Програмне забезпечення фізичного виховання включає державну програму розвитку галузі у системі взаємовідносин з іншими соціальними явищами: освітою, професійною і військовою діяльністю, дозвіллям різних вікових і соціальних груп населення. Прикладом сучасної державної програми є Цільова комплексна програма „Фізичне виховання – здоров'я нації” (1998 р.) і Національна доктрина розвитку фізичної культури і спорту (2004р.).
Нормативною базою з фізичного виховання до 2009 року були Державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовленості населення України (1996 р.). Державна система тестів і нормативів значною мірою регламентувала фізичне виховання, визначала його мету й спрямованість на різних етапах становлення і розвитку особистості. Разом з Єдиною спортивною класифікацією ця система являлась програмно-нормативною основою фізичного виховання населення України і рішуче впливала на його фізичну підготовленість і здоров'я.
Запропонована система тестування науковцями України на той час (1996 р.) не мала аналогів у державах близького і далекого зарубіжжя. Якісно новим підходом до методики визначення нормативних вимог, що грунтувався на використанні ідеальних і належних нормативів фізичної підготовленості, які віддзеркалювали вимоги до фізичної підготовленості з боку суспільства і умов життя.
Перевага системи була: наукова обгрунтованість тестування; надійність та інформативність тестів; досить повна характеристика фізичної підготовленості усіх вікових груп населення; доступність тестів (крім плавання) для масового використання у звичайних умовах; наявність альтернативних тестів, що підвищувало їх доступність для широких верств населення; наступність нормативів на всіх етапах фізичного вдосконалення особистості; чітка стандартизація процедур тестування; наявність уніфікованої, надійної і водночас простої системи оцінювання результатів випробувань; можливість обмежувати інтегральну кількість і якісну оцінку фізичної підготовленості осіб, що підлягають тестуванню; узгодження з відповідними процедурами і нормативами оцінки міжнародних організацій; можливість порівнювати отримані результати тестування з показниками фізичної підготовленості населення інших держав, світовими стандартами. На превеликий жаль у 2009 р. рішенням Кабінету Міністрів України їх відмінили. Нині програмно- нормативна основа фізичного виховання в Україні відсутня. Стару відмінили, а нової не розробили!
Загальний освітній рівень фізичного виховання у дошкільних, шкільних та вищих навчальних закладах забезпечується відповідними програмами, які мають регламентуючі стандарти щодо змісту занять, їхньої кількості та нормативних вимог до підготовки тих, хто займається. Зміст програмного забезпечення повинен враховувати біологічні, педагогічні і психологічні закономірності управління фізичним станом організму людини в процесі фізичного виховання. Ігнорування цих закономірностей у програмах перешкоджає реалізації педагогічного процесу, що не веде до досягнення мети фізичного виховання: підвищення рівня фізичного стану, зміцнення здоров'я, зниження захворюваності, про що свідчить епідемія хронічних неінфекційних захворювань в Україні, збільшення кількості школярів
та учнівської молоді, котрі мають різного роду відхилення у стані здоров'я до 90,0 %.
Отже недосконала соціальна підсистема є гальмом у розвитку педагогічної підсистеми, знижує її ефективність та не виправдовує матеріальних затрат, укладених в її економічне забезпечення.
Лекція 2. Фізичне виховання – складова частина навчання і виховання
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Курс лекцій з фізичного виховання» автора Присяжнюк С.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Програмне та нормативне забезпечення фізичного виховання“ на сторінці 1. Приємного читання.
