму;

• 3) дотримуватися різноманітності споживаних продуктів;

• 4) дотримання постійного співвідношення між основними компонентами їжі в пропорції 50:20:30. Це означає: щоденна потреба калорій повинна забезпечуватися за рахунок, вуглеводів (на 50 %), білків (на 20 %), жирів (на 30 %);

• 5) дотримання правила 25:50:25 (25 % калорій від добової потреби – у сніданкові, 50 % – за обідом, 25 % – увечері);

• 6) культивувати в себе здоровий страх перед повнотою. При цьому використовувати таку формулу для визначення ідеальної ваги свого тіла (зіставляючи одержаний результат зі своєю фактичною вагою):

  – а) для чоловіків –

  – б) для жінок –

Якщо в чоловіка кисть домінуючої руки – понад 18 см, а в жінки – 16,6 см, то до одержаної ваги тіла додати ще 10 %. Перевищення на 25 % ідеальної ваги свого тіла – ознака початку ожиріння, на 50 % – середнього та ін.

Які енергетичні затрати організму та енергетична цінність їжі?

В організмі постійно відбувається обмін речовин. Це сотні хімічних реакцій розкладу, утворення та витрати енергії. Джерелом енергії, як відомо, є органічні сполуки, які надходять в організм разом із продуктами харчування. Наприклад, 1 г вуглеводів, 1 г білків при повному розкладі дає 4,2 ккал, 1 г жиру – 9,2 ккал.

Акумулятором енергії є аденозинтрифосфорна кислота (АТФ), яка при своєму розкладі дає енергію на потреби організму (м'язова діяльність, реакції синтезу та ін.). Водночас відбувається процес відновлення (синтез) запасів АТФ (II в організмі в межах 0,04 %). При цьому використовується енергія розкладу органічних сполук їжі у процесі її перетравлення.

Отже, головна умова наявності в організмі необхідної кількості енергії та потрібних хімічних сполук й окремих хімічних елементів – це повноцінна їжа.

Усі харчові продукти мають свій хімічний склад (уміст білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мікроелементів та ін.) та енергетичну цінність. При бажанні таку довідкову інформацію можна дізнатися, наприклад, у колеги, який викладає в школі біологічні дисципліни.

Залежно від інтенсивності праці працездатне населення умовно розбито на п'ять груп: 1 група – особи, зайняті розумовою працею; 2 група – особи, зайняті легкою фізичною працею; 3 група – особи, зайняті середньою фізичною працею; 4 група – важкою й S група – дуже важкою фізичною працею.

На цій основі визначено середні добові потреби в енергії для цих груп у трьох вікових групах (18-29, 30-39, 40-59 pp.) у ккал. Наведемо потреби в енергії та в окремих речовинах на добу для представників першої групи (педагогічна діяльність належить до цієї групи): а) середньодобові потреби в енергії (ккал):

ВІКЧОЛОВІКИЖІНКИ
18-2926002400
30-3927002300
40-5925502200

б) середньодобові потреби організму в білках, жирах, вуглеводах (г) (табл. 9.4).

Таблиця 9.4

Середньодобові потреби організму (білки, жири, вуглеводи, г)

ВікЧоловікиЖінки
білкижиривуглеводибілкижиривуглеводи
18-29911033787888324
30-3988993757584310
40-5977943717280298

Педагог повинен володіти цими основами взаємозалежності раціонального харчування високої працездатності, прагнучи дотримуватися їх, щоб здійснювати необхідну роботу з учнями.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогічна майстерність» автора Барабаш Ю.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Головні елементи наукової організації праці вчителя“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Пріоритети й джерела педагогічної майстерності

  • Специфіка й структура педагогічної діяльності

  • Рівні й властивості педагогічної майстерності

  • Розділ 2. Професійна придатність до праці вчителя

  • Головні показники профпридатності до педагогічної діяльності

  • Діагностування рівня профпридатності до педагогічної пращ

  • Другий етап

  • Висновок-рекомендація викладачів факультету довузівської підготовки

  • Розділ 3. Педагогічна техніка – важливий складник у діяльності вчителя

  • Професійно-педагогічне мовлення вчителя

  • Культура мови

  • Техніка мови

  • Дикція, орфоепія

  • Засоби невербальної комунікації вчителя

  • Розділ 4. Елементи акторської майстерності в роботі вчителя

  • Артистизм учителя, його основні компоненти

  • Типологія вчителів із позицій театральної педагогіки

  • Розділ 5. Педагогічне спілкування

  • Педагогічне діалогічне спілкування

  • Конфлікту педагогічному спілкуванні Причини та види конфліктів

  • Педагогічний такт учителя

  • Розвиток комунікативності вчителя

  • Розділ 6. Учитель на класичному уроці

  • Планування (підготовка) уроку

  • Ведення уроку вчителем

  • Головні елементи педагогічної культури вчителя на уроці

  • Міжпредметні зв'язки під час вивчення основ наук

  • Розділ 7. Учитель на сучасному інноваційному уроці

  • Сучасна особистісно зорієнтована модель навчання

  • Сучасний урок: основні вимоги, форми, технології

  • Географія

  • Оцінювання знань і вмінь учнів на інноваційному уроці

  • Розділ 8. Учитель і виховна робота

  • Головні напрями національного виховання

  • Компоненти, рушійні сили процесу виховання

  • Учитель-предметник – класний керівник

  • Когнітивно-діагностична, діяльність класного керівника

  • Картка вихованості учня середніх класів

  • Планування виховної роботи класним керівником

  • Розділ 9. Професійне вдосконалення вчителя

  • Професійне вдосконалення за допомогою системи методичної роботи! [4, с. 14]

  • Шкільний рівень

  • Питання для обговорення

  • Вивчення й використання передового педагогічного досвіду (технологічні основи)

  • Головні елементи наукової організації праці вчителя
  • Проблеми психологічного налаштування на професійне вдосконалення [3, с. 45-46]

  • Розділ 10. Управління професійним удосконаленням педколективу

  • Основи технології науково-методичної роботи з педколективом

  • Атестація педколективу

  • Загальні вимоги до кваліфікаційних категорій і педагогічних звань

  • Атестаційна комісія навчального закладу мас право:

  • Розшифровка показників оцінки Рівень вираженості показника, коротка характеристика рівня, бали.

  • Показник 3. Науково-методична діяльність

  • Показник 5. Педагогічна техніка

  • Показник 8. Уміння реалізувати провідні ідеї свого предмету

  • Конкурс "Учитель року"