Структура та функції серцево-судинної системи

Курс лекцій з фізичного виховання

Серцево-судинна система вражає своєю здатністю негайно реагувати на постійно змінювані потреби нашого організму. Усі функції організму і практично кожна клітина тією або іншою мірою залежать від цієї системи. Будь-якій системі кровообігу необхідні три компоненти: 1) насос (серце); 2) система каналів (кровоносні судини); 3) рідинне середовище (кров).

Серце має два передсердя, котрі виконують роль приймаючих камер та два шлуночки, виконуючі роль насоса. Серце забезпечує циркуляцію крові по усій системі судин.

Кровотоку серці. Капілярна кров, що прокладає свій шлях між клітинами організму, доставляючи кисень та поживні речовини і забираючи продукти обміну речовин, повертається через великі вени – верхню і нижню порожнисті вени – у праве передсердя. У цю камеру надходить уся дезоксигенована кров.

Із правого передсердя кров, проходячи через правий антріовентрикулярний отвір, попадає у правий шлуночок, котрий проштовхує кров у легеневу артерію, при цьому півмісяцеві клапани, що знаходяться у її усті, притиснуті током крові до її стінок. Таким чином, права частина серця являє собою легеневу частину кровообігу, котра надсилає кров, що пройшла через увесь організм, у легені для реоксигенації.

Отримавши свіжу порцію кисню, кров покидає легені через легеневі вени і повертається у ліве передсердя серця. У цю камеру надходить уся оксигенована кров. З лівого передсердя кров через відкритий антріовентрикулярний лівий мітральний клапан надходить у лівий шлуночок. Звідти вона попадає в аорту, а потім до усіх тканин організму. Ліва частіша серця називається системою. Вона отримує оксигеновану кров з легенів і постачає її* в усі тканини організму.

Міокард. Збірна назва серцевого м'яза – міокард. Товщина міокарда безпосередньо залежить від навантаження на стінки серцевих камер. Лівий шлуночок – це найпотужніша із чотирьох камер серця. За допомогою скорочень вона має викачувати кров, надсилаючи її через увесь системний шлях. Коли тіло перебуває у сидячому або стоячому положенні, лівий шлуночок має досить енергійно скорочуватися, щоб подолати дію земного тяжіння, котре виявляєтьсяу накопиченні крові у нижніх кінцівках.

Про значну потужність лівого шлуночка свідчить велика товщина (гіпертрофія) його м'язової стінки порівняно з іншими камерами серця. Ця гіпертрофія є результатом вимог, що ставляться до серця як у спокої, так і в умовах помірного фізичного навантаження. При інтенсивніших фізичних навантаженнях, зокрема, під час інтенсивної аеробної діяльності, коли потреба працюючих м'язів у крові значно збільшується, вимоги, що ставляться до лівого шлуночка, ще більше зростають. З часом він реагує збільшенням свого розміру, подібно до скелетного м'яза.

Провідна система серця. Серцевий м'яз володіє унікальною здатністю продукувати свій власний електричний сигнал, що дозволяє йому ритмічно скорочуватися без нервової стимуляції (автоматія серця). Без нервової та гормональної стимуляції природжена частота серцевих скорочень становить у середньому 60-85 ударів на хвилину. У тренованих людей цей показник може бути нижчим.

Провідна система серця складається з чотирьох компонентів:

• 1) синусоатріального (СА) вузла,

• 2) антріовентрикулярного (АВ) вузла,

• 3) пучка Гіса,

• 4) волокон Пуркінє.

Імпульс серцевого скорочення виникає у СА вузлі – групі особливих волокон серцевого м'яза, розміщених у задній стінці правого передсердя. Оскільки ця тканина генерує імпульс зазвичай з частотою 60-85 уд/хв, то СА вузол називають водієм ритму серця (пейсмейкером), а встановлювану ним частоту серцевих скорочень – синусовим ритмом. Електричний імпульс, продукований СА вузлом, проходить через обидва передсердя і досягає АВ вузла, розміщеного поблизу перегородки правого передсердя біля центру серця. Коли імпульс поширюється по передсердям, вони отримують сигнал скорочення і миттєво його здійснюють.

АВ вузол проводить з передсердь на шлуночки. Імпульс, проходячи через АВ вузол, запізнюється на 0,13 с, а потім надходить у пучок Гіса. Ця затримка дозволяє передсердям повністю скоротитися, перш ніж це зроблять шлуночки, забезпечуючи їхнє максимальне наповнення. Пучок Гіса тягнеться вздовж міжшлуночкової перегородки. Праве і ліве відгалуження пучка заходять в обидва шлуночки. Вони надсилають імпульс до верхівки серця. Кожне відгалуження пучка Гіса поділяється на численні дрібні гілочки, котрі тягнуться по усій перегородці шлуночка. Ці термінальні відгалуження пічка Гіса називаються волокнами Пуркінє. Вони проводять імпульс збудження через шлуночки майже у 6 разів швидше, ніж решта ділянок провідної системи серця. Така швидка провідність дає змогу усім частинам шлуночків скорочуватися майже одночасно.

