Гігієнічні вимоги до житлових, службових приміщень та спортивних споруд

Курс лекцій з фізичного виховання

Гігієнічні вимоги до житлових і службових приміщень. Житло захищає людину від несприятливих впливів зовнішнього середовища і забезпечує її необхідні умови для життєдіяльності. Воно повинне бути теплим і сухим, світлим і чистим, повинно добре освітлюватися сонцем і провітрюватися. Середньою нормальною температурою приміщення вважається + 18° С при відносній вологості 30-60 %.

Якщо приміщення регулярно не провітрюється, то в них підвищується відсотковий вміст вуглекислого газу та інших шкідливих речовин, що може викликати у людини в'ялість, швидке стомлення, зниження показників розумової працездатності (уваги, сприйняття, пам'яті тощо), запаморочення, головну біль.

Необхідно приймати рішучі заходи щодо ліквідації шуму в робочих і житлових приміщеннях, тому що сильний шум виснажує нервову систему, знижує працездатність.

Для більш ефективної, наприклад, розумової, роботи важливі зручні меблі, відповідна висота столу, приємне пофарбування стін, порядок на робочому місці. При цьому більш високий рівень працездатності відмічається тоді, коли людини працює там, де вона звикла працювати постійно.

Гігієнічні вимоги до спортивних споруд. Спортивні споруди повинні відповідати установленим санітарно-гігієнічним вимогам і нормативам. До гігієнічним вимогам спортивних споруд пред'являються особливо високі вимоги, тому що від їхнього санітарного стану залежить оздоровчий ефект занять фізичними вправами та спортом.

Після здачі спортивної споруди в експлуатацію працівник и санітарно-епідеміологічної станції і лікарсько-фізкультурного диспансеру, а також фахівці із фізичної культури і спорту повинні систематично здійснювати поточний санітарний нагляд цих приміщень. Зауваження і пропозиції представників органів санітарного нагляду записуються у санітарний журнал, який повинен матися на усіх спортивних спорудах. Окрім цього, на кожному спортивному об'єкті необхідно мати правила внутрішнього розпорядку, погоджені із санітарно-епідеміологічною станцією. Відповідальність за дотримання санітарно-гігієнічних норм і правил утримання і експлуатації спортивних споруд несе адміністрація даної спортивної споруди. При порушенні санітарно-гігієнічних норм і правил адміністрація притягується до відповідальності.

Гігієнічні вимоги до закритих спортивних споруд. Спортивні приміщення (зали, манежі, плавальні басейни) можуть розміщуватися у спеціальних або входити до складу громадських будівель (навчальні установи, клуби тощо). Службові приміщення у спортивній споруді повинні бути взаємопов'язані таким чином, щоб забезпечувався рух студентів у наступній послідовності: вестибюль з гардеробною для верхньої одежі – роздягальні чоловічі і жіночі (з душовими і туалетами) – спортивна зала. Подібне розташування виключає зустрічні потоки руху удягнених і роздягнених спортсменів.

Важливе гігієнічне значення має внутрішнє оздоблення приміщень. Радіатори центрального опалення повинні бути розміщені в нішах під вікнами і закриті захисними решітками. Пройоми дверей не повинні мати виступаючих частин.

Стіни слід фарбувати враховуючи ступінь відсвічення світла і впливу світла на психофізіологічні функції: зелений колір заспокоює і сприятливо діє на органи зору; оранжевий і жовтий підбадьорюють і викликають відчуття тепла; червоний колір збуджує; синій і фіолетовий пригнічують. При використанні масляної фарби не рекомендується покривати нею стуни і стелю повністю, тому що це перешкоджає природній вентиляції приміщення.

Підлога повинна бути рівною, без вибоїн і виступів, неслизькою, еластичною і легко прибиратися. Температура повітря повинна підтримуватися на рівні + 15° С, відносна вологість – 35-60 %, швидкість руху повітря – 0,5 м/с. В залах для боротьби і настільного тенісу швидкість руху повітря не повинна перевищувати 0,25 м/с, в душових, роздягальнях і масажних – 0,15 м/с.

