Дослідження багатьох науковців свідчать про те, що в цілому спортсменам притаманна впевненість у собі. Набутий соціальний статус спортсменами на усіх рівнях (середня загальноосвітня школа, коледж, університет), дозволяють передбачити, що ці індивіди будуть почувати себе досить впевнено і комфортно в різних соціальних ситуаціях. Так, 1. М. Онищенко відзначає у важкоатлетів, борців та боксерів „виключне почуття впевненості в собі і своїх можливостях". Інші дослідники, Г. С. Нікіфоров та А. Е. Тарас теж вважають, що спортсмени, зазвичай, самовпевнені і незалежні, і рівень цих якостей безпосередньо залежить від класу підготовки (розряду і звання).
Є такі студенти-спортсмени, які, під час занять фізичними вправами, намагаються подолати в собі почуття неповноцінності. Наприклад, деякі дослідження відзначають, атлетичною гімнастикою (бодібілдингом) здебільшого займаються особи, які не досить впевненні в собі. Наприклад, у працях Харлоу (1051) і Тьюна (1949) було виявлено, що деякі досліджувані збільшенням м'язової маси до небувалих розмірів намагалися якось компенсувати невпевненість у своїх чоловічих можливостях.
У багатьох видах спорту учасники намагаються приховати за зовнішньою товариськістю і фізичною активністю почуття особистої неадекватності і невпевненості у собі. Це стосується не тільки студентів-спортсменів, але й інших студентів. Інколи зустрічаються і студенти-лідери, які за браком лідерських рис характеру, виявляють зверхність, пихатість, що межує з грубістю у спілкуванні зі своїми одногрупниками чи однокурсниками. Уважний тренер чи куратор групи повинен знати, хто із його вихованців впевнений у собі, а хто ні, і у випадку необхідності надати останнім емоційну і моральну підтримку.
Найбільш впевнений у собі студент або спортсмен буде інакше реагувати на похвалу чи зауваження викладача, куратора, тренера, ніж той, хто не упевнений в собі. Як загальне почуття невпевненості, так і невпевненість в специфічних спортивних, життєвих ситуаціях зароджуються ще з раннього дитинства, а уже у більш пізніші періоди життя формуються в умовах навчальної чи спортивної діяльності. Наприклад, неймовірно, що тривале перебування спортсмена в ролі запасного викличе у нього почуття емоційного підйому. Фізичні можливості учасників і запасних спортсменів можуть суттєво змінюватися, і тому цілком можливо, що впевненість у собі у перших протягом сезону підвищиться, а у других знизиться. Так що тренер не повинен дивуватися неуспішному виступу ігрока, який більшу частину часу просидівшого на лаві для запасних раптове включення до основного складу.
Те саме відноситься і до студента, якого в групі куратор і лідер групи (староста) тривалий час вважали нездарою, ні до чого непридатного тощо, і раптом, надали йому виконати будь-яке доручення з яке він звичайно не зміг виконати. Адже досить тривалий час над ним тяжіла недовіра і зневага лідерів до нього, як до особистості.
Тому надзвичайно важливо лідерам навчальної групи, особливо це стосується першокурсників, враховувати психологічні особливості колективу, кожного студента. Ні в якому разі не виключати ні кого із громадського життя колективу. І немає різниці, чи це навчальна група, чи спортивна секція. Колектив повинен бути монолітним, а це залежить уже від лідера групи.
Турбота про свою зовнішність і здоров'я
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Курс лекцій з фізичного виховання» автора Присяжнюк С.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Впевненість в собі в ситуаціях міжособистісного спілкування“ на сторінці 1. Приємного читання.
