Головні напрями національного виховання

Педагогічна майстерність

Це виховання вимагає врахування таких основних моментів:

• національний і регіональний підхід під час відбору навчального матеріалу екологічного спрямування;

• акцентування уваги учнів на проблему раціонального використання природних ресурсів, споживання населенням екологічно чистих продуктів харчування, захисту середовища від забруднення відходами та ін.;

• збереження фізичного й духовного здоров'я людини;

• зв'язок між набутими екологічними знаннями та життям. Основні підходи до формування екологічної культури молоді: комплексне розкриття проблем охорони довкілля, практична діяльність учнів у цьому напрямі, уклонения екологічних проблем у навчальний процес (узагальнюючі теми й інтегровані курси, гуртки, факультативи, безпосереднє спілкування з природою – екскурсії, трудова діяльність у природі та ін.), використання проблемних методів навчання (рольові ігри, екологічні клуби й ін.).

Особливу роль при цьому повинні відігравати біологія, географія, фізика, хімія, історія, правознавство, предмети естетичного циклу.

9. Розумове виховання – це розвиток інтелекту й мислення учнів, на основі яких формується культура розумової праці. Це не просто механічне нагромадження знань. Воно викликане на основі набутих знань сформувати в школяра (особисті) переконання, високий рівень духовності, навички основних розумових операцій (аналіз, синтез, порівняння, систематизація).

Культура розумової праці означає оволодіння елементами наукової організації праці (НОП); раціоналізації режиму дня, організації свого робочого місця, а також володіння технікою особистої праці, аналіз й обробка інформації, розвиток пам'яті та використання різних її видів (логічної, моторної, зорової, комбінованої й ін.).

Особливе значення для розумового виховання має формування наукового світогляду, який характеризується баченням наукової картини світу. Найбільше можливостей при цьому мають дисципліни природничо-математичного циклу, що носять чітко виражений матеріалістичний характер. При цьому важливо сприяти оволодінню учнями діалектичним мисленням, збагаченню їхніх світоглядних знань.

Реалізація цих завдань можлива лише за умови широких міжпредметних зв'язків. Це вимагає від учителя глибокого знання змісту суміжних дисциплін, про що йшлося вище.

10. Статеве виховання передбачає засвоєння молоддю системи знань про взаємини статей, формування культури поведінки, виховання в неї потреб керуватися нормами моралі в стосунках із протилежною статтю.

Поки що соціокультурні чинники (телебачення, масові видання та ін.) сприяють лише лібералізації норм статевої моралі. Як наслідок – духовна деградація молоді, низька статева культура, поширення венеричних захворювань і ВІЛ-інфекції, зростаюча кількість абортів, раннє статеве життя молоді. Усе це загрожує здоров'ю, призводить до психічної й фізичної спустошеності.

Тому важливе виконання необхідної роботи в ранньому віці за допомогою формування знань про біологічні особливості та соціальні проблеми розвитку хлопчиків і дівчаток, ознайомлення з особливостями їхньої конституції та анатомо-фізіологічного розвитку, питаннями продовження роду, формування моральності й почуття дружби, поваги в стосунках між чоловіком і жінкою, моральних "гальм" та ін., що попереджатиме статеву розпусту тощо.

Не менш важливий аспект формування в школярів таких почуттів, як сором'язливість, скромність, відповідальність за свої дії в статевих стосунках; вивчення етики сімейного життя, оволодіння вміннями обирати собі друга (супутника) життя, налагоджувати взаємні відносини в подружньому житті, уникати конфліктів, вести домашнє господарство, розподіляти між собою обов'язки, вести спільний сімейний бюджет і виховувати дітей. Із делікатних тем бажано проводити спеціальні бесіди (статева гігієна, профілактика венеричних захворювань, запобігання вагітності та ін.). Важливе також налагодження в класі здорових стосунків між дівчатами й хлопцями.

Охарактеризовані вище напрями виховання тісно взаємопов'язані, доповнюють один одного. Водночас вони разом утворюють цілісну систему національного виховання.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогічна майстерність» автора Барабаш Ю.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Головні напрями національного виховання“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Пріоритети й джерела педагогічної майстерності

  • Специфіка й структура педагогічної діяльності

  • Рівні й властивості педагогічної майстерності

  • Розділ 2. Професійна придатність до праці вчителя

  • Головні показники профпридатності до педагогічної діяльності

  • Діагностування рівня профпридатності до педагогічної пращ

  • Другий етап

  • Висновок-рекомендація викладачів факультету довузівської підготовки

  • Розділ 3. Педагогічна техніка – важливий складник у діяльності вчителя

  • Професійно-педагогічне мовлення вчителя

  • Культура мови

  • Техніка мови

  • Дикція, орфоепія

  • Засоби невербальної комунікації вчителя

  • Розділ 4. Елементи акторської майстерності в роботі вчителя

  • Артистизм учителя, його основні компоненти

  • Типологія вчителів із позицій театральної педагогіки

  • Розділ 5. Педагогічне спілкування

  • Педагогічне діалогічне спілкування

  • Конфлікту педагогічному спілкуванні Причини та види конфліктів

  • Педагогічний такт учителя

  • Розвиток комунікативності вчителя

  • Розділ 6. Учитель на класичному уроці

  • Планування (підготовка) уроку

  • Ведення уроку вчителем

  • Головні елементи педагогічної культури вчителя на уроці

  • Міжпредметні зв'язки під час вивчення основ наук

  • Розділ 7. Учитель на сучасному інноваційному уроці

  • Сучасна особистісно зорієнтована модель навчання

  • Сучасний урок: основні вимоги, форми, технології

  • Географія

  • Оцінювання знань і вмінь учнів на інноваційному уроці

  • Розділ 8. Учитель і виховна робота

  • Головні напрями національного виховання
  • Компоненти, рушійні сили процесу виховання

  • Учитель-предметник – класний керівник

  • Когнітивно-діагностична, діяльність класного керівника

  • Картка вихованості учня середніх класів

  • Планування виховної роботи класним керівником

  • Розділ 9. Професійне вдосконалення вчителя

  • Професійне вдосконалення за допомогою системи методичної роботи! [4, с. 14]

  • Шкільний рівень

  • Питання для обговорення

  • Вивчення й використання передового педагогічного досвіду (технологічні основи)

  • Головні елементи наукової організації праці вчителя

  • Проблеми психологічного налаштування на професійне вдосконалення [3, с. 45-46]

  • Розділ 10. Управління професійним удосконаленням педколективу

  • Основи технології науково-методичної роботи з педколективом

  • Атестація педколективу

  • Загальні вимоги до кваліфікаційних категорій і педагогічних звань

  • Атестаційна комісія навчального закладу мас право:

  • Розшифровка показників оцінки Рівень вираженості показника, коротка характеристика рівня, бали.

  • Показник 3. Науково-методична діяльність

  • Показник 5. Педагогічна техніка

  • Показник 8. Уміння реалізувати провідні ідеї свого предмету

  • Конкурс "Учитель року"