Розділ 7. ЕЛЕКТРОННИЙ УРЯД: ПРОБЛЕМИ ТА ПРІОРИТЕТИ

7.1. Сутність електронного уряду, методи та принципи його організації.

7.2. Досвід створення електронного уряду в США.

7.3. Е-уряд як складова програми "е-Європа".

7.4. Електронний уряд Великої Британії.

7.5. Перешкоди на шляху до електронного уряду (проблема цифрової нерівності).

7.6. Російський проект електронного уряду.

7.7. Основні аспекти формування електронного уряду України.

7.1. Сутність електронного уряду, методи та принципи його організації

Принципи організації електронного уряду

Отже, в зарубіжних країнах використання Інтернету органами управління розглядається в наш час як одна з можливостей підвищення ефективності державного управління. До поширених в Інтернеті позначень "В" (англ. "business" – бізнес) і "С" (англ. "consumer" – споживач), які використовуються у різноманітних сполученнях (В2В, В2С), додалися – "G" (англ. "government" – уряд) та "А" (англ. "administration" – управління). Так, зокрема під: G2C*108 (уряд – громадянин) розглядається налагодження зворотного зв'язку з громадянами; G2B (уряд-бізнес) – взаємовідносини державних органів і бізнесу; G2G (уряд – уряд) – автоматизація відносин і документообігу між відомствами.

*108: { У даному випадку, коли мова йде про уряд, позначене С розшифровується як громадянин (англ. citizen — громадянин).}

Процес формування та впровадження електронного уряду складається з трьох основних етапів:

– перший – на цьому етапі держава формулює свою стратегію та тактику щодо е-уряду, закладає підвалини для його подальшого запровадження. Відкриваються вебсайти органів державної влади, на яких розміщується довідкова інформація про основні напрямки діяльності цих органів, вирішуються питання щодо технічного і програмного забезпечення їх роботи (тобто вебсайтів), розпочинається робота серед громадян щодо роз'яснення мети створення е-уряду та навчання їх використовувати можливості е-уряду для задоволення своїх потреб;

– другий – відбувається подальша інтеграція вебсайтів окремих органів державної влади у єдиний портал, на вебсторінках органів державної влади починають впроваджувати елементи інтерактивної взаємодії, передусім формується набір послуг, які громадянин може отримувати електронним чином, тобто в режимі он-лайн (спрощення бюрократичних процедур – розміщення форм, бланків, замовлень, які передбачають можливість їх заповнення і відправки та не потребують присутності громадянина), удосконалюється навігація портала (користувач може легко перейти з вебсторінки одного органу державної влади чи місцевого самоврядування на іншу, тобто відбувається як горизонтальна навігація (на рівні органів влади одного підпорядкування), так і вертикальна (наприклад, від центральних органів державної влади до місцевих органів), окрім того закладається можливість зворотного зв'язку (подання заяв, звернень, скарг, запитів тощо, які поки що не потребують обов'язкової відповіді органу державної влади у режимі он-лайн), розвивається мережа громадських пунктів доступу до Інтернету;

– третій – це переведення спілкування між громадянином і органами державної влади переважно в режим он-лайн, якнайповніше надання електронних послуг (24 години на добу, 7 днів на тиждень), активна реалізація зворотного зв'язку (відповідальність органів державної влади та місцевого самоврядування за надання відповідей на звернення громадян у режимі он-лайн), розвиток цифрової демократії (можливість інтерактивного двостороннього спілкування, участь громадян в обговоренні законопроектів, проектів постанов, рішень органів державної влади, обговорення кандидатів на ті чи інші керівні посади в органах влади та місцевого самоврядування, електронне голосування тощо).

На сьогодні спостерігається зростання кількості прихильників думки, що впровадження інформаційних технологій у державне управління дасть змогу швидко все оптимізувати: зменшити витрати на утримування держави, прискорити взаємодію органів державної влади між собою і з громадянами. Найвагоміший аргумент на користь електронного уряду, який наводять його прихильники, – це підвищення прозорості та відкритості органів влади за рахунок переходу на новий рівень зворотного зв'язку як із громадянами, так і з бізнесом.

Як зазначають американські фахівці, слід відрізняти уряд, забезпечений електронним інтерфейсом (онлайновий уряд, government on-line) від електронного уряду. Зрозуміло, що електронний уряд завжди пов'язаний із громадянами через онлайновий інтерфейс. Але не завжди онлайновий уряд є електронним урядом. Останній потребує більш глибокої перебудови традиційних форм діяльності.

Виділяють такі принципи організації електронного уряду*109:

· *109: { Вершинин М. "Электронное правительство" в XXI веке, http:// www.pr-news.spb.ru/publicat/}