Перша група – учителі, захоплені роботою та діяльністю учнів, їхня зацікавленість успіхами школярів сприяє їх прагненню до навчання й спілкування.
До другої групи належать учителі, котрі прагнуть забезпечити ділову обстановку для діяльності учнів. Вони відверто не висловлюють своїх, емоцій, не "розкриваються" перед учнями, їм притаманна позиція "навчати, щоб знали і вміли", характерне послідовне ускладнення пізнавальних завдань школярам.
Третя група – доброзичливі вчителі, які своїм педагогічним оптимізмом стимулюють пізнавальну діяльність учнів, зміцнюючи в них віру в можливості.
Четверта трупа – педагоги з яскравим проявом власної емоційності при повідомленні нового матеріалу та при оцінюванні відповідей і поведінки учнів.
Отже, гуманні відносини вчителя й школярів, між учнями в класі, емоційний тонус у класі впливають, у підсумку, на інтелектуальний фон, на характер і результат пізнавальної діяльності.
Психологічний режим на уроці. Глибоке проникнення в психологію учня – типова риса педагогів-майстрів. Вони постійно випробовують його пам'ять, увагу, волю, зібраність, відповідальність, наполегливість. Головними елементами оптимального психологічного режиму на уроці є:
• ліквідація елементів, які заважають учневі зосередитися, дратують;
• ширше використання індивідуально-диференційованого навчання, оскільки воно є врахуванням і психології учня;
• формування вміння бачити всіх і кожну дитину в класі. Це особливо (уже підкреслювалося) важливо для молодого вчителя, оскільки в нього поки що не вистачає цього елемента майстерності. Саме це дає йому змогу виділяти серед учнів класу тих, які не з'явилися на заняття (дитина дивиться на вчителя, ніби слухає й сприймає його, але думками далеко від ходу уроку). Для цього потрібно володіти спеціальними психологічними навичками та знаннями, які дають змогу бачити за виразом обличчя учнів ступінь їхньої уваги до уроку, "повертати" їх знову до роботи в класі;
• свіжість уроку. Для цього педагогові потрібно інтерпретувати його зміст, зміщувати акценти, застосовувати різні варіанти, вносити нові штрихи й деталі, створювати проблемність, тобто вести заняття не формально, а на рівні артистизму. При цьому обов'язково враховувати індивідуальні особливості учнів: їхні інтереси, здібності, темп мислення, рівень підготовленості, склад характеру тощо.
Вимоги до учнів. Концептуально цей елемент педагогічної діяльності чітко висловив А. С. Макаренко, наголошуючи на потребі якомога більшої вимогливості до людини та якомога більшої поваги до неї.
Досвідчені педагоги своїми вимогами стимулюють, передусім, окремі дії учнів, у процесі заняття не роблять їм корекцій, ні зауваження, заохочують, підбивають підсумки. Глибокі знання педагогіки й психології та педагогічна інтуїція дають їм можливість безпомилково визначати, як, кому з учнів та які вимоги визначати, а школярі, виконуючи їх, звикають до певного стилю поведінки.
При цьому важливо враховувати конкретну педагогічну ситуацію, в умовах якої проявляється та чи інша вимога педагога.
Але головне, щоб вимоги вчителя були справедливі, посильні до виконання й обов'язково ним виконані.
Гумор на уроці. Педагог обов'язково повинен володіти здоровим відчуттям гумору, мати "веселий характер". Це дає йому змогу в певних педагогічних ситуаціях (наприклад учні втомилися) створювати жартівливо-піднесений фон у класі, на якийсь момент послаблювати їхню увагу, давати можливість розслабитись, щоб потім із новими силами продовжувати роботу на занятті (фізкультхвилинка, розповідь чого- небудь дотепного, веселого та ін.).
Із цього приводу Л. М. Толстой зазначав: "Дивитися на веселий дух школи, як на ворога, як на перепону, є груба помилка, яку ми часто робимо" [31, с. 159].
Темп уроку – це проблема не лише культури праці вчителя, а й проблема дисципліни, якості уроку. Високий темп уроку характерний для роботи досвідчених учителів. Такий темп уроку посильний для учнів. Найчастіше збільшують темп уроку недосвідчені педагоги в кінці уроку, коли бачать, що не встигають виконати намічене. Тому молодим учителям бажано дотримуватися таких головних моментів, визначаючи оптимальний темп уроку:
• знайти "середній" темп уроку, який у цілому задовольняє всіх;
• враховувати індивідуальні особливості учнів класу;
• відшукувати розумне поєднання індивідуальних та колективних форм роботи;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогічна майстерність» автора Барабаш Ю.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Головні елементи педагогічної культури вчителя на уроці“ на сторінці 5. Приємного читання.
