• г) естетичні смаки (емоційно-оцінне ставлення людини до прекрасного, мають вибірково-суб'єктивний характер);
ґ) естетичний ідеал (своєрідний зразок із позицій особистості, яка оцінює цей предмет чи явище).
Найбільше можливостей для реалізації естетичного виховання мають предмети з літератури, музики, образотворчого мистецтва, основ наук, участь у самодіяльних об'єднаннях учнів, у процесі факультативних (гурткових) занять з естетики, етики та ін.
Джерела естетичного виховання – художня література, музика, живопис, театральне мистецтво, кіно, природа, зовнішній вигляд вчителя й учнів, інтер'єр шкільних приміщень, взаємини між педагогами та школярами. Величезний вплив на формування естетичної культури учня має зовнішній вигляд вчителя.
7. Трудове й економічне виховання передбачає формування творчої, працелюбної особистості, умілого господаря, котрий володіє відповідними вміннями й навичками, професійною майстерністю на основі сучасних знань про ринкову економіку, може свідомо професійно самовизначитися відповідно до своїх можливостей (інтересів, нахилів, здібностей, особливостей психіки, стану здоров'я) та самореалі- зуватися в одній із галузей діяльності людини.
Трудове виховання забезпечує психологічну готовність до праці, безпосередню трудову підготовку особистості й ґрунтується сьогодні на таких принципах [7, с. 123-126], як:
• єдність трудового виховання та загального розвитку особистості (морального, інтелектуального, естетичного, фізичного);
• висока моральність праці, її суспільно корисна спрямованість;
• виявлення й розвиток індивідуальності у праці;
• залучення учня до різноманітних видів продуктивної праці;
• постійність, безперервність, посильність праці;
• наявність елементів продуктивної праці дорослих у дитячій праці;
• творчий характер праці; єдність, зв'язок праці з навколишнім виробничим оточенням, тобто її суспільно значима спрямованість.
Шкільна програма з трудового навчання передбачає чотири ступені трудового становлення особистості.
Дошкільний період – це залучення дітей до побутової праці, їх ознайомлення з працею дорослих, формування переконань про потребу трудової діяльності.
Початкова школа – вироблення елементарних трудових прийомів, умінь і навичок; перше ознайомлення з професіями.
Основна школа передбачає системне оволодіння вміннями й навичками обробки матеріалів, із VIII класу – робота у виробничих бригадах, навчальних цехах. Пізнавально-пошуковий етап ознайомлення з професіями (формування ціннісних орієнтацій, прагнення до самопізнання, формування вмінь самооцінки та самоаналізу для визначення своєї професійної спрямованості).
Старша школа передбачає оволодіння допрофесійними вміннями й навичками з наймасовіших професій, ознайомлення з основами економічної теорії, підприємницької діяльності, законодавством із питань підприємництва, фінансово-кредитних операцій, психолого-педагогічними засадами управління (основами менеджменту). Вивчення наукових основ вибору професії, остаточний вибір однієї з них, визначення перспективного плану оволодіння обраною професією.
8. Екологічне виховання передбачає формування екологічної культури особистості, усвідомлення себе частиною природи, відчуття відповідальності за неї як за національне багатство, основу життя на землі, залучення учнів до активної природоохоронної діяльності, нетерпиме ставлення до тих, хто шкодить довкіллю й по-споживацьки ставиться до природних ресурсів.
Отже, мета екологічного виховання – формування в школярів екологічної свідомості та мислення, тобто екологічного світогляду, котрий, як моральну категорію, потрібно формувати в дитини з дошкільного періоду.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогічна майстерність» автора Барабаш Ю.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Головні напрями національного виховання“ на сторінці 4. Приємного читання.
