Структура та функції серцево-судинної системи

Курс лекцій з фізичного виховання

Певний час була поширена думка про те, що реакція гемоконцентрації відображає збільшення кількості еритроцитів за рахунок тих, що надходять із селезінки у кров для полегшення транспорту кисню. Ця думка грунтувалася на тому, що багато тварин можуть збільшувати кількість циркулюючих еритроцитів, використовуючи ті, що містяться у селезінці. Припускалося, що організм людини здатний робити те саме. У 50-60-ті роки XX ст. ця точка зору була піддана сумнівам, оскільки наявні обмежені дані показували, що селезінка людини не виконує подібної функції. Нині відомо, що селезінка може містити до 50 мл концентрованих еритроцитів. Флемм та співавтори, використовуючи метод радіонуклідів, виявили поступове зменшення загального об'єму крові у селезінці при збільшенні інтенсивності фізичного навантаження. Підвищення гематокриту супроводжувалося зниженням об'єму крові у селезінці. Подальші дослідження підтвердили ці результати. Роль селезінки під час фізичного навантаження поки ще не визначена.

pH крові. Навантаження середньо-високої інтенсивності можуть викликати значні зміни рР крові. Нейтральний (проміжний) pH дорівнює 7,0; лужний, або основний – понад 7,0; кислотний – менше 7,0. У спокої pH артеріальної крові залишається постійним на рівні 7,4 – трохи лужний.

До рівня інтенсивності 50,0 % максимальної аеробної здатності зміни pH незначні. Якщо інтенсивність перевищує 50,0 %, то pH знижується, оскільки кров стає більш кислотною. Зниження відбувається спочатку поступово, потім прискорюється по мірі наближення організму до стану надзвичайного стомлення. Показники pH крові 7,0 і нижче спостерігали після максимальних навантажень спринтерського типу. pH в активному м'язі може знижуватися навіть нижче рівня 6,5.

Зниження pH крові зумовлене головним чином зрослим анаеробним метаболізмом і відповідає підвищеній концентрації лактату у крові при збільшенні інтенсивності фізичного навантаження.

Об'єм плазми. З початком м'язової діяльності майже миттєво спостерігається перехід плазми крові у інтерстиціапьний простір. Мабуть, це зумовлено двома чинниками. Підвищення тиску крові викликає збільшення гідростатичного тиску у капілярах. Тому збільшення тиску крові виштовхує рідину із судин (кпіляра) у міжклітинний простір. Окрім того, внаслідок акумуляції продуктів розпаду в активному м'язі збільшується внутрішньом'язовий осмотичний тиск, притягуючи рідину до м'яза.

Тривале фізичне навантаження може викликати зниження об'єму плазми на 10,0-20,0 % і більше. Подібне (15,0-20,0 %) зменшення об'єму плазми спостерігали при виснажливому навантажені тривалістю 1 хв. При силових тренуваннях зниження об'єму плазми пропорційне інтенсивності зусилля; при інтенсивності роботи 40,0 % одного максимального повторення об'єм плазми знижується на 7,7 %, при інтенсивності 70,0 % – на 13,9 %.

Якщо інтенсивність навантаження або чинники навколишнього середовища викликають потіння, то можна очікувати додаткових втрат об'єму плазми. Головне джерело рідини для утворення поту є інтерстиціальна рідина (проміжна), кількість котрої зменшується по мірі тривалості процесу потіння.

Це викликає збільшення осмотичного тиску в інтерстиціальному просторі, внаслідок чого у тканини виділяється ще більше плазми. Об'єм внутрішньоклітинної рідини неможливо безпосередньо і точно виміряти, однак, на думку фахівців, ця рідина також виділяється (втрачається) з внутрішньоклітинного простору і навіть з еритроцитів, котрі можуть стискуватися в об'ємі.

Очевидно, зменшення об'єму плазми негативно впливає на м'язову діяльність. При тривалій фізичній активності, коли певну проблему являє перегрівання організму, необхідно знижувати загальний кровоток в активних тканинах, щоб забезпечити надходження більшої кількості крові до поверхні шкіри і, таким чином, знизити температуру тіла. Зменшений об'єм плазми також збільшує в'язкість крові, що може перешкоджати кровотоку і, тим самим, обмежувати транспорт кисню, особливо якщо показник гематокриту перевищує 60,0 %.