Кожна закрита спортивна споруда повинна бути розрахованою щодо норм одночасної пропускної спроможності (табл. 4).

Медичний пункт повинен біти розміщений у безпосередній близькості від спортивної зали. На видних місцях повинні знаходитися вказівні стрілки, що вказують місце знаходження медичного пункту.

Гігієнічні вимоги до відкритих спортивних споруд. Ці споруди, розміщуються на відкритому повітрі і можуть бути окремими чи комплексними. Відкриті площинні спортивні споруди повинні мати спеціальне покриття з рівною і неслизькою поверхнею, не покриваються пилом у суху пору року і не містять механічних включень, які можуть призвести до травми.

Таблиця 4

Розміри, норми одночасної пропускної спроможності (ОПС) критих спортивних споруд залежно від їх призначення

(Державні будівельні норми України – спортивні та фізкультурно- оздоровчі споруди – ДЕН В.2.2- /3-2003)

Найменування спорудиРозміриОдночасна пропускна спроможність · (чол.)
довжинаширинависота
Універсальний ігровий зал4224824(12)
Зал спортивних ігор3018724(10)
Зал загальної фізичної підготовки15-124,820(10)
Зал аеробіки, жіночої оздоровчої гімнастики, хореографії3,925(15)
Зал боротьби15124,010
Приміщення тренажерної технікиЗ розрахунку 6,5 м2 на 1 людину ОПС3,9-
Критий плавальний басейн25165,464 (32)
з ванною спортивно- оздоровчого плавання глибиною 1,8-2,05 м251248 (24)
з ванною спортивно- оздоровчого плавання глибиною 1,8-2,05 м16,685,4-4,824(12)
з ванною спортивно- оздоровчого плавання глибиною 0,6-1,35 м3,020(10)
Примітка 1. Наводяться параметри залів і басейнів, що рекомендовані для закладів масового типу. · Примітка 2. ОПС – одночасна пропускна спроможність споруди. · Примітка 3. У дужках зазначена одночасна пропускна спроможність споруди (ОПС) при заняттях інвалідів, які використовують крісла-коляски. · Примітка 4. Вимоги до планувальної організації, обладнання й опорядження залів і басейнів слід приймати за вимогами ВСН 62 і цих Норм.

Медичний пункт повинен біти розміщений у безпосередній близькості від спортивної зали. На видних місцях повині знаходитися вказівні стрілки, що вказують місце знаходження медичного пункту.

Трав'яне покриття (зелений газон), крім цього, повинен бути низьким, густим, морозостійким, стійким до витопчування і частої стрижки, а також і до посушливої і дощової погоди. Покриття повинне мати нахил для відводу поверхневих вод. На території відкритих спортивних споруд необхідно спорудити фонтанчики із путьовою водою (радіус обслуговування не більше 75 м). Туалети повинні знаходитися на відстанні не більше 150 м від відкритих спортивних споруд.

При проектуванні системи штучного освітлення на майданчиках для спортивних ігор необхідно забезпечити оптимальну освітленість не тільки поверхні самого майданчика (горизонтальна освітленісмть), але й простір в межах польоту м'яча (вертикальна освітленість). Освітленість повинна бути рівномірною.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Курс лекцій з фізичного виховання» автора Присяжнюк С.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гігієнічні вимоги до житлових, службових приміщень та спортивних споруд“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Лекція 1. Фізична культура і спорт в Україні

  • Політика, ідеологія та релігія

  • Соціально-економічні чинники

  • Історичні витоки фізичного виховання в Україні

  • Організаційна структура фізкультурного руху в Україні

  • Система фізичного виховання в Україні, її мета та завданий

  • Завдання фізичного виховання

  • Програмне та нормативне забезпечення фізичного виховання

  • Лекція 2. Фізичне виховання – складова частина навчання і виховання

  • Форми фізичного виховання студентів

  • Програма побудови курсу фізичного виховання

  • Організація і зміст навчально-виховного процесу у навчальних відділеннях

  • Залікові вимоги з фізичного виховання

  • Лекція 3. Валеологія і здоров'я студентської молоді

  • Здоров'я як наукова проблема

  • Валеологія і конституція людини

  • Спосіб життя і здоров'я: педагогічна та медична валеологія

  • Проблема харчування і здоров'я

  • Сексуальне здоров'я

  • Здоров'я як мудрість і міра життя

  • Стреси, здоров'я і любов

  • Психовалеологія

  • Спокуса і валеологія покаяння

  • Спокуса: тютюнопаління та здоров'я

  • Спокуса: алкоголь

  • Лекція 4. Здоров'я студентської молоді державного університету телекомунікацій на початку XXI століття

