Позиція батька в спілкуванні полягає в демонстрації незалежності, упевненості, частково – агресивності, прагнення брати відповідальність на себе.
Позиція дорослого характеризується коректністю, стриманістю, умінням ураховувати наявну ситуацію, розуміти інтереси іншої людини.
Позиція дитини – проявляється залежність, підпорядкованість, невпевненість, небажання брати відповідальність на себе [4, с. 70].
Педагогічно вивірена позиція вчителя – позиція дорослого, який прагне ділової конструктивної взаємодії. Саме в такій позиції учень відчуває себе рівноправним партнером, із думкою якого рахуються.
Урахування однієї з позицій особливо важливе під час проведення індивідуальної бесіди, якщо не вдається досягти контакту, бесіда не сприяє продуктивному спілкуванню.
Отже, комунікативні бар'єри можуть виникнути при недотриманні зазначених основних вимог (критеріїв) до спілкування або при неправильно обраній рольовій позиції. Розглянемо це докладніше.
Ускладнення під час спілкування – те, що негативний стиль педагогічного спілкування призводить до бар'єрів між учителем та учнем (класом), а саме:
• а) соціальний бар'єр (виникає тоді, коли педагог домінує над школярем, підкреслює свій соціальний статус);
• б) фізичний бар'єр настає тоді, коли вчитель не вміє або не хоче забезпечувати в процесі спілкування необхідний простір (дистанцію) між ним та класом і цим ніби віддаляє себе від учнів);
• в) смисловий бар'єр (мова педагога повинна бути зрозуміла дітям, не перенасичена незнайомими словами, нові терміни обов'язково потрібно коментувати. Якщо цього немає – в учнів знижується інтерес до предмета, вони не розуміють його);
• г) гностичний бар'єр (педагогічне спілкування, зокрема викладання навчального матеріалу, не повинно супроводжуватися неадекватним (невідповідним) емоційним, загальним настроєм);
ґ) психологічний бар'єр (це негативні, попередньо сформовані установки або різнобічність інтересів учителя й учнів).
Наприклад, побоювання класу, наявність поганого контакту зі школярами, негативні установки на клас, страх перед можливими педагогічними помилками та ін.
Ці й інші бар'єри формують такі основні помилкові моделі спілкування педагога з учнями:
• умовна назва "Монблан". Учитель відірваний від класу, "висить" над ним, ніби вершина, перебуває у світі своїх знань, захоплений лише ними, недостатньо помічає клас. Як результат – учні пасивні, відповідного психологічного контакту вчителя з класом немає, навчально-виховний процес протікає формально й неефективно;
• "Китайська стіна". У відносинах між учителем та учнями існує невидима дистанція, яку він установлює, наприклад, шляхом підкреслювання своєї переваги, прагнення лише виголошувати інформацію, а не навчати школярів, поблажливо-зверхній тон педагога та ін.;
• "Локатор". Стосунки педагог з учнями будує вибірково, свою увагу концентрує лише на сильних школярах, залишаючи поза своїм впливом недостатньо підготовлених. Природно, що на заняттях такого вчителя немає цілісної моделі спілкування, вона підмінена фрагментами, ситуативними діями;
• "Робот". У таких випадках педагог діє за єдиною стандартною схемою, не враховуючи змін у ситуації. Корегуванням своєї діяльності залежно від ситуації не займається;
• "Я сам". Суть цього способу спілкування полягає в тому, що педагог вважає себе головним, єдиним ініціатором педагогічного процесу, ігнорує ініціативу школярів. Це призводить до перевантаженості самого вчителя, а мотиви й потреби учнів не формуються. У підсумку, школярі не володіють необхідною самостійністю, звикають діяти лише на основі вказівок, інструкцій, розпоряджень;
• "Гамлет". Учитель завжди сумнівається: чи правильно його сприймають діти, чи не образяться тощо. У цих умовах він мало уваги звертає саме на зміст своєї діяльності;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогічна майстерність» автора Барабаш Ю.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Педагогічне діалогічне спілкування“ на сторінці 2. Приємного читання.
