Фізіологічні основи рухової активності

Курс лекцій з фізичного виховання


Регуляція діяльності організму


Доведено, що активна м'язова діяльність викликає підсилення діяльності серцево-судинної, дихальної та інших систем організму. За будь-якої діяльності людини усі її органи і системи діють погоджено, у тісному єднанні. Цей взаємозв'язок здійснюється гуморальною (рідинною) регуляцією і нервовою системою. Гуморальна регуляція здійснюється через кров завдяки особливих хімічних речовин – гормонів, що виділяються залозами внутрішньої секреції, співвідношенням концентрації кисню і діоксиду вуглецю та за допомогою інших механізмів. Наприклад, у передстартовому стані, коли очікується інтнсивне фізичне навантаження, залози внутрішньої секреції – наднирникн – виділяють у кров спеціальний гормон адреналін, який сприяє підсиленню діяльності серцево-судинної системи. При надходженні у кров вуглеводів із травних органів, куди вони надходять з їжею, надлишки їх під впливом дії гормону інсуліна, що виробляється підшлунковою залозою, перетворюються у глікоген і відкладаються в організмі про запас. Під впливом адреналіна (а він виділяється у кров перед чи під час інтенсивної м'язової роботи) глікоген перетворюється у глюкозу і надходить у кров для здійснення харчування активно працюючих м'язів. Збільшення концентрації діоксиду вуглецю у крові, яке відбувається під час м'язової роботи, впливає на дихальний центр і призводить до збільшення глибини і частоти дихання. Підсилення діяльності серця і підвищення у зв'язку з цим кров'яного тиску впливає на спеціальні нервові утворення у судинах (барорецептори) і сприяє розширенню кровоносних судин.

Гуморальна і нервова регуляція здійснюється у тісному поєднанні. Головна роль відводиться центральній нервовій системі, головному мозку. Нервова система здійснює регуляцію діяльності організму через біоелектричні імпульси. Основними нервовими процесами являються збудження і гальмування, що виникають у нервових клітинах.

Збудження – дієвий стан нервових клітин, коли вони передають чи самі спрямовують нервові імпульси іншим клітинам: нервовим, м'язовим, залозним тощо.

Гальмування – стан нервових клітин, коли їх активність спрямована на відновлення. Сон, наприклад, є станом нервової системи, коли переважна кількість нервових клітин центральної нервової системи загальмовано.

Нервова система поділяється на центральну і периферичну. До ЦНС відноситься спинний і головний мозок; до периферичної – нервові волокна, нерви, що з'єднують нервові клітини між собою, а також нервові клітини в усіх органах людини. Нервова система умовно поділяється на соматичну і вегетативну. Соматична забезпечує регуляцію рухового апарату; вегетативна забезпечує і регулює протікання процесів обміну речовин і роботу внутрішніх органів і систем.

Розрізняють аферентні (центробіжні, чутливі) нерви, збудження по яким від різних ділянок нашого тіла спрямовується до ЦНС. Друга група нервів – еферентні (центробіжні, рухові). По ним збудження йде від ЦНС до робочих органів.

Нервова система діє за принципом рефлекса. Рефлекс – це реакція організму на подразнення, що надходять із внутрішнього чи зовнішнього середовища, здійснюється через центральну нервову систему. Біологічна сутність рефлекса полягає у пристосуванні організму до змін зовнішнього і внутрішнього середовища. Будь-який м'язовий рух має рефлекторну сутність, рефлекторним же шляхом регулюється діяльність усіх внутрішніх органів і систем.

Рефлекторна дуга – шлях, по якому розповсюджується збудження, – складається із 3 частин: аферентної (сприймаючий прилад і центробіжний нерв), центральної (ділянка центральної нервової системи) і еферентної (провідний нервовий шлях до діючого органу). Ці частини дуги можуть бути простими, включаючи в себе лише одну нервову клітину, але можуть бути і дуже складними, особливо центральна частина: вона може включати в себе багато мільйонів і навіть сотень мільйонів клітин (нейронів).

Із внутрішнього середовища організму та із зовнішнього середовища сигнали до ЦНС надходять за допомогою аналізаторів – нервових структур, що забезпечують різну чутливість організму до впливу зовнішнього і внутрішнього середовища. Розрізняють аналізатори: зоровий, слуховий, нюховий, смаковий, тактильний (дотиковий), вестибулярний, пропріоцептивний. Завдяки аналізаторам організм отримує необхідну інформацію із зовнішнього і внутрішнього середовища.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Курс лекцій з фізичного виховання» автора Присяжнюк С.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Фізіологічні основи рухової активності“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Лекція 1. Фізична культура і спорт в Україні

