Методичні основи використання засобів фізичної культури і спорту під час навчання

Курс лекцій з фізичного виховання

Використання засобів фізичної культури під час виконання навчально-трудової діяльності. В процесі розумової діяльності студентів основними видами активного відпочинку є короткочасне виконання фізичних вправ.

Фізкультурна пауза – це організоване виконання фізичних вправ в режимі навчального дня, що забезпечує попередження стомлення що наступає і сприяє підтримання високої працездатності без значного перенапруження. Дослідження свідчать, що використання 6-8-хвилинних фізкультурних пауз здійснюють удвічі більший стимулюючий ефект на покращення працездатності студентів, ніж пасивний відпочинок у двічі більший за тривалістю.

Фізкультурну паузу слід виконувати після перших двох навчальних пар у періоди, коли наближаються чи виявляються перші ознаки стомлення. Необхідно враховувати, що зниження працездатності тим більше, чим складніший навчальний матеріал і молодший курс навчання.

Фізичні вправи підбираються так, щоб вони активізували роботу систем, які не приймали участі у навчально-трудовій діяльності. Фізіологічна крива навантаження (визначається за показниками ЧСС) під час виконання комплексу повинна поступово підвищуватися, досягаючи максимуму на кінець другої третини комплексу, І у подальшому знижуватися.

З метою підвищення тонусу працездатності мозку, покращення режиму дихання і кровообігу доцільно через кожну годину-дві виконувати фізкультурні мікропаузи тривалістю 20-30 с сидячи на робочому місці.

Навчальні і самостійні заняття студентів з фізичного виховання в режимі навчально-трудової діяльності. Для раціонального використання засобів фізичної культури і спорту в системі навчальних занять і самопідготовки студентів необхідно враховувати ряд методичних положень, що визначають ефективне поєднання фізичних навантажень зі станом розумової працездатності студентів.

• 1. періодика змін розумової працездатності студентів на різних етапах навчального року є об'єктивним чинником, врахування якого необхідно для ефективної організації роботи з фізичного виховання.

• 2. Кращий ефект у розвитку основних фізичних якостей у студентів може бути досягнутий тоді, коли у першій половині кожного семестру на навчальних і самостійних заняттях використовуються фізичні вправи із переважною (до 70-75,0 %) спрямованістю на розвиток швидкісних, швидкісно-силових якостей і швидкісної витривалості при навантаженнях з інтенсивністю за ЧСС 120-180 уд/хв, а у другій половині кожного семестру – із переважною (до 70-75 %) спрямованістю на розвиток сили, загальної і силової витривалості із помірною інтенсивністю (ЧСС – 120-150 уд/хв). Заняття, побудовані згідно такого планування, здійснюють стимулюючий вплив і на розумову працездатність студентів, підвищують загальне самопочуття студентів, сприяючи тим самим кращому засвоєнню навчального матеріалу.

• 3. При плануванні і організації навчальних і самостійних занять з фізичного виховання протягом навчального дня в період впрацювання (ранкові години – нульова чи перша навчальна пара) переважно використовуючи навантаження малої (ЧСС – 110-130 уд/хв, моторна щільність – до 50,0 %) чи середньої інтенсивності (ЧСС – 130-160 уд/хв, моторна щільність – від 50,0 до 65,0 %). Такі заняття забезпечують скорочення періоду впрацювання у навчальну працю, стимулюють і подовжують період високої працездатності. Планування занять з таким навантаженням у період високої працездатності (друга навчальна пара занять) сприяє її збереженню до кінця навчально-трудового дня, включаючи період самопідготовки. Використання занять у період зниження працездатності (третя-четверта пара занять) забезпечує тривало виражений ефект наслідку лише при навантаженнях середньої інтенсивності. Наслідки за усіх варіантах планування у навчальному дні здійснює найбільш виражений стимулюючий ефект на стан розумової працездатності студентів. Заняття із навантаженнями великої інтенсивності (ЧСС – понад 160 уд/хв, моторна щільність – понад 65,0 %) рекомендується планувати на останні пари навчального розкладу, тому що їх проведення для недостатньо тренованих до високих навантажень студентів може призвести до зниження розумових працездатності; тільки через 4-5 годин після великих навантажень такі студенти можуть розпочинати самопідготовку. Тому планування таких занять у дні напруженої навчальної діяльності (екзамен, залік, контрольна робота тощо) небажано.

• 4. При двох заняттях на тиждень взаємодія рухових навантажень із розумовою працездатністю має такі закономірності. Найбільш високий рівень розумової працездатності спостерігається за поєднання двох занять із середньою інтенсивністю з інтервалами у 1, 2, 3 дні. Також позитивний ефект, але у двічі менший, має місце за чергування одного заняття із середньою, а другого – з малою інтенсивністю. В обох випадках кращий ефект на розумову працездатність здійснюють заняття, що проводяться з інтервалом в один день.

