• в) спілкування-дистанція. Це обмеження стосунків на основі формального ставлення до учнів та авторитарного стилю. Відчуття дистанції зі школярами – важлива професійна риса кожного вчителя. Останнє підкреслював А. С. Макаренко, умовно визначаючи його таким чином: метр, менше – "сядуть на голову", більше – зникне теплота в стосунках;
• г) спілкування-залякування. Поєднує негативізм до учнів й авторитарність ("Не забувайте, що попереду іспит та ін.);
• г) спілкування-загравання. Це позитивне ставлення вчителя до класу в поєднанні з лібералізмом. Воно характерне для молодих педагогів, які в силу своєї поки що недостатньої професійної підготовки "бояться" класу, не застосовують належної вимогливості до нього.
Уміння слухати. У процесі спілкування мовлення й слухання чергуються між собою. Слухання – активний процес, що вимагає уваги, яку, природно, потрібно вміти підтримувати (засобами невербального спілкування, виявляти згоду чи незгоду з висловлюваннями учнів).
Слухання рефлексивне, коли один зі співрозмовників не втручається в мову іншого, тобто здійснює умовно-пасивне слухання. Але воно також вимагає значного інтелектуального напруження, оскільки потрібно вміти заохочувати співбесідника викладати свої думки
(репліками типу "так", "розумію", стислими відповідями, за допомогою невербальних прийомів – доторканнями руки тощо).
Таке слухання практикується тоді, коли потрібно дати учневі можливість повністю висловитися, наприклад, він висловлює ставлення до чогось важливого.
Рефлексивне слухання передбачає активний обопільний зворотний зв'язок, тобто активний діалог обох співрозмовників. Воно має такі різновиди:
• з'ясування. Передбачається звернення до співрозмовника за уточненням чи роз'ясненням типу "будь ласка, повторіть ще раз..." та ін.;
• перефразування. Допомагає чіткіше висловити цю інформацію. Так, учитель, щоб точніше передати учневі зміст його слів, так звертається до нього "іншими словами Ви говорите, що...";
• відображення почуттів – це психологічна підтримка емоційного стану школяра, який, не бажаючи негативної оцінки педагога, свідомо прагне приховати ставлення до певних подій, процесів, явищ й т. ін. Тому вчитель може використовувати уточнювань ні навідні вислови, як-от: "Напевне, Ви відчуваєте...", "Мені здається, що..." та ін.;
• резюмування. Стислий підсумок значної за обсягом інформації, підготовленої учнями, або тривалої розмови з ними, наприклад: "Підсумовуючи сказане, можна...", "Наскільки я зрозумів, Ви хочете...". Воно особливо важливе на етапі перевірки знань школярів, коли потрібно підбити підсумок їхньої підготовленості з цього питання, установити її глибину, допущені помилки тощо.
Конфлікту педагогічному спілкуванні Причини та види конфліктів
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогічна майстерність» автора Барабаш Ю.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Педагогічне діалогічне спілкування“ на сторінці 4. Приємного читання.
