Динаміка розумової працездатності студентів

Курс лекцій з фізичного виховання

Доведено, що добова динаміка працездатності людини багато у чому визначається періодикою фізіологічних процесів під впливом екзогенних (пов'язаних із змінами зовнішнього середовища) і ендогенних (ритм серцебиття, дихання, кров'яного тиску, розумова і фізична активність, глибина сну тощо) чинників. Ендогенні біологічні ритми називають біологічним годинником. Коливання працездатності протягом доби відповідають біологічній ритміці.

Висока працездатність у будь-якій діяльності, зазвичай, забезпечується лише у тому випадку, якщо життєвий ритм правильно погоджується із властивими організму біологічними ритмами його психофізіологічних функцій. Зокрема, на початку дня збільшується діяльність серцево-судинної системи, дихального апарату, тонусу м'язової системи, збудливість нервової системи тощо. І чим точніше співпадає початок навчально-трудової діяльності з підйомом тонусу життєво важливих функцій організму, тим продуктивніше виконується навчальна праця, підвищується витривалість організму, знижується стомлюваність, покращується самопочуття. Те саме відноситься і до сну. Якщо до початку ночі функції організму знижують свою інтенсивність, збудливість нервової системи падає і переважають процеси гальмування, сон відзначається більшою глибиною і ефективністю.

Для розумової працездатності студентів зміни, наведені вище, спостерігаються не завжди. Це обумовлено, по-перше, тим, що навчальна діяльність студентів характеризується постійним переключенням різних видів розумової діяльності (лекції, семінари, практичні та лабораторні заняття тощо), зміною обставин; по-друге, працездатність студентів пов'язана з їхніми топологічними відмінами; по-третє, впливають чинники, що визначаються організацією навчального процесу.

Є студенти із стійкою стереотипністю і послідовністю зміни працездатності („ритміки”) і студенти з нестійкою їх послідовністю („аритміки”). Залежно від часу підйому працездатності перші (біля 90,0 % досліджуваних) поділяються на хронотипи „жайворонки” і „сови”. Студенти, віднесені до „жайворонків”, піднімаються рано, з ранку бадьорі, найбільша працездатність триває до 14 години. Вони найбільш адаптовані до діючого режиму навчання, їхній біологічний ритм практично співпадає з навчальним ритмом денної форми навчання.

Студенти „сови”, найбільш працездатні з 18-20 до 24 години. У першу половину дня їхня працездатність знижена, вони пізно лягають спати, здебільшого не висипаються. Ці студенти (денної форми навчання) знаходяться у менше сприятливих умовах навчання. Можливо умовний поділ студентів для аналізу зміни працездатності і за іншими ознаками, що характеризують типологію якостей нервової системи. Усе це необхідно для обліку особливостей організації самостійної роботи, побуту і відпочинку студентів.

Робочий день студенти, зазвичай, не розпочинають одразу ж з високою продуктивністю. На початку навчального дня вони не можуть відразу зосередитися і повністю включитися у навчальний процес. На період впрацювання йде від 10-20 до 40 хвилин, після чого настає стан „робочого установлення” і працездатність досягає оптимальних величин. У подальшому внаслідок настання стомлення працездатність поступово знижується. В період відпочинку після занять спостерігається певне відновлення працездатності, рівень якої залежить від організації відпочинку. Інколи, за умови відповідного настрою на виконання навчальної діяльності за відповідального і напруженого її характеру, помітного періоду вправцювання не спостерігається і зниження кривої працездатності можна помітити із самого початку. Подібний характер кривої може бути і у тому випадку, коли студенти приступають до навчання без сніданку, за систематичного недосипання.

Працездатність на початку навчального тижня зазвичай дещо знижена (період впрацювання), що пов'язано із входженням у звичайний режим навчальної праці після відпочинку і вихідного дня. У подальшому рівень працездатності зростає, досягаючи свого максимуму у четвер, і у п'ятницю та суботу вона знижується. У деяких випадках в суботу відзначається її підйом, що пов'язано з явищем „кінцевого пориву”. Він розглядається як результат підсилення діяльності при очікувані закінчення роботи і очікуваного відпочинку.

Однак подібна класична працездатність може змінитися, якщо вступає в силу чинник нервово-емоційного напруження, що супроводжує навчальну роботу протягом кількох днів. Так, наприклад, студентам на початку тижня протягом трьох днів потрібно було приймати участь у колоквіумі, писати контрольну роботу і здавати залік із спец дисципліни, підготовка до яких велася з великою відповідальністю і напруженням. Великі навчальні навантаження, що супроводжуються емоційними переживаннями у перші три дні, викликали значне зниження працездатності. Подальше за цим звичайне навантаження, контрастні і легкі по відношенню до перших, ефективно стимулювали відновлення працездатності із появою наприкінці тижня фази суперкомпенсації.

За характеристики змін працездатності студентів на початку навчального року процес повноцінної реалізації їхніх навчально- трудових можливостей затягується до 3-3,5 тижнів (період вправцювання). Потім настає період стабілиації працездатності протягом 2-2,5 місяців. З початком залікової сесії, коли на фоні триваючих навчальних занять студенти проводять підготовку до заліків і щоденне навантаження збільшується в середньому до 11-13 годин у поєднанні з емоційними переживаннями, працездатність починає знижуватися. В період екзаменів ця тенденція підсилюється. В період зимових канікул працездатність відновлюється до вихідного, чи наближено до вихідного, рівня, а якщо відпочинок супроводжується активним використанням засобів фізичної культури і спорту, спостерігається явище над відновлення працездатності („фаза суперкомпенсації”). Початок другого семестру також супроводжується періодом впрацювання, однак тривалість його не перевищує 1,5 тижнів. Подальші зміни працездатності подібні з даними відзначеними у першому семестрі, але в цілому її рівень дещо нижчий, зниження наступає раніше, ніж до початку залікової сесії; в період екзаменів градієнт працездатності виявляється різкіше, ніж у першому семестрі.

