Структура та функції серцево-судинної системи

Курс лекцій з фізичного виховання

Середній артеріальний тиск відображає середній тиск крові, що рухається по артеріях. Приблизно середній артеріальний тиск можна виразити так:

Середній артеріальний тиск (CAT) = діастолічний тиск (ДТ) + [0,333 • (систолічний тиск (СТ – діастолічний тиск (ДТ))].

Наприклад, якщо систолічний тиск дорівнює 120 мм рт.ст., а діастолічний – 80 мм рт. ст., то середній артеріальний тиск становитиме: 80 + [0.333 • (120 – 80)] = 93 мм рт.ст.

Кров – рідка тканина, що циркулює у кровоносній системі, що забезпечує життєдіяльність клітин і тканин організму і виконання ними різних фізіологічних функцій. Кров складається із плазми і формених елементів: червоних кров'яних тілець (еритроцитів), білих кров'яних тілець (лейкоцитів), кров'яних пластинок (тромбоцитів). В 1 мм3 крові у нормі міститься 4,5-5 млн. еритроцитів, 6-8 тис. лейкоцитів, 200-300 тис. тромбоцитів.

Еритроцити – клітини, що мають форму круглої пластинки діаметром 8 і товщиною 2-3 мк. Вони майже повністю заповнені особливим білком – гем огл обул ін ом, який надає крові червоного кольору. Гемоглобулін здатний давати нестійке з'єднання із киснем (оксигемоглобін, який має яскраво червоний колір), що дозволяє крові транспортувати кисень до легенів і тканин тіла. Малий розмір еритроцитів дозволяє їм проходити по найтоншим кровеносним судинам – капілярам. Еритроцити приймають участь у переносі вуглекислого газу із тканин до легенів.

Лейкоцити виконують переважно захисну функцію. Вони можуть виходити із кров'яного русла безпосередньо у тканини тіла у вражену його ділянку і там (як і у крові) знищувати чужорідні для організму білки, у тому числі і хвороботворні мікроби. Це явище називається фагоцитозом.

Тромбоцити значно менші еритроцитів. Вони відіграють важливе значення у складному процесі згортання крові.

Постійність складу крові підтримується як хімічними механізмами самої крові, так і спеціальними регуляторними механізмами нервової системи.

Під час току крові по капілярам, які пронизують усі тканини, через їхні напівпроникаючі стінки постійно просочується у міжтканевий простір деякі частини кров'яної плазми, які утворюють міжтканеву рідину, що оточує усі клітини тіла. Із цієї рідини клітини поглинають поживні речовини і кисень і виділяють до неї вуглекислий газ та інші продукти розпаду, що утворюються в процесі обміну речовин. Таким чином, кров безперервно віддає у міжтканеву рідину поживні речовини, що використовуються клітинами, і поглинає речовини, що вони виділяють. Тут же між клітинами розпочинаються мільчайші лімфатичні судини. Деякі речовини міжтканевої рідини проникають у ці судини і утворюють лімфу, яка виконує наступні функції: повертає білки із міжтканевого простору у кров, приймає участь у перерозподілені рідини в організмі, доставляє жири до клітин тканин, підтримує нормальне протікання процесів обміну речовин у тканинах, знищує і виводить із організму хвороботворні мікроорганізми. Лімфа по лімфатичним судинам повертається у кров, у венозну частину судинної системи.

Кількість крові складає 7,0-8,0 % від маси тіла. Наприклад, у людей із середніми розмірами тіла та стандартним рівнем фізичної підготовленості (котрі не займаються аеробним тренуванням) об'єм крові коливається від 5-6 л крові у чоловіків і 4-5 л у жінок. У спокої 40,0-50,0 % крові виключається із кровообігу і знаходиться у „кров'яних депо”: у печінці, селезінці, у судинах шкіри, м'язів, легенів. У випадку необхідності (під час м'язової роботи тощо) запасний об'єм крові включається у кровообіг. Вихід крові із ''депо,, та її перерозподіл регулюється центральною нервовою системою.

