Особиста та суспільна гігієна

Курс лекцій з фізичного виховання

Особиста гігієна включає в себе широке коло питань, пов'язаних із раціональним розпорядком дня, доглядом за тілом, відмовою від шкідливих звичок, з гігієною одежі і взуття. Знання правил та вимог особистої гігієни обов'язкове кожній людині, їхнє виконання має не лише індивідуальне, але й соціальне значення, адже нехтування ними може призвести до розповсюдження захворювань у колективі.

Особиста гігієна передбачає ведення здорового способу життя, основами якого є:

• розпорядок дня з раціональним чергуванням праці та відпочинку з використанням фізичних вправ,

• гігієна сну,

• гігієна одягу,

• гігієна взуття,

• відмов від шкідливих звичок.

Розпорядок дня з раціональним чергуванням праці та відпочинку ґрунтується на законі про біологічні ритми. Функціональна активність організму ритмічно змінюється. Період добового або циркадіанного ритму дорівнює 24 годинам. Загальна тривалість навчальних занять інколи сягає 10-12 годин на день за рахунок скорочення, зазвичай, нічного сну і вільного часу. Разом з тим вночі знижується рівень обмінних процесів, температура тіла, функціональна діяльність серцево-судинної, дихальної і нервової систем. Розбалансованість біологічних і соціальних ритмів призводить до захворювання, безсоння, погіршення пам'яті, зниження працездатності.

Велике значення мас повноцінність нічного сну для відновлення організму. Недарма є народна приказка □ „ранок вечора мудріший”. При раціональному режимі тривалість нічного сну складає не менше 9,5 годин для 15-16-річних і 8,5-9 годин – для 17-18-річних. Для швидкого засинання при порушеннях сну пов'язаних із надмірним хвилюванням, рекомендується на ніч випити стакан гарячого молока з 2-3 чайними ложками меду, але не міцний чай чи каву. Допомагає швидкому переходу до сну також чай: на склянку кипятку додати по ½ чайної ложки чорного чаю, м'яти перечної та коріння валер'янки.

Систематичні спортивні тренування і змагання після 21-22 години порушують повноцінність сну і дисонують із зростанням в силу циркадіанної ритміки тормозних процесів в корі головного мозку, не рекомендується їх проводити і одразу ж після пробудження, особливо з вправами на координацію, швидкість і силу.

Багато функцій організму людини, зокрема і виявлення фізичних здібностей, підкоряються добовому ритму. Дослідженнями доведено, що найбільш слабко фізичні можливості людини виявляються з 2 до 5 і з 12 до 14 години, а найбільш сильно – з 8 до 12 і з 14 до 17 години. Організм людини, її внутрішні системи та окремі органи спроможні відчувати час доби, начебто у них закладений своєрідний біологічний годинник, який при біологічній ритмічній діяльності сприяє утворенню в центральній нервовій системі людини умовні рефлекси на час і динамічних стереотипів (ряду слідуючих один за одним умовних рефлексів).

Фактор часу має велике значення для ефективності протікання біохімічних процесів життєдіяльності організму. Наприклад, при щоденному вживанні їжі в одині і ті ж години виробляються міцні умовні рефлекси на години. У ці години у порожнину органів інтенсивно виділяються стравохідні соки, що забезпечують більш ефективне протікання процесів травлення. Якщо щоденно, ритмічно, в одині і ті ж години доби виконується розумова (наприклад, самостійні заняття з різних навчальних дисциплін) чи фізична (наприклад, спортивне тренування) робота, то до цього часу розумова чи фізична працездатність організму підвищується.

Режим необхідно розуміти як система умовнорефлекторних реакцій, що формують динамічний стереотип. Створення динамічного стереотипу для центральної нервової системи, за уявленнями І. П. Павлова, – велика нервова праця, а її переробка ще більш складна для організму. Отже, витікає один із принципів організації добового режиму – недопустимість безладності і частих змін режимних компонентів, поступовість переходу до нового режиму навчання, новому обсягу і характеру рухової активності.

Особливе значення має виховання потреби щодо ранкової гімнастики у поєднанні із загартовуючи ми процедурами, на відкритому повітрі чи у провітреному приміщенні.

При аналізі режиму дня оцінюють перш за все розподілення різних видів діяльності, час і тривалість сну, режим харчування, інтервали між прийомом їжі і фізичним тренуванням. Рекомендується вранці снідати за 1-1,5 год до тренування, обідати за 2-2,5 год. Кількість тренувальних занять та їх тривалість залежить від кваліфікації і віку спортсменів тощо.