При навантаженні, що триває кілька хвилин, зміни кількості рідини, а також терморегуляція практично не справляють ніякого впливу, однак при збільшенні тривалості навантаження їх значення для забезпечення ефективної діяльності підвищується. Для футболістів або марафонців ці процеси важливі не тільки для успішного виступу, але й для виживання. Смертельні випадки внаслідок зневоднення та перегрівання організму не така вже рідкість під час або внаслідок змагань з різних видів спорту.

Гемоконцентрація виникає при зниженні об'єму плазми. Це означає, що кількість рідинної частини крові зменшується, а клітинна та білкова фракції становлять більшу частину загального об'єму крові, тому їх концентрація у крові підвищується. Така гемоконцентрація значно збільшує вміст еритроцитів – на 20,0-25,0 %. Гематокрит зростає з 40,0 до 50,0 %. Разом з тим загальна кількість еритроцитів, мабуть, значно не змінюється.

Певний час була поширена думка про те, що реакція гемоконцентрації відображає збільшення кількості еритроцитів за рахунок тих, що надходять із селезінки у кров для полегшення транспорту кисню. Ця думка грунтувалася на тому, що багато тварин можуть збільшувати кількість циркулюючих еритроцитів, використовуючи ті, що містяться у селезінці. Припускалося, що організм людини здатний робити те саме. У 50-60-ті роки XX ст. ця точка зору була піддана сумнівам, оскільки наявні обмежені дані показували, що селезінка людини не виконує подібної функції. Нині відомо, що селезінка може містити до 50 мл концентрованих еритроцитів. Флемм та співавтори, використовуючи метод радіонуклідів, виявили поступове зменшення загального об'му крові у селезінці при збільшенні інтенсивності фізичного навантаження. Підвищення гематокриту супроводжувалося зниженням об'єму крові у селезінці. Подальші дослідження підтвердили ці результати. Роль селезінки під час фізичного навантаження поки ще не визначена.

pH крові. Навантаження середньо-високої інтенсивності можуть викликати значні зміни рH крові. Нейтральний (проміжний) pH дорівнює 7,0; лужний, або основний – понад 7,0; кислотний – менше 7,0. У спокої pH артеріальної крові залишається постійним на рівні 7,4 – трохи лужний.

До рівня інтенсивності 50 % максимальної аеробної здатності зміни pH незначні. Якщо інтенсивність перевищує 50,0 %, то pH знижується, оскільки кров стає більш кислотною. Зниження відбувається спочатку поступово, потім прискорюється по мірі наближення організму до стану надзвичайного стомлення. Показники pH крові 7,0 і нижче спостерігали після максимальних навантажень спринтерського типу. pH в активному м'язі може знижуватися навіть нижче рівня 6,5.

Зниження pH крові зумовлене головним чином зрослим анаеробним метаболізмом і відповідає підвищеній концентрації лактату у крові при збільшенні інтенсивності фізичного навантаження.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Курс лекцій з фізичного виховання» автора Присяжнюк С.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Структура та функції серцево-судинної системи“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Лекція 1. Фізична культура і спорт в Україні

  • Політика, ідеологія та релігія

  • Соціально-економічні чинники

  • Історичні витоки фізичного виховання в Україні

  • Організаційна структура фізкультурного руху в Україні

  • Система фізичного виховання в Україні, її мета та завданий

  • Завдання фізичного виховання

  • Програмне та нормативне забезпечення фізичного виховання

  • Лекція 2. Фізичне виховання – складова частина навчання і виховання

  • Форми фізичного виховання студентів

  • Програма побудови курсу фізичного виховання

  • Організація і зміст навчально-виховного процесу у навчальних відділеннях

  • Залікові вимоги з фізичного виховання

  • Лекція 3. Валеологія і здоров'я студентської молоді

  • Здоров'я як наукова проблема

  • Валеологія і конституція людини

  • Спосіб життя і здоров'я: педагогічна та медична валеологія

  • Проблема харчування і здоров'я

  • Сексуальне здоров'я

  • Здоров'я як мудрість і міра життя

  • Стреси, здоров'я і любов

  • Психовалеологія

  • Спокуса і валеологія покаяння

  • Спокуса: тютюнопаління та здоров'я

  • Спокуса: алкоголь

  • Лекція 4. Здоров'я студентської молоді державного університету телекомунікацій на початку XXI століття

