Це виховання вимагає врахування таких основних моментів:
• національний і регіональний підхід під час відбору навчального матеріалу екологічного спрямування;
• акцентування уваги учнів на проблему раціонального використання природних ресурсів, споживання населенням екологічно чистих продуктів харчування, захисту середовища від забруднення відходами та ін.;
• збереження фізичного й духовного здоров'я людини;
• зв'язок між набутими екологічними знаннями та життям. Основні підходи до формування екологічної культури молоді: комплексне розкриття проблем охорони довкілля, практична діяльність учнів у цьому напрямі, уклонения екологічних проблем у навчальний процес (узагальнюючі теми й інтегровані курси, гуртки, факультативи, безпосереднє спілкування з природою – екскурсії, трудова діяльність у природі та ін.), використання проблемних методів навчання (рольові ігри, екологічні клуби й ін.).
Особливу роль при цьому повинні відігравати біологія, географія, фізика, хімія, історія, правознавство, предмети естетичного циклу.
9. Розумове виховання – це розвиток інтелекту й мислення учнів, на основі яких формується культура розумової праці. Це не просто механічне нагромадження знань. Воно викликане на основі набутих знань сформувати в школяра (особисті) переконання, високий рівень духовності, навички основних розумових операцій (аналіз, синтез, порівняння, систематизація).
Культура розумової праці означає оволодіння елементами наукової організації праці (НОП); раціоналізації режиму дня, організації свого робочого місця, а також володіння технікою особистої праці, аналіз й обробка інформації, розвиток пам'яті та використання різних її видів (логічної, моторної, зорової, комбінованої й ін.).
Особливе значення для розумового виховання має формування наукового світогляду, який характеризується баченням наукової картини світу. Найбільше можливостей при цьому мають дисципліни природничо-математичного циклу, що носять чітко виражений матеріалістичний характер. При цьому важливо сприяти оволодінню учнями діалектичним мисленням, збагаченню їхніх світоглядних знань.
Реалізація цих завдань можлива лише за умови широких міжпредметних зв'язків. Це вимагає від учителя глибокого знання змісту суміжних дисциплін, про що йшлося вище.
10. Статеве виховання передбачає засвоєння молоддю системи знань про взаємини статей, формування культури поведінки, виховання в неї потреб керуватися нормами моралі в стосунках із протилежною статтю.
Поки що соціокультурні чинники (телебачення, масові видання та ін.) сприяють лише лібералізації норм статевої моралі. Як наслідок – духовна деградація молоді, низька статева культура, поширення венеричних захворювань і ВІЛ-інфекції, зростаюча кількість абортів, раннє статеве життя молоді. Усе це загрожує здоров'ю, призводить до психічної й фізичної спустошеності.
Тому важливе виконання необхідної роботи в ранньому віці за допомогою формування знань про біологічні особливості та соціальні проблеми розвитку хлопчиків і дівчаток, ознайомлення з особливостями їхньої конституції та анатомо-фізіологічного розвитку, питаннями продовження роду, формування моральності й почуття дружби, поваги в стосунках між чоловіком і жінкою, моральних "гальм" та ін., що попереджатиме статеву розпусту тощо.
Не менш важливий аспект формування в школярів таких почуттів, як сором'язливість, скромність, відповідальність за свої дії в статевих стосунках; вивчення етики сімейного життя, оволодіння вміннями обирати собі друга (супутника) життя, налагоджувати взаємні відносини в подружньому житті, уникати конфліктів, вести домашнє господарство, розподіляти між собою обов'язки, вести спільний сімейний бюджет і виховувати дітей. Із делікатних тем бажано проводити спеціальні бесіди (статева гігієна, профілактика венеричних захворювань, запобігання вагітності та ін.). Важливе також налагодження в класі здорових стосунків між дівчатами й хлопцями.
Охарактеризовані вище напрями виховання тісно взаємопов'язані, доповнюють один одного. Водночас вони разом утворюють цілісну систему національного виховання.
Компоненти, рушійні сили процесу виховання
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогічна майстерність» автора Барабаш Ю.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Головні напрями національного виховання“ на сторінці 5. Приємного читання.
