Головні напрями національного виховання

Педагогічна майстерність

Сьогодні індивід, не маючи достатніх політичних знань, патріотом своєї держави бути не може.

У центр національно-патріотичного виховання потрібно ставити поняття "Україна", глибоке усвідомлення якого має бути мірилом національної самосвідомості й духовної зрілості.

На жаль, сьогодні українознавство як важливий складник патріотичного виховання нерідко зводиться до примітивного ознайомлення учнів з основними обрядами та промислами, віруваннями й звичаями українського народу без їх культурологічної та філософської оцінки. Головні напрями та джерела патріотичного виховання:

а) виховання майбутнього воїна Збройних сил України. Це викликає необхідність ідейної, морально-психологічної підготовки, формування фізичної витривалості, моральної стійкості, мужності й відваги.

Для виконання цієї роботи великі можливості мають курси допризовної підготовки, фізичного виховання, предмети суспільно-гуманітарного циклу, система позакласної роботи (через молодіжні організації, наприклад "Пласт", спортивні, секції, військово-технічні види спорту та ін.);

• б) неоціненне джерело національно-патріотичного виховання – українська козацька педагогіка, в основі якої – такі моральні цінності, як патріотизм, витривалість, психологічна культура, високий рівень козацької духовності, що досягається в процесі розширення теоретичних знань учнів під час позаурочної виховної роботи та здійснення конкретних практичних справ (краєзнавство, пошукова робота, військово-прикладні ігри, змагання). Ця робота ознайомлює дітей зі славним військовим минулим України, сторінками національно-визвольної боротьби за державність, героїчними світоглядними ідеями (патріотична- на основі знання витоків українського патріотизму від "Слова о полку Ігоревім" до побудови незалежної України сьогодні; державна – на основі усвідомлення історії розвитку української державності від Київської Русі до сьогодення; демократична – від народного віче – козацької республіки – до Конституції УНР; ідея поступу – націленість на прогресивний розвиток української надії на шляху до ринкової економіки й правової держави; гуманістична ідея, яка ґрунтується на гуманному характерові українського національного світогляду) [8, с. 24].

• в) формуючи патріотизм, потрібно акцентувати увагу молоді на таких фундаментальних поняттях, як світ, людина, народ, любов, віра, надія, духовність.

Виховання в молоді цих та інших якостей повинно відбуватися разом із викоріненням таких рис, як комплекс меншовартості, вторинність культури, політична апатія, інтелектуальне збіднення, ігнорування закону, схиляння перед чужим, неповнота соціально-політичних ідеалів,

г) широко відзначати історичні дати українського національного календаря: річниці військових подій (організовувати зустрічі з учасниками цих подій, екскурсії в музеї військової слави, у військові частини, мітинги й зібрання біля могил та ін.);

ґ) рівень героїко-патріотичного виховання стає вагомішим, якщо в цій роботі беруть участь військові спеціалісти, учасники Другої світової війни й національних змагань.

У цілому ефективність цієї роботи залежить не від кількості проведених заходів, а від дотримання такої системи прийомів і засобів впливу на учнів:

• формування національної свідомості та світоглядних понять української нації;

• створення міцних національно-демократичних переконань, які проявляються у творчій, трудовій, суспільно корисній діяльності;

• розвиток духовно-моральних почуттів і навичок особистості.

• 3. Правове виховання передбачає формування правової культури – прищеплення поваги до прав і свобод людини та громадянина, Конституції, державних символів (Герба, Прапора, Гімну), знання й дотримання в поведінці законів України; активну протидію особам та установам, які порушують закони, завдають збитків державі, зазіхають на територіальну цілісність і незалежність України.

Учні повинні бути ознайомлені з основними положеннями державного, адміністративного, цивільного, трудового, кримінального, сімейного права.

Ця програма забезпечується в навчально-виховному процесі (уроки правознавства, історії, географії й ін.), позакласної та позашкільної виховної роботи (бесіди, лекції, зустрічі з представниками правоохоронних організацій та ін.).

Правове виховання передбачає формування в школярів такої правової правосвідомості, коли вони здатні самостійно управляти своєю поведінкою відповідно до норм права й моралі.

Важливі елементи виховання правової культури в учнів – прищеплення їм навичок свідомої дисципліни, спроможності протидіяти шкідливим звичкам.

• 4. Фізичне виховання передбачає утвердження здорового способу життя як невід'ємного елементу загальної культури особистості. Основа фізичного виховання – повноцінний розвиток, людини, формування її фізичних якостей, зміцнення здоров'я, гармонія тіла й духу. Реалізація цих завдань відбувається за допомогою:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогічна майстерність» автора Барабаш Ю.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Головні напрями національного виховання“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Пріоритети й джерела педагогічної майстерності

  • Специфіка й структура педагогічної діяльності

  • Рівні й властивості педагогічної майстерності

  • Розділ 2. Професійна придатність до праці вчителя

  • Головні показники профпридатності до педагогічної діяльності

  • Діагностування рівня профпридатності до педагогічної пращ

  • Другий етап

  • Висновок-рекомендація викладачів факультету довузівської підготовки

  • Розділ 3. Педагогічна техніка – важливий складник у діяльності вчителя

  • Професійно-педагогічне мовлення вчителя

  • Культура мови

  • Техніка мови

  • Дикція, орфоепія

  • Засоби невербальної комунікації вчителя

  • Розділ 4. Елементи акторської майстерності в роботі вчителя

  • Артистизм учителя, його основні компоненти

  • Типологія вчителів із позицій театральної педагогіки

  • Розділ 5. Педагогічне спілкування

  • Педагогічне діалогічне спілкування

  • Конфлікту педагогічному спілкуванні Причини та види конфліктів

  • Педагогічний такт учителя

  • Розвиток комунікативності вчителя

  • Розділ 6. Учитель на класичному уроці

  • Планування (підготовка) уроку

  • Ведення уроку вчителем

  • Головні елементи педагогічної культури вчителя на уроці

  • Міжпредметні зв'язки під час вивчення основ наук

  • Розділ 7. Учитель на сучасному інноваційному уроці

  • Сучасна особистісно зорієнтована модель навчання

  • Сучасний урок: основні вимоги, форми, технології

  • Географія

  • Оцінювання знань і вмінь учнів на інноваційному уроці

  • Розділ 8. Учитель і виховна робота

  • Головні напрями національного виховання
  • Компоненти, рушійні сили процесу виховання

  • Учитель-предметник – класний керівник

  • Когнітивно-діагностична, діяльність класного керівника

  • Картка вихованості учня середніх класів

  • Планування виховної роботи класним керівником

  • Розділ 9. Професійне вдосконалення вчителя

  • Професійне вдосконалення за допомогою системи методичної роботи! [4, с. 14]

  • Шкільний рівень

  • Питання для обговорення

  • Вивчення й використання передового педагогічного досвіду (технологічні основи)

  • Головні елементи наукової організації праці вчителя

  • Проблеми психологічного налаштування на професійне вдосконалення [3, с. 45-46]

  • Розділ 10. Управління професійним удосконаленням педколективу

  • Основи технології науково-методичної роботи з педколективом

  • Атестація педколективу

  • Загальні вимоги до кваліфікаційних категорій і педагогічних звань

  • Атестаційна комісія навчального закладу мас право:

  • Розшифровка показників оцінки Рівень вираженості показника, коротка характеристика рівня, бали.

  • Показник 3. Науково-методична діяльність

  • Показник 5. Педагогічна техніка

  • Показник 8. Уміння реалізувати провідні ідеї свого предмету

  • Конкурс "Учитель року"