Кров, в організмі людини виконує такі основні функції:

• трофічну, тобто функцію харчування тканин, – переносить кисень, поживні речовини;

• регуляторну – переносить гормони та інші речовини, що змінюють „налаштування” окремих органів і цілих систем; впливає своїм гідростатичним тиском на окремі чутливі нервові закінчення;

• теплообміну – охолоджує працюючі м'язи та інші перегріті тканини і нагрівають недостатньо теплі тканини;

• захисну – бореться з чужорідними тілами і отруйними речовинами, закупорює місця ушкодження тіла.

Втрата людиною більше 1/3 кількості! крові небезпечна для життя. У той же час зменшення кількості крові на 200-400 мл для здорової людини не шкідливо і навіть стимулює процеси кровотворення. У людей розрізняють чотири групи крові з позитивним чи негативним резус-факторами. Кожна людина повинна знати свою групу крові та резус-фактор.

В*язкість крові. В'язкість означає густину, або клейкість, крові. Чим вища в'язкість рідини, тим більший її опір течії. В'язкість крові зазвичай у двічі більша, ніж води. В'язкість крові, а отже і опір кровотоку збільшується при підвищенні гематокриту. Гематокрит – відсотковий вміст еритроцитів у загальному об'ємі крові.

У зв'язку з тим, що еритроцити переносять кисень, збільшення їх кількості мало б підсилити транспорт кисню. Однак якщо зростання кількості еритроцитів не супроводжується таким самим збільшенням об'єму плазми, то в'язкість крові підвищується, що може призвести до зменшення кровотоку. Як правило, це не спостерігається до досягнення показника гематокриту 60,0 % і більше.

Водночас сполучення низького гематокриту з високим об'ємом плазми, що призводить до зниження в'язкості крові, певною мірою сприятливо впливає на функцію транспорту кисню крові, оскільки кровоток стає вільнішим (легким). На жаль, низький гематокрит звичайно є наслідком зменшення кількості еритроцитів, що спостерігається при такому захворюванні, як анемія. У цьому випадку кровоток вільніший, однак у такій крові менше "транспортних засобів,,, що утруднює транспорт кисню. Для м'язової діяльності є сприятливим сполучення відносно низького показника гематокриту із звичайним або дещо підвищеною кількістю еритроцитів. Таке сполучення сприяє ефективному транспорту кисню.

Гемоконцентрація виникає при зниженні об'єму плазми. Це означає, що кількість рідинної частини крові зменшується, а клітинна та білкова фракції становлять більшу частину загального об'єму крові, тому їх концентрація у крові підвищується. Така гемоконцентрація значно збільшує вміст еритроцитів – на 20,0-25,0 %. Гематокрит зростає з 40,0 до 50,0 %. Разом з тим загальна кількість еритроцитів, мабуть, значно не змінюється.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Курс лекцій з фізичного виховання» автора Присяжнюк С.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Структура та функції серцево-судинної системи“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Лекція 1. Фізична культура і спорт в Україні

  • Політика, ідеологія та релігія

  • Соціально-економічні чинники

  • Історичні витоки фізичного виховання в Україні

  • Організаційна структура фізкультурного руху в Україні

  • Система фізичного виховання в Україні, її мета та завданий

  • Завдання фізичного виховання

  • Програмне та нормативне забезпечення фізичного виховання

  • Лекція 2. Фізичне виховання – складова частина навчання і виховання

  • Форми фізичного виховання студентів

  • Програма побудови курсу фізичного виховання

  • Організація і зміст навчально-виховного процесу у навчальних відділеннях

  • Залікові вимоги з фізичного виховання

  • Лекція 3. Валеологія і здоров'я студентської молоді

  • Здоров'я як наукова проблема

  • Валеологія і конституція людини

  • Спосіб життя і здоров'я: педагогічна та медична валеологія

  • Проблема харчування і здоров'я

  • Сексуальне здоров'я

  • Здоров'я як мудрість і міра життя

  • Стреси, здоров'я і любов

  • Психовалеологія

  • Спокуса і валеологія покаяння

  • Спокуса: тютюнопаління та здоров'я

  • Спокуса: алкоголь

  • Лекція 4. Здоров'я студентської молоді державного університету телекомунікацій на початку XXI століття

