Уся діяльність людини, в тому числі і оволодіння руховими навичками, протікає за принципом взаємопов'язаних умовних рефлексів і динамічних стереотипів з безумовними рефлексами.
Успадковані рефлекси, від народження закладені у нервовій системі, називаються безумовними рефлексами. Об'єднуючись у довгі ланцюги, безумовні рефлекси є основою інстинктивної поведінки. У вищих ссавців в основі поведінки лежать умовні рефлекси, що виробляються на основі безумовних в процесі життєдіяльності. Діяльність людини у своїй основі також пов'язана з умовними рефлексами.
Рухові навички – форма рухових дій, вироблена за механізмом умовного рефлексу внаслідок виконання систематично відповідних фізичних вправ.
Формування рухливих навичок послідовно проходить три фази: генералізації, концентрації, автоматизації.
Фаза генералізації характеризується розширенням процесів збудження. Це розширення відбувається за рахунок залучення до роботи лишніх груп м'язів, невиправдано великим напруженням працюючих м'язів тощо. Рухи скуті, неточні, погано координовані, неекономічні.
Фаза генералізації змінюється фазою концентрації, коли надлишкове збудження завдяки диференційованому гальмуванню концентрується у потрібних зонах головного мозку. Зникає надмірна напруженість рухів; вони стають обмеженими, точними, економічними, вільними, їх виконання стає значно стабільним.
У фазі автоматизації навички настільки уточнюються і закріпляються, що виконання потрібних рухів стає якби автоматичним і не вимагає діяльного контролю свідомості. Такі навички відрізняються високою стабільністю виконання усіх складових його рухів.
Координація рухів – погоджена діяльність м'язових груп, що відносяться до різних сигментів тіла, при виконанні рухових навичок. Рухи регулюються за участі фізіологічних механізмів, розміщених на різних рівнях життєдіяльності цілісного організму. Саморегуляція скелетних м'язів здійснюється за рахунок фізіологічних механізмів, що знаходяться безпосередньо у м'язових волокнах. Ці механізми забезпечують зміну кровообігу у різних ділянках капілярного русла. Регулюють участь рухових одиниць у скороченні м'язів тощо.
Рухова одиниця складається складається із мотонейрона (рухова нервова клітина), нервового волокна і групи м'язових волокон. Різні рухові одиниці включають в себе різну кількість м'язових волокон: від 3-6 (м'язи яблука ока) до 120-160 (м'язи тулуба, кінцівок). При збудженні мотонейрона у дію можуть залучатися усі м'язові волокна, що утворюють дану рухову одиницю. Кожен м'яз включає в себе від кількох сотень до кількох сотень тисяч рухових одиниць.
Рухові навички будуть найбільш ефективними із точки зору досягнення мети (у праці, спорті, мистецтві тощо), якщо вони будуть не надмірно стандартними, тому що це заважає людині пристосовуватися за діяльності до змін зовнішніх і внутрішніх умов. Вони повинні бути сформовані з оптимальним діапазоном, що забезпечує їхню найкращу адаптацію до умов діяльності і стійкості її результатів при виконанні різних рухів.
В процесі тренування різні органи і системи піддаються удосконаленню, відбувається їх взаємодія. Тренування призводить до збільшення здатності органів чуття розрізняти більш дрібні характеристики динаміки м'язових скорочень (маса і розмір предметів. Амплітуди рухів, положення тіла у просторі тощо). При цьому людина отримує здатність до кращого засвоєння нових рухів і перебудування уже тих що є. Рухові навички стають більш стійкими і керованими. Під час тренування людина отримує можливість все більш ширше і глибоко свідомо оцінювати дії що виконує. Це свідчить про покращення взаємозв'язку свідомості і рухів (другої і першої сигнальних систем).
Фізичні якості
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Курс лекцій з фізичного виховання» автора Присяжнюк С.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Рухові навички і координація рухів“ на сторінці 1. Приємного читання.