  • Політика, ідеологія та релігія

  • Соціально-економічні чинники

  • Історичні витоки фізичного виховання в Україні

  • Організаційна структура фізкультурного руху в Україні

  • Система фізичного виховання в Україні, її мета та завданий

  • Завдання фізичного виховання

  • Програмне та нормативне забезпечення фізичного виховання

  • Лекція 2. Фізичне виховання – складова частина навчання і виховання

  • Форми фізичного виховання студентів

  • Програма побудови курсу фізичного виховання

  • Організація і зміст навчально-виховного процесу у навчальних відділеннях

  • Залікові вимоги з фізичного виховання

  • Лекція 3. Валеологія і здоров'я студентської молоді

  • Здоров'я як наукова проблема

  • Валеологія і конституція людини

  • Спосіб життя і здоров'я: педагогічна та медична валеологія

  • Проблема харчування і здоров'я

  • Сексуальне здоров'я

  • Здоров'я як мудрість і міра життя

  • Стреси, здоров'я і любов

  • Психовалеологія

  • Спокуса і валеологія покаяння

  • Спокуса: тютюнопаління та здоров'я

  • Спокуса: алкоголь

  • Лекція 4. Здоров'я студентської молоді державного університету телекомунікацій на початку XXI століття

  • Здоровий спосіб життя та чинники, що впливають на здоров'я

  • Стан здоров'я студентської молоді на початку XXI століття

  • Лекція 5. Гігієнічні основи фізичної культури і спорту

  • Особиста та суспільна гігієна

  • Гігієнічні вимоги до загартування

  • Гігієнічні вимоги до житлових, службових приміщень та спортивних споруд

  • Лекція 6. Вплив фізичної культури та спорту на вдосконалення лідерських якостей студентської молоді

  • Міжнародний студентський спортивний рух

  • Виховання лідерських якостей у студентів засобами фізичної культури та спорту

  • Інтелектуальний рівень

  • Тривожність

  • Впевненість в собі в ситуаціях міжособистісного спілкування

  • Турбота про свою зовнішність і здоров'я

  • Авторитарність

  • Прагнення щодо досягнення певної мети

  • Емоційна стійкість та самоконтроль

  • Екстраверсія та інтроверсія

  • Мотивація занять фізичного вдосконалення

  • Джерела мотивації

  • Формування поведінки студента-лідера засобами заохочення

  • Поривання до стресу і подолання його

  • Поривання до самовдосконалення

  • Намагання бути мужнім

  • Формування характеру

  • Соціальні параметри під час занять фізичного виховання та спорту

  • Характеристика лідерства

  • Ситуаційна природа лідерства

  • Сприйняття студентами студента-лідера як лідера

  • Лекція 1. Біологічні основи фізичного виховання та спорту

  • Функціональна активність та її вплив на внутрішні органи і системи людини

  • Структура та функції серцево-судинної системи

  • Дихальна система та її функції

  • Інші внутрішні органи і системи організму людини

  • Фізіологічні основи рухової активності
  • Рухові навички і координація рухів

  • Фізичні якості

  • Лекція 2. Біологічні основи фізичного розвитку організму людини

  • Рухова активність як біологічна потреба організму

  • Дія фізичних вправ на організм людини

  • Утома, як захисна реакція організму

  • Вплив рухової діяльності на організм людини

  • М'язова система

  • Серцево-судинна система

  • Дихальна система

  • Обмін речовин

  • Нервова система

  • Методи оцінки фізичного розвитку

  • Лекція 3. Фізична культура і спорт в режимі навчальної праці, побуті і відпочинку студентів

  • Основні психофізіологічні характеристики розумової праці студентів

  • Динаміка розумової працездатності студентів

  • Умови високої продуктивності навчальної праці студентів

  • Спрямованість використання засобів фізичної культури і спорту в процесі навчання у вищому навчальному закладі

  • Методичні основи використання засобів фізичної культури і спорту під час навчання

  • Лекція 4. Програмно-нормативні засади розвитку фізичної культури спорту в Україні

  • Державні програми розвитку фізичної культури і спорту в Україні

  • Лекція 5. Організаційні засади, структура і матеріальна основа розвитку фізкультурно-спортивного руху в Україні

  • Матеріально-технічна база фізичної культури і спорту

  • Науково-інформаційне забезпечення фізкультурно-спортивного руту

  • Лекція 6. Масова оздоровча фізкультурна і спортивна робота – одна із форм фізичного виховання студентів

  • Обов'язки громадського спортивного активу

  • Спрямованість використання засобів фізичної культури і спорту

  • Планування і організаційні форми

  • Лекція 7. Аспекти управління фізичної культури і спорту у ринкових відносинах

  • Види економічних і соціальних відносин

  • Оцінка організаційно-управлінських проблем у сфері фізичної культури і спорту

  • Управлінська праця

  • Класифікація управлінців