Перш, ніж перейти до висвітлення питань нашої теми, необхідно зробити невеликий екскурс в область шкільної фізичної культури, так як це безпосередньо пов'язано з системою фізичного виховання вищих навчальних закладів.
Проблема зміцнення здоров'я дітей є одним із основних завдань нашого суспільства. Щоб досягти успіхів у цій справі, необхідно привести спосіб життя школярів у відповідність із закономірностями їх психічного та фізичного розвитку, розробити ефективні засоби впливу на організм, запровадити раціональний режим навчання та відпочинку, необхідний руховий режим, систему раціонального харчування тощо.
У вирішенні цієї проблеми великого значення набувають фізичні вправи, які сприяють не тільки розвитку фізичних якостей дитини, але Й виступають засобом рекреаційного спрямування для покращення розумової діяльності школярів.
Перебудова функцій організму під впливом фізичних вправ і чинників загартування найбільш чітко проявляється у дитячому віці, коли вони не тільки формують найважливіші адаптаційні механізми, але, що особливо важливо, визначають сам рівень життєспроможності організму і вдосконалення його реакцій. Від того, наскільки успішно вирішуються питання фізичної підготовленості в ранньому шкільному віці, настільки залежить стан здоров'я, фізичний розвиток, загальна працездатність, успіхи у навчанні та спорту дітей більш старшого віку (А. А. Гужаловський, 1978; В. П. Філій, М. А. Фомін, 1980; Г. Л. Апанасенко, 1985; Л. В. Волков, 1988; С. І. Присяжнюк, 2001 та ін.). У той же час малорухливий спосіб життя – гіпокінезія являє собою фактор ризику у зростанні серцево-судинних і деяких захворювань обміну речовин навіть у дітей (R. Stemmier, 1984).
Фізична підготовленість дітей 7-9 років відбувається в процесі нерегламентованої рухової активності та загальноприйнятих форм занять фізичною культурою в школі. Практично ці форми, як правило, не забезпечують необхідного треную чого ефекту, особливо у розвитку фізичних якостей сили та витривалості (В. Г. Фролов, 1977; Є. Н Вавилова, 1981; ї. В.Муравов, 1985; С. М. Канішевський, С. І. Присяжнюк, 2001,203, 2005,2010, 2014 та ін.). Разом з тим, сила та витривалість, в основі яких лежать аеробно-анаеробні можливості індивіду, є „стабілізатором” здоров'я (S. Israel, 1979; М. В. Антонов, 1998; Μ. М. Амосов, 2002 та ін.).
У молодшому шкільному віці формується прямий взаємозв'язок між рівнем розвитку аеробно-анаеробних можливостей дитячого організму, що лежать в основі фізичних якостей сили, витривалості та резистентністю організму, наприклад, до великих розумових навантажень.
Багаторічні наші дослідження свідчать, що фізичні якості, і зокрема силу та загальну витривалість необхідно розвивати уже з початкової школи, так як саме у цей період навчання відбувається найбільший приріст результатів. Наше твердження співпадає з результатами досліджень інших науковців (Г. Л. Апанасенко, 1985; В. С. Язловецький, 1991; Б. М. Шиян, 2002 та ін.).
Нині суспільна функція фізичного виховання та його основна мета полягають у вихованні всебічно розвиненої особистості, підготовленої до трудової діяльності. Відповідно до цієї мети сформульовано завдання фізичного виховання у вищих навчальних закладах: гармонійний розвиток форм і функцій організму людини, спрямований на всебічне вдосконалення фізичних обдарувань; зміцнення здоров'я; забезпечення творчого довголіття; формування та набуття життєво важливих рухових умінь, навичок та спеціальних знань; виховання вольових і духовних якостей особистості; сприяння розвитку її інтелекту.
Одним із завдань ефективної підготовки фахівців аграрних вищих навчальних закладів є створення умов для інтенсивної та напруженої творчої розумової праці без перевантажень і перевтоми, у поєднанні з активним відпочинком та фізичним вдосконаленням. Цій вимозі повинно відповідати таке використання засобів фізичного виховання, яке сприяло б підтриманню досить високої та стабільної навчально-трудової активності і працездатності студентської молоді, допомагало б їм краще виконувати навчальні завдання.
