Розділ «7. Статистика енергетичного та виробничого устаткування підприємств»

7.1. Склад і класифікація енергетичного устаткування

У складі основних засобів підприємства активну роль відіграють різні види енергетичного (силового) устаткування. Сучасне підприємство немислиме без широкого застосування електричної енергії у виробництві - як рушійної сили в електротехнічних процесах тощо. Тому від кількості, складу і стану силового устаткування значною мірою залежать можливості підприємств здійснювати механізацію та автоматизацію виробництва, впроваджувати прогресивні технологічні процеси.

Завдання статистики енергетичного господарства полягають у вивченні складу і потужності енергетичних двигунів, обліку виробництва і споживання енергії і палива, а також у побудові системи показників, що характеризують стан і рівень використання двигунів.

Виробництво, передавання на відстань і споживання енергії здійснюються за допомогою різноманітних енергетичних пристроїв. Різне призначення енергопристроїв викликає необхідність їх класифікації. Основною частиною енергетичного устаткування є двигуни, які поділяються на первинні та вторинні.

До первинних належать пристрої, які перетворюють потенційну енергію природи у механічну.

За ознакою джерела енергії первинні двигуни поділяють на теплові, водяні, вітряні та інші, що трапляються рідко. У межах цих груп первинні двигуни поділяють за принципом дії на двигуни з прямолінійно-поворотним рухом (парова машина, дизель) і ротаційні, робочі елементи яких мають обертальний рух (парова і водяна турбіни).

Теплові первинні двигуни, своєю чергою, діляться на класи за ознакою способу отримання енергії. Так, у парових двигунах джерелом енергії є сила тиску пари, а в двигунах внутрішнього згорання - розширення газу, що є продуктом згорання палива.

До інших двигунів належать атомні двигуни, а також двигуни, що використовують сонячну енергію, енергію припливів і відпливів, різницю в температурі води на поверхні і в глибині океану та ін.

Успіхи та проблеми України в освоєнні та безпечному використанні атомної енергії, будівництві атомних електростанцій дають підставу для виділення атомних двигунів у самостійний клас первинних двигунів.

До первинних належать також двигуни прямої дії і транспортні двигуни. Двигунами прямої дії є пристрої, що суміщають функції робочої машини і власне двигуна, наприклад парові молоти і преси, парові насоси, турбокомпресори тощо. До транспортних двигунів належать тепловози, автокари, трактори, автомобілі, а також тягачі.

Вторинними двигунами вважають пристрої, які перетворюють (трансформують) один вид енергії в інший. Вторинні двигуни, які одержують від первинних двигунів механічну енергію і перетворюють її в електричну, називаються електрогенераторами. Інша частина вторинних двигунів, так званих приймачів струму, на відміну від електрогенераторів одержує електричну енергію і перетворює її в інші види енергії - механічну, теплову, хімічну або в променеву (освітлювальні прилади).

Провідну роль серед приймачів струму виконують електромотори, тобто вторинні двигуни, безпосередньо пов'язані з робочими верстатами. Трансформуючи електричну енергію в механічну, електромотори забезпечують функціонування робочих машин.

Вторинні двигуни, що перетворюють електричну енергію в теплову і хімічну, називаються електроапаратами. Всі приймачі струму залежно від джерела одержуваної ними електроенергії поділяються на вторинні двигуни свого струму і чужого струму.

До складу енергетичного устаткування входять також трансформатори, що підвищують і понижують напругу струму, і перетворювачі (умформери) струму постійного в змінний, і навпаки. Трансформатори і перетворювачі не є двигунами, оскільки їх робота не пов'язана з перетворенням одного виду енергії в інший.

7.2. Одиниці вимірювання потужності і види потужностей двигунів. Обчислення енергетичної потужності підприємства

Найважливішим завданням статистики устаткування є вимірювання потужності двигунів підприємства. Потужністю двигуна називається його здатність виконувати певну роботу за одиницю часу (секунду). Основною одиницею вимірювання потужності є кіловат (кВт). Оскільки енергетичне устаткування підприємства може включати двигуни, потужність яких виражається в різних одиницях, сумарна потужність усіх двигунів виражається в кіловатах. Для цього користуються такими постійними співвідношеннями:

Потужність двигунів можна охарактеризувати з різних точок зору.

Залежно від конструкції двигуна розрізняють потужності теоретичну, індикаторну та ефективну (дійсну).

Потужність теоретична (# ) визначається шляхом розрахунків, виходячи з припущення про відсутність у двигуні механічних втрат (від тертя) і теплових втрат (від випромінювання). Теоретична потужність може бути обчислена для будь-яких двигунів.