Основні правила організації розпорядку дня:

• прокидання вранці у одні і ті ж години,

• виконання ранкової гімнастики і водяні процедури,

• прийом їжі в одні і ті ж години не менше 3 рази на день (краще 4 рази на день),

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Курс лекцій з фізичного виховання» автора Присяжнюк С.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особиста та суспільна гігієна“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Лекція 1. Фізична культура і спорт в Україні

  • Політика, ідеологія та релігія

  • Соціально-економічні чинники

  • Історичні витоки фізичного виховання в Україні

  • Організаційна структура фізкультурного руху в Україні

  • Система фізичного виховання в Україні, її мета та завданий

  • Завдання фізичного виховання

  • Програмне та нормативне забезпечення фізичного виховання

  • Лекція 2. Фізичне виховання – складова частина навчання і виховання

  • Форми фізичного виховання студентів

  • Програма побудови курсу фізичного виховання

  • Організація і зміст навчально-виховного процесу у навчальних відділеннях

  • Залікові вимоги з фізичного виховання

  • Лекція 3. Валеологія і здоров'я студентської молоді

  • Здоров'я як наукова проблема

  • Валеологія і конституція людини

  • Спосіб життя і здоров'я: педагогічна та медична валеологія

  • Проблема харчування і здоров'я

  • Сексуальне здоров'я

  • Здоров'я як мудрість і міра життя

  • Стреси, здоров'я і любов

  • Психовалеологія

  • Спокуса і валеологія покаяння

  • Спокуса: тютюнопаління та здоров'я

  • Спокуса: алкоголь

  • Лекція 4. Здоров'я студентської молоді державного університету телекомунікацій на початку XXI століття

  • Здоровий спосіб життя та чинники, що впливають на здоров'я

  • Стан здоров'я студентської молоді на початку XXI століття

  • Лекція 5. Гігієнічні основи фізичної культури і спорту

  • Особиста та суспільна гігієна
  • Гігієнічні вимоги до загартування

  • Гігієнічні вимоги до житлових, службових приміщень та спортивних споруд

  • Лекція 6. Вплив фізичної культури та спорту на вдосконалення лідерських якостей студентської молоді

  • Міжнародний студентський спортивний рух

  • Виховання лідерських якостей у студентів засобами фізичної культури та спорту

  • Інтелектуальний рівень

  • Тривожність

  • Впевненість в собі в ситуаціях міжособистісного спілкування

  • Турбота про свою зовнішність і здоров'я

  • Авторитарність

  • Прагнення щодо досягнення певної мети

  • Емоційна стійкість та самоконтроль

  • Екстраверсія та інтроверсія

  • Мотивація занять фізичного вдосконалення

  • Джерела мотивації

  • Формування поведінки студента-лідера засобами заохочення

  • Поривання до стресу і подолання його

  • Поривання до самовдосконалення

  • Намагання бути мужнім

  • Формування характеру

  • Соціальні параметри під час занять фізичного виховання та спорту

  • Характеристика лідерства

  • Ситуаційна природа лідерства

  • Сприйняття студентами студента-лідера як лідера

  • Лекція 1. Біологічні основи фізичного виховання та спорту

  • Функціональна активність та її вплив на внутрішні органи і системи людини

  • Структура та функції серцево-судинної системи

  • Дихальна система та її функції

  • Інші внутрішні органи і системи організму людини

  • Фізіологічні основи рухової активності

  • Рухові навички і координація рухів

  • Фізичні якості

  • Лекція 2. Біологічні основи фізичного розвитку організму людини

  • Рухова активність як біологічна потреба організму

  • Дія фізичних вправ на організм людини

  • Утома, як захисна реакція організму

  • Вплив рухової діяльності на організм людини

  • М'язова система

  • Серцево-судинна система

  • Дихальна система

  • Обмін речовин

  • Нервова система

  • Методи оцінки фізичного розвитку

  • Лекція 3. Фізична культура і спорт в режимі навчальної праці, побуті і відпочинку студентів

  • Основні психофізіологічні характеристики розумової праці студентів

  • Динаміка розумової працездатності студентів

  • Умови високої продуктивності навчальної праці студентів

  • Спрямованість використання засобів фізичної культури і спорту в процесі навчання у вищому навчальному закладі

  • Методичні основи використання засобів фізичної культури і спорту під час навчання

  • Лекція 4. Програмно-нормативні засади розвитку фізичної культури спорту в Україні

  • Державні програми розвитку фізичної культури і спорту в Україні

  • Лекція 5. Організаційні засади, структура і матеріальна основа розвитку фізкультурно-спортивного руху в Україні

  • Матеріально-технічна база фізичної культури і спорту

  • Науково-інформаційне забезпечення фізкультурно-спортивного руту

  • Лекція 6. Масова оздоровча фізкультурна і спортивна робота – одна із форм фізичного виховання студентів

  • Обов'язки громадського спортивного активу

  • Спрямованість використання засобів фізичної культури і спорту

  • Планування і організаційні форми

  • Лекція 7. Аспекти управління фізичної культури і спорту у ринкових відносинах

  • Види економічних і соціальних відносин

  • Оцінка організаційно-управлінських проблем у сфері фізичної культури і спорту

  • Управлінська праця

  • Класифікація управлінців