Разом з тим заняття фізичного виховання є недостатніми для забезпечення не тільки фізичної підготовленості, а й підтримання функціональних можливостей і здоров'я молодого організму. Це виявляється у високій захворюваності студентської молоді, що перевищує аналогічні показники людей у віці 30-39, 40-49 та 50-59 років (A. Koronkwicz і in., 1997). Суттєвим недоліком є те, що заняття з фізичного виховання проводяться у такій формі, що не спонукає студентів до самостійних занять фізичними вправами, скоріше викликає зворотній результат. За даними О. В. Буліч, 64,4 % усіх студентів вважають фізичні вправи найменш привабливою формою занять фізичними вправами.
Тенденція, що склалася з фізичним вихованням у вищих навчальних закладах України, подібна „хибному колу”, пов'язаному з незадовільною організацією фізичного виховання у дошкільних закладах та загальноосвітній школі. Виходячи зі школи недостатньо фізично розвинутими та підготовленими, студенти на перших курсах неспроможні до виконання необхідних фізичних навантажень на заняттях фізичного виховання. Більше того, значна їх частина не володіє елементарною технікою виконання тих чи інших фізичних вправ та навчальних нормативів. Викладачі змушені навчати техніки виконання фізичних вправ, тобто, виконувати завдання загальноосвітньої школи, а не вдосконалювати фізичні якості, як це передбачено завданнями програми фізичного виховання вищої школи.
Пристосовуючи фізичні навантаження до знижених функціональних можливостей студентів, викладачі не можуть забезпечити необхідний рівень фізичної підготовленості та їх здоров'я, а спроби досягти цього рівня призводять до того, що фізичне навантаження вступає у конфлікт з іншими навчальними дисциплінами, засвоєння яких утруднюється. Недоліки фізичного виховання загальноосвітньої школи не можна надолужувати без нанесення збитків для здоров'я студентів та загального навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі. Лише заклавши фундамент фізичного розвитку та фізичної підготовленості дітей з раннього віку і забезпечивши наступність фізичного виховання на кожному з етапів онтогенезу людини можна досягти необхідного здоров'я молоді.
Внаслідок цього склалася критична ситуація відносно фізичного та психічного стану здоров'я молоді. Значна частина студентів має низикий рівень здоров'я та незадовільну фізичну підготовленість, про що свідчать також наші дослідження з визначення функціональних показників систем організму студентів-першокурсників Державного університету телеком ін ікацій. Нашими дослідженнями доведено, що дефіцит рухової активності студентів складає від 50,0 до 70,0 % , необхідного для підтримання задовільного стану здоров'я та фізичної підготовленості.
Викликає серйозне занепокоєння науково-педагогічних працівників кафедри фізичного виховання соматичний стан здоров'я студентів першого курсу Державного університету телекомунікацій. Дані студентської поліклініки свідчать про стійку тенденцію щодо щорічного збільшення студентів-першокурсників, які за станом здоров'я віднесені до спеціального медичного відділення (табл. 1).
Таблиця 1
Динаміка медичного огляду студентів-першокурсників НУБіП України і ДУТ, які на на початок навчального року віднесені до спеціального медичного навчального відділення, % (п-6621)
| Виші навчальні заклади | Роки дослідження | Динаміка відносно · 2010 року | ||||
| 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | ||
| Державний університет телекомунікацій | 27,4 | 17,5 | 19,3 | 61,9 | 57,9 | + 30,5 |
| Національний університет біоресурсів і природокористування України | 12,7 | 13,3 | 12,6 | 13,5 | 10,9 | □ 1,9 |
Так, якщо кількість студентів ДУТ на початок 2010/2011 навчального року за станом здоров'я до спеціального медичного відділення було віднесено 27,4 %, то на початок 2014/2015 навчального року уже 57,9 %, динаміка становить 30,5 %, тоді як у НУБІЇ! України на 1,9 % менше. Отже, якщо ця тенденція протримається у подальші роки, то через п'ять років у Державному університеті телекомунікації не буде жодного студента який хоча б умовно був здоровий.
З кожним роком збільшується кількість студенті, у яких лікарі студентської поліклініки відмічають прогресування таких захворювань, як: серцево-судинної, дихальної та ендокринної систем, центральної нервової системи, гінекологічні захворювання та захворювання органів зору тощо. У таблиці 2 наведено відсоток нозологій із загальної кількості студентів-першокурсників віднесених до спеціальної медичної групи.
Таблиця 2
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Курс лекцій з фізичного виховання» автора Присяжнюк С.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Стан здоров'я студентської молоді на початку XXI століття“ на сторінці 1. Приємного читання.