  • Здоровий спосіб життя та чинники, що впливають на здоров'я

  • Стан здоров'я студентської молоді на початку XXI століття

  • Лекція 5. Гігієнічні основи фізичної культури і спорту

  • Особиста та суспільна гігієна

  • Гігієнічні вимоги до загартування

  • Гігієнічні вимоги до житлових, службових приміщень та спортивних споруд
  • Лекція 6. Вплив фізичної культури та спорту на вдосконалення лідерських якостей студентської молоді

  • Міжнародний студентський спортивний рух

  • Виховання лідерських якостей у студентів засобами фізичної культури та спорту

  • Інтелектуальний рівень

  • Тривожність

  • Впевненість в собі в ситуаціях міжособистісного спілкування

  • Турбота про свою зовнішність і здоров'я

  • Авторитарність

  • Прагнення щодо досягнення певної мети

  • Емоційна стійкість та самоконтроль

  • Екстраверсія та інтроверсія

  • Мотивація занять фізичного вдосконалення

  • Джерела мотивації

  • Формування поведінки студента-лідера засобами заохочення

  • Поривання до стресу і подолання його

  • Поривання до самовдосконалення

  • Намагання бути мужнім

  • Формування характеру

  • Соціальні параметри під час занять фізичного виховання та спорту

  • Характеристика лідерства

  • Ситуаційна природа лідерства

  • Сприйняття студентами студента-лідера як лідера

  • Лекція 1. Біологічні основи фізичного виховання та спорту

  • Функціональна активність та її вплив на внутрішні органи і системи людини

  • Структура та функції серцево-судинної системи

  • Дихальна система та її функції

  • Інші внутрішні органи і системи організму людини

  • Фізіологічні основи рухової активності

  • Рухові навички і координація рухів

  • Фізичні якості

  • Лекція 2. Біологічні основи фізичного розвитку організму людини

  • Рухова активність як біологічна потреба організму

  • Дія фізичних вправ на організм людини

  • Утома, як захисна реакція організму

  • Вплив рухової діяльності на організм людини

  • М'язова система

  • Серцево-судинна система

  • Дихальна система

  • Обмін речовин

  • Нервова система

  • Методи оцінки фізичного розвитку

  • Лекція 3. Фізична культура і спорт в режимі навчальної праці, побуті і відпочинку студентів

  • Основні психофізіологічні характеристики розумової праці студентів

  • Динаміка розумової працездатності студентів

  • Умови високої продуктивності навчальної праці студентів

  • Спрямованість використання засобів фізичної культури і спорту в процесі навчання у вищому навчальному закладі

  • Методичні основи використання засобів фізичної культури і спорту під час навчання

  • Лекція 4. Програмно-нормативні засади розвитку фізичної культури спорту в Україні

  • Державні програми розвитку фізичної культури і спорту в Україні

  • Лекція 5. Організаційні засади, структура і матеріальна основа розвитку фізкультурно-спортивного руху в Україні

  • Матеріально-технічна база фізичної культури і спорту

  • Науково-інформаційне забезпечення фізкультурно-спортивного руту

  • Лекція 6. Масова оздоровча фізкультурна і спортивна робота – одна із форм фізичного виховання студентів

  • Обов'язки громадського спортивного активу

  • Спрямованість використання засобів фізичної культури і спорту

  • Планування і організаційні форми

  • Лекція 7. Аспекти управління фізичної культури і спорту у ринкових відносинах

  • Види економічних і соціальних відносин

  • Оцінка організаційно-управлінських проблем у сфері фізичної культури і спорту

  • Управлінська праця

  • Класифікація управлінців