Висновок: наведені дані свідчать про те, що для навчальної праці студентів, незалежно від його часових параметрів (навчальний день, тиждень, семестри навчального року), зміни розумової працездатності характеризуються послідовною зміною періодів опрацювання, стійкої і високої працездатності і періоду її зниження. Ця обставина має важливе значення для розроблення засобів з оптимізації умов навчально-трудової діяльності та відпочинку студентів, зокрема засобами фізичної культури і спорту.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Курс лекцій з фізичного виховання» автора Присяжнюк С.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Динаміка розумової працездатності студентів“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Лекція 1. Фізична культура і спорт в Україні

  • Політика, ідеологія та релігія

  • Соціально-економічні чинники

  • Історичні витоки фізичного виховання в Україні

  • Організаційна структура фізкультурного руху в Україні

  • Система фізичного виховання в Україні, її мета та завданий

  • Завдання фізичного виховання

  • Програмне та нормативне забезпечення фізичного виховання

  • Лекція 2. Фізичне виховання – складова частина навчання і виховання

  • Форми фізичного виховання студентів

  • Програма побудови курсу фізичного виховання

  • Організація і зміст навчально-виховного процесу у навчальних відділеннях

  • Залікові вимоги з фізичного виховання

  • Лекція 3. Валеологія і здоров'я студентської молоді

  • Здоров'я як наукова проблема

  • Валеологія і конституція людини

  • Спосіб життя і здоров'я: педагогічна та медична валеологія

  • Проблема харчування і здоров'я

  • Сексуальне здоров'я

  • Здоров'я як мудрість і міра життя

  • Стреси, здоров'я і любов

  • Психовалеологія

  • Спокуса і валеологія покаяння

  • Спокуса: тютюнопаління та здоров'я

  • Спокуса: алкоголь

  • Лекція 4. Здоров'я студентської молоді державного університету телекомунікацій на початку XXI століття

  • Здоровий спосіб життя та чинники, що впливають на здоров'я

  • Стан здоров'я студентської молоді на початку XXI століття

  • Лекція 5. Гігієнічні основи фізичної культури і спорту

  • Особиста та суспільна гігієна

  • Гігієнічні вимоги до загартування

  • Гігієнічні вимоги до житлових, службових приміщень та спортивних споруд

  • Лекція 6. Вплив фізичної культури та спорту на вдосконалення лідерських якостей студентської молоді

  • Міжнародний студентський спортивний рух

  • Виховання лідерських якостей у студентів засобами фізичної культури та спорту

  • Інтелектуальний рівень

  • Тривожність

  • Впевненість в собі в ситуаціях міжособистісного спілкування

  • Турбота про свою зовнішність і здоров'я

  • Авторитарність

  • Прагнення щодо досягнення певної мети

  • Емоційна стійкість та самоконтроль

  • Екстраверсія та інтроверсія

  • Мотивація занять фізичного вдосконалення

  • Джерела мотивації

  • Формування поведінки студента-лідера засобами заохочення

  • Поривання до стресу і подолання його

  • Поривання до самовдосконалення

  • Намагання бути мужнім

  • Формування характеру

  • Соціальні параметри під час занять фізичного виховання та спорту

  • Характеристика лідерства

  • Ситуаційна природа лідерства

  • Сприйняття студентами студента-лідера як лідера

  • Лекція 1. Біологічні основи фізичного виховання та спорту

  • Функціональна активність та її вплив на внутрішні органи і системи людини

  • Структура та функції серцево-судинної системи

  • Дихальна система та її функції

  • Інші внутрішні органи і системи організму людини

  • Фізіологічні основи рухової активності

  • Рухові навички і координація рухів

  • Фізичні якості

  • Лекція 2. Біологічні основи фізичного розвитку організму людини

  • Рухова активність як біологічна потреба організму

  • Дія фізичних вправ на організм людини

  • Утома, як захисна реакція організму

  • Вплив рухової діяльності на організм людини

  • М'язова система

  • Серцево-судинна система

  • Дихальна система

  • Обмін речовин

  • Нервова система

  • Методи оцінки фізичного розвитку

  • Лекція 3. Фізична культура і спорт в режимі навчальної праці, побуті і відпочинку студентів

  • Основні психофізіологічні характеристики розумової праці студентів

  • Динаміка розумової працездатності студентів
  • Умови високої продуктивності навчальної праці студентів

  • Спрямованість використання засобів фізичної культури і спорту в процесі навчання у вищому навчальному закладі

  • Методичні основи використання засобів фізичної культури і спорту під час навчання

  • Лекція 4. Програмно-нормативні засади розвитку фізичної культури спорту в Україні

  • Державні програми розвитку фізичної культури і спорту в Україні

  • Лекція 5. Організаційні засади, структура і матеріальна основа розвитку фізкультурно-спортивного руху в Україні

  • Матеріально-технічна база фізичної культури і спорту

  • Науково-інформаційне забезпечення фізкультурно-спортивного руту

  • Лекція 6. Масова оздоровча фізкультурна і спортивна робота – одна із форм фізичного виховання студентів

  • Обов'язки громадського спортивного активу

  • Спрямованість використання засобів фізичної культури і спорту

  • Планування і організаційні форми

  • Лекція 7. Аспекти управління фізичної культури і спорту у ринкових відносинах

  • Види економічних і соціальних відносин

  • Оцінка організаційно-управлінських проблем у сфері фізичної культури і спорту

  • Управлінська праця

  • Класифікація управлінців