Використання двох занять на тиждень для малотренованих студентів із великими за інтенсивністю навантаженнями при будь-яких інтервалах відпочинку суттєво знижують розумову працездатність у тижневому циклу. Поєднання занять з великим фізичним навантаженням на початку, з малими і середніми навантаженнями у другій половині тижня здійснюють стимулюючий вплив на розумову працездатність лише наприкінці навчально-трудового тижня.

Природно, що для осіб із ослабленим здоров'ям, а також студентів, які мають високий рівень тренованості і фізичної підготовленості, у запропоновані режими організації занять можуть бути внесені корективи. В цілому чим вищий рівень фізичної підготовленості, тим вища стійкість розумової працездатності до фізичних навантажень. Необхідно враховувати і процес адаптації до фізичних навантажень певної інтенсивності і тривалості, в ході якої розумова працездатність студентів поступово буде покращуватися.

Ігрові види спорту, а також види, пов'язані із єдиноборством, за інших рівних умов, пред'являють високі вимоги до психіки, ніж інші види спорту. Це обумовлено швидкою зміною тактичних ситуацій, необхідністю їхньої швидкої оцінки і організації відповідних дій, що здійснюються в умовах дефіциту часу. Тому високе психічне напруження, супутні таким заняттям, знижує розумову працездатність. Разом з тим нетривалі ігрові емоційні навантаження стимулюють працездатність. Позитивні наслідки занять фізичними вправами і спортом у більшій мірі виявляється тоді, коли зміст використовуваних вправ досить різнобічний і вони не носять монотонної спрямованості.

В період заліково-екзаменаційних сесій організація занять і використання фізичних вправ мають свою специфіку. Перш за все вони повинні бути невід'ємною частиною організації здорового способу життя і разом із щоденною ранковою гімнастикою, перебуванням на свіжому повітрі до 1,5 годин на день, із правильною організацією сну і харчування сприяють успішному підведенню підсумків навчального року.

Із цією метою заняття (індивідуальні і групові) можна проводити двічі на тиждень, переважно на свіжому повітрі, з обсягом і інтенсивністю, зниженими до 60,0-70,0 % від звичайного рівня. Високо інтенсивні вправи, що використовуються із значним обсягом, різко знижують ефект активного відпочинку у малотренованих студентів внаслідок сумації напруження від розумової і фізичної діяльності. Не доцільно для них у цей період ставити на заняттях завдання з освоєння нових вправ, технічному вдосконаленню раніше вивчених. В процесі занять бажано використовувати вправи на розслаблення після вправ статичного характеру, в інтервалах відпочинку між повторами, у заключній частині занять. Слід враховувати і сприятливу дію на втомлених навчальною працею студентів циклічних вправ (ходьба, оздоровчий біг, плавання, пересування на лижах, ковзанах, велосипеді тощо) помірної інтенсивності. Цей ефект тим вищий, чим більше м'язових груп втягується в активну діяльність. Після екзамену з метою прискорення відновлювальних процесів і зняття нервового напруження корисне виконання помірних циклічних навантажень до потовиділення.

Таким чином, спрямованість занять і використання фізичних вправ у заліково-екзаменаційний період можна характеризувати як профілактичну, а для спортсменів – як підтримуючу рівень тренованості.

Використання засобів фізичної культури і спорту у вільні від навчання години. Здоровий спосіб життя студентів передбачає щоденне виконання комплексу рухових дій і гігієнічних заходів, що забезпечують необхідний обсяг рухової активності, так і можливості повноцінного виконання навчально-трудових і суспільних функцій.

Кожен день повинен розпочинатися ранковою гімнастикою, виконання якої протягом 20-30 хвилин і більше на свіжому повітрі с суттєвим резервом вдосконалення рухової і функціональної сфери організму.