  • Здоровий спосіб життя та чинники, що впливають на здоров'я

  • Стан здоров'я студентської молоді на початку XXI століття

  • Лекція 5. Гігієнічні основи фізичної культури і спорту

  • Особиста та суспільна гігієна

  • Гігієнічні вимоги до загартування

  • Гігієнічні вимоги до житлових, службових приміщень та спортивних споруд

  • Лекція 6. Вплив фізичної культури та спорту на вдосконалення лідерських якостей студентської молоді

  • Міжнародний студентський спортивний рух

  • Виховання лідерських якостей у студентів засобами фізичної культури та спорту

  • Інтелектуальний рівень

  • Тривожність

  • Впевненість в собі в ситуаціях міжособистісного спілкування

  • Турбота про свою зовнішність і здоров'я

  • Авторитарність

  • Прагнення щодо досягнення певної мети

  • Емоційна стійкість та самоконтроль

  • Екстраверсія та інтроверсія

  • Мотивація занять фізичного вдосконалення

  • Джерела мотивації

  • Формування поведінки студента-лідера засобами заохочення

  • Поривання до стресу і подолання його

  • Поривання до самовдосконалення

  • Намагання бути мужнім

  • Формування характеру

  • Соціальні параметри під час занять фізичного виховання та спорту

  • Характеристика лідерства

  • Ситуаційна природа лідерства

  • Сприйняття студентами студента-лідера як лідера

  • Лекція 1. Біологічні основи фізичного виховання та спорту

  • Функціональна активність та її вплив на внутрішні органи і системи людини

  • Структура та функції серцево-судинної системи
  • Дихальна система та її функції

  • Інші внутрішні органи і системи організму людини

  • Фізіологічні основи рухової активності

  • Рухові навички і координація рухів

  • Фізичні якості

  • Лекція 2. Біологічні основи фізичного розвитку організму людини

  • Рухова активність як біологічна потреба організму

  • Дія фізичних вправ на організм людини

  • Утома, як захисна реакція організму

  • Вплив рухової діяльності на організм людини

  • М'язова система

  • Серцево-судинна система

  • Дихальна система

  • Обмін речовин

  • Нервова система

  • Методи оцінки фізичного розвитку

  • Лекція 3. Фізична культура і спорт в режимі навчальної праці, побуті і відпочинку студентів

  • Основні психофізіологічні характеристики розумової праці студентів

  • Динаміка розумової працездатності студентів

  • Умови високої продуктивності навчальної праці студентів

  • Спрямованість використання засобів фізичної культури і спорту в процесі навчання у вищому навчальному закладі

  • Методичні основи використання засобів фізичної культури і спорту під час навчання

  • Лекція 4. Програмно-нормативні засади розвитку фізичної культури спорту в Україні

  • Державні програми розвитку фізичної культури і спорту в Україні

  • Лекція 5. Організаційні засади, структура і матеріальна основа розвитку фізкультурно-спортивного руху в Україні

  • Матеріально-технічна база фізичної культури і спорту

  • Науково-інформаційне забезпечення фізкультурно-спортивного руту

  • Лекція 6. Масова оздоровча фізкультурна і спортивна робота – одна із форм фізичного виховання студентів

  • Обов'язки громадського спортивного активу

  • Спрямованість використання засобів фізичної культури і спорту

  • Планування і організаційні форми

  • Лекція 7. Аспекти управління фізичної культури і спорту у ринкових відносинах

  • Види економічних і соціальних відносин

  • Оцінка організаційно-управлінських проблем у сфері фізичної культури і спорту

  • Управлінська праця

  • Класифікація управлінців