Доведено, що добова динаміка працездатності людини багато у чому визначається періодикою фізіологічних процесів під впливом екзогенних (пов'язаних із змінами зовнішнього середовища) і ендогенних (ритм серцебиття, дихання, кров'яного тиску, розумова і фізична активність, глибина сну тощо) чинників. Ендогенні біологічні ритми називають біологічним годинником. Коливання працездатності протягом доби відповідають біологічній ритміці.
Висока працездатність у будь-якій діяльності, зазвичай, забезпечується лише у тому випадку, якщо життєвий ритм правильно погоджується із властивими організму біологічними ритмами його психофізіологічних функцій. Зокрема, на початку дня збільшується діяльність серцево-судинної системи, дихального апарату, тонусу м'язової системи, збудливість нервової системи тощо. І чим точніше співпадає початок навчально-трудової діяльності з підйомом тонусу життєво важливих функцій організму, тим продуктивніше виконується навчальна праця, підвищується витривалість організму, знижується стомлюваність, покращується самопочуття. Те саме відноситься і до сну. Якщо до початку ночі функції організму знижують свою інтенсивність, збудливість нервової системи падає і переважають процеси гальмування, сон відзначається більшою глибиною і ефективністю.
Для розумової працездатності студентів зміни, наведені вище, спостерігаються не завжди. Це обумовлено, по-перше, тим, що навчальна діяльність студентів характеризується постійним переключенням різних видів розумової діяльності (лекції, семінари, практичні та лабораторні заняття тощо), зміною обставин; по-друге, працездатність студентів пов'язана з їхніми топологічними відмінами; по-третє, впливають чинники, що визначаються організацією навчального процесу.
Є студенти із стійкою стереотипністю і послідовністю зміни працездатності („ритміки”) і студенти з нестійкою їх послідовністю („аритміки”). Залежно від часу підйому працездатності перші (біля 90,0 % досліджуваних) поділяються на хронотипи „жайворонки” і „сови”. Студенти, віднесені до „жайворонків”, піднімаються рано, з ранку бадьорі, найбільша працездатність триває до 14 години. Вони найбільш адаптовані до діючого режиму навчання, їхній біологічний ритм практично співпадає з навчальним ритмом денної форми навчання.
Студенти „сови”, найбільш працездатні з 18-20 до 24 години. У першу половину дня їхня працездатність знижена, вони пізно лягають спати, здебільшого не висипаються. Ці студенти (денної форми навчання) знаходяться у менше сприятливих умовах навчання. Можливо умовний поділ студентів для аналізу зміни працездатності і за іншими ознаками, що характеризують типологію якостей нервової системи. Усе це необхідно для обліку особливостей організації самостійної роботи, побуту і відпочинку студентів.
Робочий день студенти, зазвичай, не розпочинають одразу ж з високою продуктивністю. На початку навчального дня вони не можуть відразу зосередитися і повністю включитися у навчальний процес. На період впрацювання йде від 10-20 до 40 хвилин, після чого настає стан „робочого установлення” і працездатність досягає оптимальних величин. У подальшому внаслідок настання стомлення працездатність поступово знижується. В період відпочинку після занять спостерігається певне відновлення працездатності, рівень якої залежить від організації відпочинку. Інколи, за умови відповідного настрою на виконання навчальної діяльності за відповідального і напруженого її характеру, помітного періоду вправцювання не спостерігається і зниження кривої працездатності можна помітити із самого початку. Подібний характер кривої може бути і у тому випадку, коли студенти приступають до навчання без сніданку, за систематичного недосипання.
Працездатність на початку навчального тижня зазвичай дещо знижена (період впрацювання), що пов'язано із входженням у звичайний режим навчальної праці після відпочинку і вихідного дня. У подальшому рівень працездатності зростає, досягаючи свого максимуму у четвер, і у п'ятницю та суботу вона знижується. У деяких випадках в суботу відзначається її підйом, що пов'язано з явищем „кінцевого пориву”. Він розглядається як результат підсилення діяльності при очікувані закінчення роботи і очікуваного відпочинку.
Однак подібна класична працездатність може змінитися, якщо вступає в силу чинник нервово-емоційного напруження, що супроводжує навчальну роботу протягом кількох днів. Так, наприклад, студентам на початку тижня протягом трьох днів потрібно було приймати участь у колоквіумі, писати контрольну роботу і здавати залік із спец дисципліни, підготовка до яких велася з великою відповідальністю і напруженням. Великі навчальні навантаження, що супроводжуються емоційними переживаннями у перші три дні, викликали значне зниження працездатності. Подальше за цим звичайне навантаження, контрастні і легкі по відношенню до перших, ефективно стимулювали відновлення працездатності із появою наприкінці тижня фази суперкомпенсації.
За характеристики змін працездатності студентів на початку навчального року процес повноцінної реалізації їхніх навчально- трудових можливостей затягується до 3-3,5 тижнів (період вправцювання). Потім настає період стабілиації працездатності протягом 2-2,5 місяців. З початком залікової сесії, коли на фоні триваючих навчальних занять студенти проводять підготовку до заліків і щоденне навантаження збільшується в середньому до 11-13 годин у поєднанні з емоційними переживаннями, працездатність починає знижуватися. В період екзаменів ця тенденція підсилюється. В період зимових канікул працездатність відновлюється до вихідного, чи наближено до вихідного, рівня, а якщо відпочинок супроводжується активним використанням засобів фізичної культури і спорту, спостерігається явище над відновлення працездатності („фаза суперкомпенсації”). Початок другого семестру також супроводжується періодом впрацювання, однак тривалість його не перевищує 1,5 тижнів. Подальші зміни працездатності подібні з даними відзначеними у першому семестрі, але в цілому її рівень дещо нижчий, зниження наступає раніше, ніж до початку залікової сесії; в період екзаменів градієнт працездатності виявляється різкіше, ніж у першому семестрі.
Висновок: наведені дані свідчать про те, що для навчальної праці студентів, незалежно від його часових параметрів (навчальний день, тиждень, семестри навчального року), зміни розумової працездатності характеризуються послідовною зміною періодів опрацювання, стійкої і високої працездатності і періоду її зниження. Ця обставина має важливе значення для розроблення засобів з оптимізації умов навчально-трудової діяльності та відпочинку студентів, зокрема засобами фізичної культури і спорту.
Умови високої продуктивності навчальної праці студентів
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Курс лекцій з фізичного виховання» автора Присяжнюк С.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Динаміка розумової працездатності студентів“ на сторінці 1. Приємного читання.