  • Здоровий спосіб життя та чинники, що впливають на здоров'я

  • Стан здоров'я студентської молоді на початку XXI століття

  • Лекція 5. Гігієнічні основи фізичної культури і спорту

  • Особиста та суспільна гігієна

  • Гігієнічні вимоги до загартування

  • Гігієнічні вимоги до житлових, службових приміщень та спортивних споруд

  • Лекція 6. Вплив фізичної культури та спорту на вдосконалення лідерських якостей студентської молоді

  • Міжнародний студентський спортивний рух

  • Виховання лідерських якостей у студентів засобами фізичної культури та спорту

  • Інтелектуальний рівень

  • Тривожність

  • Впевненість в собі в ситуаціях міжособистісного спілкування

  • Турбота про свою зовнішність і здоров'я

  • Авторитарність

  • Прагнення щодо досягнення певної мети

  • Емоційна стійкість та самоконтроль

  • Екстраверсія та інтроверсія

  • Мотивація занять фізичного вдосконалення

  • Джерела мотивації

  • Формування поведінки студента-лідера засобами заохочення

  • Поривання до стресу і подолання його

  • Поривання до самовдосконалення

  • Намагання бути мужнім

  • Формування характеру

  • Соціальні параметри під час занять фізичного виховання та спорту

  • Характеристика лідерства

  • Ситуаційна природа лідерства

  • Сприйняття студентами студента-лідера як лідера

  • Лекція 1. Біологічні основи фізичного виховання та спорту

  • Функціональна активність та її вплив на внутрішні органи і системи людини

  • Структура та функції серцево-судинної системи
  • Дихальна система та її функції

  • Інші внутрішні органи і системи організму людини

  • Фізіологічні основи рухової активності

  • Рухові навички і координація рухів

  • Фізичні якості

  • Лекція 2. Біологічні основи фізичного розвитку організму людини

  • Рухова активність як біологічна потреба організму

  • Дія фізичних вправ на організм людини

  • Утома, як захисна реакція організму

  • Вплив рухової діяльності на організм людини

  • М'язова система

  • Серцево-судинна система

  • Дихальна система

  • Обмін речовин

  • Нервова система

  • Методи оцінки фізичного розвитку

  • Лекція 3. Фізична культура і спорт в режимі навчальної праці, побуті і відпочинку студентів

  • Основні психофізіологічні характеристики розумової праці студентів

  • Динаміка розумової працездатності студентів

  • Умови високої продуктивності навчальної праці студентів

  • Спрямованість використання засобів фізичної культури і спорту в процесі навчання у вищому навчальному закладі

  • Методичні основи використання засобів фізичної культури і спорту під час навчання

  • Лекція 4. Програмно-нормативні засади розвитку фізичної культури спорту в Україні

  • Державні програми розвитку фізичної культури і спорту в Україні

  • Лекція 5. Організаційні засади, структура і матеріальна основа розвитку фізкультурно-спортивного руху в Україні

  • Матеріально-технічна база фізичної культури і спорту

  • Науково-інформаційне забезпечення фізкультурно-спортивного руту

  • Лекція 6. Масова оздоровча фізкультурна і спортивна робота – одна із форм фізичного виховання студентів

  • Обов'язки громадського спортивного активу

  • Спрямованість використання засобів фізичної культури і спорту

  • Планування і організаційні форми

  • Лекція 7. Аспекти управління фізичної культури і спорту у ринкових відносинах

  • Види економічних і соціальних відносин

  • Оцінка організаційно-управлінських проблем у сфері фізичної культури і спорту

  • Управлінська праця

  • Класифікація управлінців