З метою створення умов для реалізації державної політики у сфері фізичної культури і спорту вищих досягнень, підготовки та участі спортсменів України у XXVI літніх (1996 р.) та XVIII зимових (1998 р.) Олімпійських іграх була розроблена та затверджена Указом Президента України (Л. Кравчук) від 22 червня 1994 р. № 334/94Державна програма розвитку фізичної культури і спорту в Україні.
Державна програма розвитку фізичної культури і спорту була розроблена відповідно до Закону України „Про фізичну культуру і спорт” і спрямована на його практичну реалізацію.
У першому розділі Програми відзначалося, що фізична культура і спорт відіграють важливу роль у формуванні, зміцненні, збереження здоров'я громадян, підвищенні працездатності та збільшенні тривалості активного життя, утвердженні міжнародного спортивного авторитету України.
Разом з тим в країні, відмічалося у Програмі, має місце недооцінка соціально-економічної, оздоровчої і виховної ролі фізичної культури і спорту, відсутня чітко скоординована програма взаємодій різних державних структур і громадських організацій, які беруть участь у фізкультурно-спортивному русі, що негативно позначається на здоров'ї населення і соціально-економічному розвитку держави.
Значне зниження рівня життя, порушення екологічної рівноваги та гіподинамія, що спостерігаються за останні роки, призвели до значного погіршення фізичного розвитку людей і рівня їх здоров'я. В останні три роки спостерігається тенденція до зниження середньої тривалості життя у чоловіків з 66 до 63 років, у жінок з 75 до 73 років, а середня тривалість життя в Україні значно нижча світових показників. За цей час збільшилась захворюваність населення на гіпертонію в 3 рази, стенокардію – у 2,4 рази, а інфаркт міокарду – на 30,0 %.
Дуже мало уваги приділяється фізичному вихованню в сім'ях, середніх загальноосвітніх, професійних навчально-виховних і вищих навчальних закладах. Це питання не займає належного місця і в роботі місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Не задовольняється природна біологічна потреба дітей, учнівської і студентської молоді в руховій активності. Як наслідок – 80,0 % дітей і підлітків мають різні відхилення у фізичному розвитку, а кожен третій юнак у 1993 році за станом здоров'я не був призваний на військову службу.
Аналіз становища, що склалося, свідчить про наявність і розвиток таких негативних тенденцій у фізкультурно-спортивному русі:
• 1. Недооцінка ролі масової фізичної культури і спорту в соціальному розвитку суспільства, гармонійному удосконаленні особи, утвердженні здорового способу життя.
• 2. Зменшення питомої ваги позаурочних занять фізичного виховання в середніх загальноосвітніх і професійних навчально- виховних закладах та обов'язкових занять у вищих навчальних закладах.
• 3. Руйнування ефективних форм організації фізкультурно- оздоровчої роботи в трудових колективах, за місцем проживання, в місті та на селі. Значне скорочення штатних фізкультурно-спортивних працівників.
• 4. Недостатня державна підтримка провідних спортсменів, здатних демонструвати високі міжнародні досягнення, незадовільне забезпечення сучасними засобами підготовки національних збірних команд і резерву, невідповідність матеріально-технічної бази та інвентаря міжнародним стандартам, що може призвести найближчим часом до значного відставання спорту вищих досягнень від світового рівня.
• 5. Комерціалізація фізкультурно-спортивної галузі та виділення професійного спорту в окрему сферу.
• 6. Значне відставання фізичного виховання, фізкультурно- оздоровчої і спортивної роботи особливо в сільській місцевості.
• 7. Зменшення державних інвестицій на утримання, реконструкцію і будівництво фізкультурно-спортивних об'єктів, виробництво спортивного одягу і взуття, інвентарю і обладнання, руйнування матеріально-технічної бази, її використання не за призначенням, підвищення цін на фізкультурно-оздоровчі та спортивні послуги.
• 8. Неналежне фінансування наукових досліджень у сфері фізичної культури і спорту та підготовки науково-педагогічних кадрів.
• 9. Зниження інтересу профспілкових та інших громадських організацій до проблем розвитку фізичної культури і спорту.
Враховуючи стан та основі напрями розвитку фізичної культури і спорту в Україні, головною метою цієї Програми є створення необхідних соціально-економічних, нормативно-правових, організаційно-технічних умов та забезпечення антикризових заходів щодо підвищення життєздатності сфери фізичної культури і спорту, її реформування в ході адаптації до ринкових відносин.
Програма складалася із 5 розділів:
I розділ – Передумови розроблення державної програми розвитку фізичної культури і спорту в Україні.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Курс лекцій з фізичного виховання» автора Присяжнюк С.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Державні програми розвитку фізичної культури і спорту в Україні“ на сторінці 1. Приємного читання.
