Педагогічне діалогічне спілкування

Педагогічна майстерність

• "Товариш". У процесі спілкування переважають дружні стосунки, т. зв. "панібратство". Отже, утрачається діловий підтекст спілкування. Така крайність призводить до зниження розумної вимогливості педагога до вихованців;

• "Тетерук". Учитель не спрямований на клас, слухає лише себе, заглиблений у свої думки. При цьому втрачається зворотний зв'язок, що дуже важливо під час спілкування.

Є багато інших ускладнень, які утруднюють спілкування, а саме:

• а) відмінність між мовленнєвим та немовленнєвим спілкуванням. Наприклад, дослідження засвідчують, що тільки 7 % інформації містить зміст сказаного, 55 % передається на невербальному рівні (мімікою, жестами), 38 % – якісними характеристиками голосу (висота тону, тембр), тому сказане не завжди підкріплюється відповідною поведінкою. Педагог не повинен допускати дисгармонії між словами, мімікою, жестами, інтонаціями голосу. Учні дуже чутливі до розбіжностей у словах і поведінці вчителя;

• б) вплив на взаємодію прихованих (хибних) припущень. Потрібно завжди враховувати особливості партнера та його поведінки в спілкуванні з ним. Ігнорування цього ускладнює спішування вчителя;

• в) проблеми прихованого контексту спілкування. Потрібно глибоко розуміти учня, його внутрішній світ, прагнення, інтереси, проблеми, тобто "думати за двох". Якщо цього немає, школяр може проявляти образу, хибну поведінку й ін., що ускладнює відносини з ним.

Існує багато інших чинників, які ускладнюють спілкування (погрози, накази, негативна критика, образливі порівняння та ін.) [З, с. 441-442].

Стилі педагогічного спілкування. Цей стиль спілкування (система способів і прийомів у процесі спілкування вчителя з учнями) залежить від особистісних якостей педагога (передусім, ставлення до дітей) та від педагогічної ситуації в цей момент.

Ставлення до дітей в окремих учителів неоднорідне, а саме:

• активно-позитивне. Педагог вимогливо-справедливий, з інтересом сприймає успіхи й невдачі школярів, практикує неформальне спілкування. Усе це створює позитивний комфорт у класі, розкутість і комунікабельність учнів;

• пасивно-позитивне. Увага акцентується на вимогливості та суто ділових стосунках. Емоційна позитивна спрямованість проявляється невиразно;

• ситуативне ставлення. Залежить від настрою педагога. Оцінки учня й манера власної поведінки визначаються ситуацією.

Останні дві категорії педагогів викликають негативне ставлення до них із боку учнів та їхніх батьків.

На цій основі за стратегією взаємодії виділяються такі за організацією стилі спілкування вчителя з дитячим колективом:

• 1. Авторитарний. В основі – диктат із боку педагога, який перетворює учня в пасивного виконавця, що пригнічує його індивідуальність й ініціативу. При цьому школярі ніби "розчиняються" в такому вчителеві, не мають можливості проявити своє "я".

• 2. Демократичний. Ґрунтується на глибокій повазі, довірі до учня, на самоуправлінні. У такого вчителя клас працює творчо, піднесено, із великою відповідальністю, тобто створено сприятливі умови для розвитку особистості.

• 3. Ліберальний. Педагог не має чіткої позиції, потурає класові, Це призводить до дезорганізації навчально-виховного процесу, а отже- його некерованості.

Беручи за основу обставини й індивідуальні характеристики учасників спілкування, В. А. Кан-Калик відзначає такі головні стилі педагогічного спілкування [6, с. 97-100]:

• а) спілкування на підставі захоплення спільною творчою діяльністю. У його основі – позитивне ставлення до учнів із боку вчителя, співпереживання, спільна творча діяльність. Такі педагоги для школярів – беззаперечний авторитет, їх наслідують і люблять, хочуть бути такими, як вони;

• б) спілкування на основі дружного ставлення. Ґрунтується на обопільному позитивному ставленні, але не повинно перетворюватись у панібратські стосунки, які негативно впливають на навчально- виховний процес;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогічна майстерність» автора Барабаш Ю.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Педагогічне діалогічне спілкування“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Пріоритети й джерела педагогічної майстерності

  • Специфіка й структура педагогічної діяльності

  • Рівні й властивості педагогічної майстерності

  • Розділ 2. Професійна придатність до праці вчителя

  • Головні показники профпридатності до педагогічної діяльності

  • Діагностування рівня профпридатності до педагогічної пращ

  • Другий етап

  • Висновок-рекомендація викладачів факультету довузівської підготовки

  • Розділ 3. Педагогічна техніка – важливий складник у діяльності вчителя

  • Професійно-педагогічне мовлення вчителя

  • Культура мови

  • Техніка мови

  • Дикція, орфоепія

  • Засоби невербальної комунікації вчителя

  • Розділ 4. Елементи акторської майстерності в роботі вчителя

  • Артистизм учителя, його основні компоненти

  • Типологія вчителів із позицій театральної педагогіки

  • Розділ 5. Педагогічне спілкування

  • Педагогічне діалогічне спілкування
  • Конфлікту педагогічному спілкуванні Причини та види конфліктів

  • Педагогічний такт учителя

  • Розвиток комунікативності вчителя

  • Розділ 6. Учитель на класичному уроці

  • Планування (підготовка) уроку

  • Ведення уроку вчителем

  • Головні елементи педагогічної культури вчителя на уроці

  • Міжпредметні зв'язки під час вивчення основ наук

  • Розділ 7. Учитель на сучасному інноваційному уроці

  • Сучасна особистісно зорієнтована модель навчання

  • Сучасний урок: основні вимоги, форми, технології

  • Географія

  • Оцінювання знань і вмінь учнів на інноваційному уроці

  • Розділ 8. Учитель і виховна робота

  • Головні напрями національного виховання

  • Компоненти, рушійні сили процесу виховання

  • Учитель-предметник – класний керівник

  • Когнітивно-діагностична, діяльність класного керівника

  • Картка вихованості учня середніх класів

  • Планування виховної роботи класним керівником

  • Розділ 9. Професійне вдосконалення вчителя

  • Професійне вдосконалення за допомогою системи методичної роботи! [4, с. 14]

  • Шкільний рівень

  • Питання для обговорення

  • Вивчення й використання передового педагогічного досвіду (технологічні основи)

  • Головні елементи наукової організації праці вчителя

  • Проблеми психологічного налаштування на професійне вдосконалення [3, с. 45-46]

  • Розділ 10. Управління професійним удосконаленням педколективу

  • Основи технології науково-методичної роботи з педколективом

  • Атестація педколективу

  • Загальні вимоги до кваліфікаційних категорій і педагогічних звань

  • Атестаційна комісія навчального закладу мас право:

  • Розшифровка показників оцінки Рівень вираженості показника, коротка характеристика рівня, бали.

  • Показник 3. Науково-методична діяльність

  • Показник 5. Педагогічна техніка

  • Показник 8. Уміння реалізувати провідні ідеї свого предмету

  • Конкурс "Учитель року"