Позасерцева регуляція діяльності серця. Хоча серце генерує власні електричні імпульси (внутрішньосерцева регуляція), їхній вплив та хронометраж можуть змінитися. За нормальних умов це відбувається здебільшого завдяки трьом позасерцевим системам:

• 1) парасимпатичній нервовій системі,

• 2) симпатичній нервовій системі,

• 3) ендокринній системі (гормони).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Курс лекцій з фізичного виховання» автора Присяжнюк С.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Структура та функції серцево-судинної системи“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Лекція 1. Фізична культура і спорт в Україні

  • Політика, ідеологія та релігія

  • Соціально-економічні чинники

  • Історичні витоки фізичного виховання в Україні

  • Організаційна структура фізкультурного руху в Україні

  • Система фізичного виховання в Україні, її мета та завданий

  • Завдання фізичного виховання

  • Програмне та нормативне забезпечення фізичного виховання

  • Лекція 2. Фізичне виховання – складова частина навчання і виховання

  • Форми фізичного виховання студентів

  • Програма побудови курсу фізичного виховання

  • Організація і зміст навчально-виховного процесу у навчальних відділеннях

  • Залікові вимоги з фізичного виховання

  • Лекція 3. Валеологія і здоров'я студентської молоді

  • Здоров'я як наукова проблема

  • Валеологія і конституція людини

  • Спосіб життя і здоров'я: педагогічна та медична валеологія

  • Проблема харчування і здоров'я

  • Сексуальне здоров'я

  • Здоров'я як мудрість і міра життя

  • Стреси, здоров'я і любов

  • Психовалеологія

  • Спокуса і валеологія покаяння

  • Спокуса: тютюнопаління та здоров'я

  • Спокуса: алкоголь

  • Лекція 4. Здоров'я студентської молоді державного університету телекомунікацій на початку XXI століття

  • Здоровий спосіб життя та чинники, що впливають на здоров'я

  • Стан здоров'я студентської молоді на початку XXI століття

  • Лекція 5. Гігієнічні основи фізичної культури і спорту

  • Особиста та суспільна гігієна

  • Гігієнічні вимоги до загартування

  • Гігієнічні вимоги до житлових, службових приміщень та спортивних споруд

  • Лекція 6. Вплив фізичної культури та спорту на вдосконалення лідерських якостей студентської молоді

  • Міжнародний студентський спортивний рух

  • Виховання лідерських якостей у студентів засобами фізичної культури та спорту

  • Інтелектуальний рівень

  • Тривожність

  • Впевненість в собі в ситуаціях міжособистісного спілкування

  • Турбота про свою зовнішність і здоров'я

  • Авторитарність

  • Прагнення щодо досягнення певної мети

  • Емоційна стійкість та самоконтроль

  • Екстраверсія та інтроверсія

  • Мотивація занять фізичного вдосконалення

  • Джерела мотивації

  • Формування поведінки студента-лідера засобами заохочення

  • Поривання до стресу і подолання його

  • Поривання до самовдосконалення

  • Намагання бути мужнім

  • Формування характеру

  • Соціальні параметри під час занять фізичного виховання та спорту

  • Характеристика лідерства

  • Ситуаційна природа лідерства

  • Сприйняття студентами студента-лідера як лідера

  • Лекція 1. Біологічні основи фізичного виховання та спорту

  • Функціональна активність та її вплив на внутрішні органи і системи людини

  • Структура та функції серцево-судинної системи
  • Дихальна система та її функції

  • Інші внутрішні органи і системи організму людини

  • Фізіологічні основи рухової активності

  • Рухові навички і координація рухів

  • Фізичні якості

  • Лекція 2. Біологічні основи фізичного розвитку організму людини

  • Рухова активність як біологічна потреба організму

  • Дія фізичних вправ на організм людини

  • Утома, як захисна реакція організму

  • Вплив рухової діяльності на організм людини

  • М'язова система

  • Серцево-судинна система

  • Дихальна система

  • Обмін речовин

  • Нервова система

  • Методи оцінки фізичного розвитку

  • Лекція 3. Фізична культура і спорт в режимі навчальної праці, побуті і відпочинку студентів

  • Основні психофізіологічні характеристики розумової праці студентів

  • Динаміка розумової працездатності студентів

  • Умови високої продуктивності навчальної праці студентів

  • Спрямованість використання засобів фізичної культури і спорту в процесі навчання у вищому навчальному закладі

  • Методичні основи використання засобів фізичної культури і спорту під час навчання

  • Лекція 4. Програмно-нормативні засади розвитку фізичної культури спорту в Україні

  • Державні програми розвитку фізичної культури і спорту в Україні

  • Лекція 5. Організаційні засади, структура і матеріальна основа розвитку фізкультурно-спортивного руху в Україні

  • Матеріально-технічна база фізичної культури і спорту

  • Науково-інформаційне забезпечення фізкультурно-спортивного руту

  • Лекція 6. Масова оздоровча фізкультурна і спортивна робота – одна із форм фізичного виховання студентів

  • Обов'язки громадського спортивного активу

  • Спрямованість використання засобів фізичної культури і спорту

  • Планування і організаційні форми

  • Лекція 7. Аспекти управління фізичної культури і спорту у ринкових відносинах

  • Види економічних і соціальних відносин

  • Оцінка організаційно-управлінських проблем у сфері фізичної культури і спорту

  • Управлінська праця

  • Класифікація управлінців