Особиста гігієна включає в себе широке коло питань, пов'язаних із раціональним розпорядком дня, доглядом за тілом, відмовою від шкідливих звичок, з гігієною одежі і взуття. Знання правил та вимог особистої гігієни обов'язкове кожній людині, їхнє виконання має не лише індивідуальне, але й соціальне значення, адже нехтування ними може призвести до розповсюдження захворювань у колективі.
Особиста гігієна передбачає ведення здорового способу життя, основами якого є:
• розпорядок дня з раціональним чергуванням праці та відпочинку з використанням фізичних вправ,
• гігієна сну,
• гігієна одягу,
• гігієна взуття,
• відмов від шкідливих звичок.
Розпорядок дня з раціональним чергуванням праці та відпочинку ґрунтується на законі про біологічні ритми. Функціональна активність організму ритмічно змінюється. Період добового або циркадіанного ритму дорівнює 24 годинам. Загальна тривалість навчальних занять інколи сягає 10-12 годин на день за рахунок скорочення, зазвичай, нічного сну і вільного часу. Разом з тим вночі знижується рівень обмінних процесів, температура тіла, функціональна діяльність серцево-судинної, дихальної і нервової систем. Розбалансованість біологічних і соціальних ритмів призводить до захворювання, безсоння, погіршення пам'яті, зниження працездатності.
Велике значення мас повноцінність нічного сну для відновлення організму. Недарма є народна приказка □ „ранок вечора мудріший”. При раціональному режимі тривалість нічного сну складає не менше 9,5 годин для 15-16-річних і 8,5-9 годин – для 17-18-річних. Для швидкого засинання при порушеннях сну пов'язаних із надмірним хвилюванням, рекомендується на ніч випити стакан гарячого молока з 2-3 чайними ложками меду, але не міцний чай чи каву. Допомагає швидкому переходу до сну також чай: на склянку кипятку додати по ½ чайної ложки чорного чаю, м'яти перечної та коріння валер'янки.
Систематичні спортивні тренування і змагання після 21-22 години порушують повноцінність сну і дисонують із зростанням в силу циркадіанної ритміки тормозних процесів в корі головного мозку, не рекомендується їх проводити і одразу ж після пробудження, особливо з вправами на координацію, швидкість і силу.
Багато функцій організму людини, зокрема і виявлення фізичних здібностей, підкоряються добовому ритму. Дослідженнями доведено, що найбільш слабко фізичні можливості людини виявляються з 2 до 5 і з 12 до 14 години, а найбільш сильно – з 8 до 12 і з 14 до 17 години. Організм людини, її внутрішні системи та окремі органи спроможні відчувати час доби, начебто у них закладений своєрідний біологічний годинник, який при біологічній ритмічній діяльності сприяє утворенню в центральній нервовій системі людини умовні рефлекси на час і динамічних стереотипів (ряду слідуючих один за одним умовних рефлексів).
Фактор часу має велике значення для ефективності протікання біохімічних процесів життєдіяльності організму. Наприклад, при щоденному вживанні їжі в одині і ті ж години виробляються міцні умовні рефлекси на години. У ці години у порожнину органів інтенсивно виділяються стравохідні соки, що забезпечують більш ефективне протікання процесів травлення. Якщо щоденно, ритмічно, в одині і ті ж години доби виконується розумова (наприклад, самостійні заняття з різних навчальних дисциплін) чи фізична (наприклад, спортивне тренування) робота, то до цього часу розумова чи фізична працездатність організму підвищується.
Режим необхідно розуміти як система умовнорефлекторних реакцій, що формують динамічний стереотип. Створення динамічного стереотипу для центральної нервової системи, за уявленнями І. П. Павлова, – велика нервова праця, а її переробка ще більш складна для організму. Отже, витікає один із принципів організації добового режиму – недопустимість безладності і частих змін режимних компонентів, поступовість переходу до нового режиму навчання, новому обсягу і характеру рухової активності.
Особливе значення має виховання потреби щодо ранкової гімнастики у поєднанні із загартовуючи ми процедурами, на відкритому повітрі чи у провітреному приміщенні.
При аналізі режиму дня оцінюють перш за все розподілення різних видів діяльності, час і тривалість сну, режим харчування, інтервали між прийомом їжі і фізичним тренуванням. Рекомендується вранці снідати за 1-1,5 год до тренування, обідати за 2-2,5 год. Кількість тренувальних занять та їх тривалість залежить від кваліфікації і віку спортсменів тощо.
Основні правила організації розпорядку дня:
• прокидання вранці у одні і ті ж години,
• виконання ранкової гімнастики і водяні процедури,
• прийом їжі в одні і ті ж години не менше 3 рази на день (краще 4 рази на день),
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Курс лекцій з фізичного виховання» автора Присяжнюк С.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особиста та суспільна гігієна“ на сторінці 1. Приємного читання.