Враховуючи недостатню кількість часу перебування на повітрі, бажано шлях від місця проживання до місця навчання і назад виконувати пішком. Робочий день студентам також бажано завершувати перед сном 20-30-хвилинною прогулянкою.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Курс лекцій з фізичного виховання» автора Присяжнюк С.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методичні основи використання засобів фізичної культури і спорту під час навчання“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Лекція 1. Фізична культура і спорт в Україні

  • Політика, ідеологія та релігія

  • Соціально-економічні чинники

  • Історичні витоки фізичного виховання в Україні

  • Організаційна структура фізкультурного руху в Україні

  • Система фізичного виховання в Україні, її мета та завданий

  • Завдання фізичного виховання

  • Програмне та нормативне забезпечення фізичного виховання

  • Лекція 2. Фізичне виховання – складова частина навчання і виховання

  • Форми фізичного виховання студентів

  • Програма побудови курсу фізичного виховання

  • Організація і зміст навчально-виховного процесу у навчальних відділеннях

  • Залікові вимоги з фізичного виховання

  • Лекція 3. Валеологія і здоров'я студентської молоді

  • Здоров'я як наукова проблема

  • Валеологія і конституція людини

  • Спосіб життя і здоров'я: педагогічна та медична валеологія

  • Проблема харчування і здоров'я

  • Сексуальне здоров'я

  • Здоров'я як мудрість і міра життя

  • Стреси, здоров'я і любов

  • Психовалеологія

  • Спокуса і валеологія покаяння

  • Спокуса: тютюнопаління та здоров'я

  • Спокуса: алкоголь

  • Лекція 4. Здоров'я студентської молоді державного університету телекомунікацій на початку XXI століття

  • Здоровий спосіб життя та чинники, що впливають на здоров'я

  • Стан здоров'я студентської молоді на початку XXI століття

  • Лекція 5. Гігієнічні основи фізичної культури і спорту

  • Особиста та суспільна гігієна

  • Гігієнічні вимоги до загартування

  • Гігієнічні вимоги до житлових, службових приміщень та спортивних споруд

  • Лекція 6. Вплив фізичної культури та спорту на вдосконалення лідерських якостей студентської молоді

  • Міжнародний студентський спортивний рух

  • Виховання лідерських якостей у студентів засобами фізичної культури та спорту

  • Інтелектуальний рівень

  • Тривожність

  • Впевненість в собі в ситуаціях міжособистісного спілкування

  • Турбота про свою зовнішність і здоров'я

  • Авторитарність

  • Прагнення щодо досягнення певної мети

  • Емоційна стійкість та самоконтроль

  • Екстраверсія та інтроверсія

  • Мотивація занять фізичного вдосконалення

  • Джерела мотивації

  • Формування поведінки студента-лідера засобами заохочення

  • Поривання до стресу і подолання його

  • Поривання до самовдосконалення

  • Намагання бути мужнім

  • Формування характеру

  • Соціальні параметри під час занять фізичного виховання та спорту

  • Характеристика лідерства

  • Ситуаційна природа лідерства

  • Сприйняття студентами студента-лідера як лідера

  • Лекція 1. Біологічні основи фізичного виховання та спорту

  • Функціональна активність та її вплив на внутрішні органи і системи людини

  • Структура та функції серцево-судинної системи

  • Дихальна система та її функції

  • Інші внутрішні органи і системи організму людини

  • Фізіологічні основи рухової активності

  • Рухові навички і координація рухів

  • Фізичні якості

  • Лекція 2. Біологічні основи фізичного розвитку організму людини

  • Рухова активність як біологічна потреба організму

  • Дія фізичних вправ на організм людини

  • Утома, як захисна реакція організму

  • Вплив рухової діяльності на організм людини

  • М'язова система

  • Серцево-судинна система

  • Дихальна система

  • Обмін речовин

  • Нервова система

  • Методи оцінки фізичного розвитку

  • Лекція 3. Фізична культура і спорт в режимі навчальної праці, побуті і відпочинку студентів

  • Основні психофізіологічні характеристики розумової праці студентів

  • Динаміка розумової працездатності студентів

  • Умови високої продуктивності навчальної праці студентів

  • Спрямованість використання засобів фізичної культури і спорту в процесі навчання у вищому навчальному закладі

  • Методичні основи використання засобів фізичної культури і спорту під час навчання
  • Лекція 4. Програмно-нормативні засади розвитку фізичної культури спорту в Україні

  • Державні програми розвитку фізичної культури і спорту в Україні

  • Лекція 5. Організаційні засади, структура і матеріальна основа розвитку фізкультурно-спортивного руху в Україні

  • Матеріально-технічна база фізичної культури і спорту

  • Науково-інформаційне забезпечення фізкультурно-спортивного руту

  • Лекція 6. Масова оздоровча фізкультурна і спортивна робота – одна із форм фізичного виховання студентів

  • Обов'язки громадського спортивного активу

  • Спрямованість використання засобів фізичної культури і спорту

  • Планування і організаційні форми

  • Лекція 7. Аспекти управління фізичної культури і спорту у ринкових відносинах

  • Види економічних і соціальних відносин

  • Оцінка організаційно-управлінських проблем у сфері фізичної культури і спорту

  • Управлінська праця

  • Класифікація управлінців